G7 втратила “політичну вагу” для США і великої політики

Короткий аналіз міжнародних подій, найперше завершення саміту “великої сімки” дозволяє зробити кілька припущень.

1. Дональд Трамп продемонстрував непотрібність для США “великої сімки”. Сьогодні президент США веде активну агресивну політику.

Він має силу, щоб виконати передвиборчі обіцянки у економічній сфері, насамперед відродження виробництва у самій Америці, що напряму знищує основного теперішнього ворога — Китай.

І США, схоже, готові задля виконання цієї обіцянки руйнувати глобальні організації, які давно стали неефективними та шкідливими. Це удар по ліберальному світу у Третій світовій війні “лібералів” та “консерваторів.

2. Дональд Трамп перед протистоянням з Китайським блоком, до якого зараз входить реально Росія, Іран, частково країни “старої Європи”, прагне посилення табору “консерваторів” і визначення усіх геополітичних гравців.

Очевидно, що “різкі кроки” і ставлення до них з боку інших країн будуть вказувати Трампу, хто піде разом з ним, а хто проти. В цьому плані ЄС на чолі з Німеччиною і Францією видаються вже реальними опонентами США.

Крім того, звинувативши свого попередника Барака Обаму у здачі Криму і пряма критика Джастіна Трюдо — це насправді інформаційний удар по всім ліберальним силам світу. Заява Трампа, швидше за все, налаштує українську громаду проти Трюдо, лідера Ліберальної партії Канади, ослабить його і сприятиме зміні розстановки сил у Канаді на користь США.

На теперішній момент суперечності між глобальними блоками відійшли на другий план напроти суперечностей усередині блоків. Таке відбувається перед згрупуванням сил.

Після останньої зустрічі з лідером КНДР Кім Чен Ином, стає також зрозумілим, що навіть у тих регіонах, де раніше США не могли обходитись без участі Китаю і Росії, вони цілком можуть самостійно вести свою політику, не звертаючи уваги на сили, що “прагнуть грати роль глобальних”, до яких належать Китай та її сателіт Росія.

3. Ціллю американського президента, ймовірно, є побудова нового світопорядку, де окремі теперішні “великі гравці” такі, як Китай та Росія не матимуть неадекватного до їхньої реальної потужності геополітичного впливу.

Рушієм у новій політиці є “економічний націоналізм”, де на першому місці інтереси США, а спрямовує таку політику головна ідея “посунути з світової арени Китай та його сателітів”. Це черговий етап локалізації. Глобальні блоки в принципі не можуть згуртуватися.

Для України така ситуація позитивна. Вона повинна залишатися осторонь і спостерігати. Треба остерігатися тісніших стосунків з китайським блоком та залежними від нього країнами, в тому числі європейськими. 

Така “дружба” буде нам активно нав’язуватися і головне завдання України полягає в тому, щоб не згодитися на ці “дружні відносини”, щоб не стати жертвою програшу ліберального блоку.