Після 2014 року Україна пережила значну, і часто навіть парадоксальну трансформацію національної ідентичності, коли мова де-факто перестала бути індикатором українського патріотизму і навіть націоналізму. Спроби Кремля підняти російськомовних українців на повстання в південно-східних областях проти України провалилися — російськомовні українці не підтримали ні їхніх ідей федералізації, ні приєднання до РФ.
Роки імперської мовної політики не зробили з південно-східних українців росіян. З початком війни на Донбасі російськомовні патріоти сформували добровольчі батальйони “Донбас”, “Дніпро”, та багато інших, і першими вступили в бої з окупантами.
Відеоматеріали із зони АТО засвідчують: чимало тих, хто сьогодні воює з росіянами і сепаратистами на Донбасі, є російськомовними. Фільми, телепередачі, книги і статті російськомовної української інтелігенції та російськомовний сегмент соціальних мереж стали потужною інформаційною зброєю проти російської пропаганди і рупором українського патріотизму.
Російськомовний український патріотизм став настільки поширеним і нібито позитивним явищем, що мало хто звертає увагу на те, що російськомовний інформаційний контент в українському інформаційному просторі сягнув темпів сталінської та брєжнєвської русифікацій. Фактично ми маємо масштабну русифікацію теле- і медіапростору, але це тепер називається «позитивною» русифікацією, адже російською мовою, мовляв, стверджуються справді проукраїнські, патріотичні й антиросійські ідеї.
При цьому пропозиції україномовних українців до російськомовних українських патріотів переходити на українську часто ігноруються та пояснюються не меншою любов’ю до Батьківщини, і не словом, а ділом. Мова в теперішніх умовах вже більше не є чітким критерієм ідентифікації російськомовних патріотів від носіїв «русского міра».
З огляду на такий мовний дисонанс, можна запропонувати кілька основних аксіом і принципів, які мали б бути логічними, раціональними та незаперечними для кожного російськомовного українця, котрий називає себе патріотом і любить нашу країну.
Така ситуація потребує змін за прикладом та методами, якими захищають свою мову демократичні європейські країни, зокрема, Франція, Литва, Латвія, Польща або Чехія. Українізація України є закономірним і справедливим історичним процесом, який заслуговує підтримки, а не критики. Сфера вживання української мови повинна розширюватися за рахунок зменшення сфери вживання російської.
6. До української мови не можна ставитися за принципом «І так поймут», а українці повинні мати гарантоване право на україномовну версію сервісу у публічній сфері. Це означає необхідність наявності україномовних меню в кафе та закладах харчування, вивісок, інформації й обслуговування в розважальних центрах, закладах торгівлі, приватних закладах медицини й освіти, в т. ч. в Інтернет-ресурсах, які надають інформаційні чи торговельні послуги громадянам. Це і право на україномовну версію соціальних мереж, супермаркетів, інструкцій до товарів та послуг приватних компаній тощо.
Коли українець в Україні воліє одержувати послуги від суб’єктів підприємницької діяльності чи публічних структур українською мовою, це не повинно викликати здивування, критики, заперечень чи звинувачень. Ставитися до такого права варто з повагою та розумінням. У приватному спілкуванні людина сама вирішує, якою мовою спілкуватися, однак суб’єкти, які надають публічні послуги в Україні, повинні мати їхню україномовну версію.
7. Російськомовні українські патріоти в МАЙБУТНЬОМУ мали б стати україномовними. Чимало російськомовних українських патріотів погоджуються з усіма вищевикладеними тезами і хотіли б бути україномовними, однак у силу різних обставин (російськомовне середовище в сім’ї, навчальному закладі чи на роботі, труднощі в українській вимові та у швидкості спілкування українською тощо,) досі не переходять на українську.
Така ситуація притаманна на лише українським, але й, наприклад, ірландським, шотландським, вельським патріотам, котрі наразі спілкуються мовою англійських завойовників. Але більшість із них вважають таку ситуацію тимчасовою. Звісно, нікого не можна примушувати ставати україномовним, однак ці люди самі розуміють логічний дисонанс своєї мовної ідентичності. В Інтернеті навіть можна зустріти гумористичний мем, який каже, що твердження «Я люблю украінскій язик, но разговаріваю на руском» аналогічне жарту «Я люблю дівчат, але сплю з хлопцями».
Тому, якщо не в найближчій, то принаймні в тривалішій перспективі російськомовні українські патріоти мали б утілити свої переконання у життя й якщо не самі, то їхні діти й онуки вже мали б бути носіями української мови. Російськомовність в Україні — це явище вимушене та тимчасове.
Вищезазначені сім тез мали б стати аксіомами, які не потребують дискусій та аргументації для кожного, поки що російськомовного українського патріота. В них нема нічого дискримінаційного й вони спрямовані лише на захист та відновлення прав мови корінного народу та титульної нації, яка дуже постраждала від колонізаційної русифікації.
Якщо ж російськомовний українець не в усьому погоджується з цими тезами, в такому випадку, його мислення досі перебуває у сфері впливу ідей «руского міра», а ставлення до української мови є частиною російського імперського дискурсу і реліктом московського колоніалізму. Така людина має конституційне право бути російськомовним громадянином України, «рускоязичним», але в жодному випадку такий громадянин не може вважатися російськомовним українським патріотом, якби при цьому не інтерпретував свій «патріотизм».
Мова - найважливіший ідентифікатор нації та патріотизму.
У мене був такий випадок. Прийшов по справах у Центр з надання послуг... по справі ФОП. Розмовляю з чиновницею українською... Вона, на задане запитання, відповідає мені російською. Я протягом декількох хвилин терпляче вислуховую її, а коли вона замовкає, кажу: "Вибачте. але я не зрозумів, що Ви мені пояснили, оскільки не володію російською мовою. Поясніть мені, будь ласка, українською або запросіть перекладача!" При цьому я посміхаюся.
Вона в шоЦЦі, дві інші співробітниці давляться від сміху.
Нарешті вона опановує себе і українською відповідає мені на задані запитання! Я бажаю їй "Гарного дня і відсутність занудних клієнтів" і іду на вихід. Всі троє проводжають мене поглядами.
Лагідна українізація!
Без примусу і застосування зброї!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Коментарі
Гарно! І головне, що це працює і навпаки:
Твердження "Я люблю російську мову, але розмовляю українською" аналогічне приРОДовідповідному "Я люблю хлопців, але сплю з дружиною" ;-)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Дуже гарна, логічна і своєчасна стаття!
А над твердженням "Я люблю украінскій язик, но разговаріваю на руском" аналогічне жарту "Я люблю дівчат, але сплю з хлопцями".
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Нарешті чіткий арґументарій про особливо ДЕЛІКАТНЕ МОВНЕ ПИТАННЯ НА ФРОНТІ.
Воно стало було МАЙЖЕ ТАБУ з огляду на ВІЙНУ,
яку розв'язала Москва на всіх фронтах.
Дякую, Оксано!
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Щодо української Конституції':
Цитита: "Така людина має конституційне право бути російськомовним громадянином України, «рускоязичним», але в жодному випадку такий громадянин не може вважатися російськомовним українським патріотом, якби при цьому не інтерпретував свій «патріотизм»".
Треба передбачити ТИМЧАСОВИЙ статус такого українця, і чітко визначити його мовні обов'язки (реченець опанування української мови, практика, допомога, перевірка ...).
Третій Гетьманат вивчав і прописав головний мовний і громадянський принцип. Хто допоможе віднайти посилання?
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Чудово що про Це пишете! Недавно спілкувався з адекватним кубанським козаком-атаманом, каже що люблять Україну, переживають за наших патріотів, а зі своїми чинушами навчилися розбиратися так: збирають компромат, а потім подають до суду!.. Оригінально так намагаються боротися по всій РФ-ії в законодавчому полі! :)
ВолодиМИР СТЕШЕНКО ЧеМнО РекОменДуЄ ВивЧаТи ПРАВильнi Знання про ПриРОДу,
тому на сайті www.duh.org.ua є мудрі поради як стати здоровим, успішним, заможним!..
У мене був такий випадок. Прийшов по справах у Центр з надання послуг... по справі ФОП. Розмовляю з чиновницею українською... Вона, на задане запитання, відповідає мені російською. Я протягом декількох хвилин терпляче вислуховую її, а коли вона замовкає, кажу: "Вибачте. але я не зрозумів, що Ви мені пояснили, оскільки не володію російською мовою. Поясніть мені, будь ласка, українською або запросіть перекладача!" При цьому я посміхаюся.
Вона в шоЦЦі, дві інші співробітниці давляться від сміху.
Нарешті вона опановує себе і українською відповідає мені на задані запитання! Я бажаю їй "Гарного дня і відсутність занудних клієнтів" і іду на вихід. Всі троє проводжають мене поглядами.
Лагідна українізація!
Без примусу і застосування зброї!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Вибачте, Друзі, не розумію, чому потроївся мій запис....
Ось одне з посилань на ідентифікацію українця:
https://www.ar25.org/article/tonkoshchi-identyfikaciyi-gromadyanstvo-tretogo-getmanatu.html
Див. і на посилання у вказаній статті.
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Молодець, Володимире! Хвала за витонченість і винахідливість . Оце мені до вподоби! А я тільки вчуся це робити.
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!
Зоріно, я виходжу з прагматизму, здорового глузду і розуміння психології спілкування. Від того, що я почав би читати мораль щодо державної мови мало що б змінилося. Вона і сама розуміє, що держслужбовець повинен володіти українською і послуговуватися нею в роботі. І, в принципі, вона готова до конфлікту, розмовляючи з відвідувачем російською. А от до того, що людина пошлеться на незнання російської мови, вона не готова. А по службі вона зобов'язана давати мені відповіді на мої запитання, оскільки я був зареєстрованим ФОП.
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Дякую за статтю, Оксано! Наші серця мова і єднає. Я плакала дві години, коли читала Л. Силенка "Гість з храму предків".
А тільки тому, що він передав любов до України на її мові. І ми всі тут є різні, хоч нас єднає ця любов до Батьківщини. Можемо мати різні характери, але почувши рідне слово прощаємо один одному, як родичі.
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!