Той факт, що батьки їдуть на заробітки, можна пояснити тільки з економічної точки зору. Коли ми говоримо про психологію, зокрема, дитячу, це явище досить складне і неоднозначне.
"З одного боку це, безумовно, закономірний процес. Так було завжди. З іншого боку, це абсолютно деструктивний процес. Якщо розглядати з точки зору економічної, то, напевно, так може бути. Якщо розглядати з точки зору психологічної, то це дуже велика проблема. І це проблема, насамперед, для України. Тому що люди, які виїжджають працювати за кордоном, залишають тут своїх дітей, своїх батьків, сім'ї".
Виходить, що люди їдуть заробляти для щасливого майбутнього своїх дітей, а самі ламають їм життя. Ці гроші, за якими ви поїхали в іншу країну, виявляються вже нікому не потрібні. Також покинуті діти втрачають модель сімейних відносин. Надалі у них з'являються психологічні проблеми у створенні власної сім'ї і самого інституту шлюбу.
Також Наталія Кухтіна зазначила, що Європа таким чином покращує своє економічне становище.
"Більше того, наші люди дуже добре і якісно працюють в Європі, і це їх задовольняє.
Вони їм не платять такі гроші, як от своїм громадянам. Їх це задовольняє практично по всіх позиціях. Але турбує нас професіоналів інше – що відбувається з дітьми та сім'ями, і з цими людьми теж психологічно? ", – зробила свій висновок психолог.
Тут тільки вам вирішувати, але перш ніж зробити який-небудь висновок, подумайте про своїх дітей.
Коментарі
Чому добровільна праця українців на Третій Райх у період Німецько-радянської війни вважається "рабською", а сучасна праця українців у країнах ЄС не викликає негативної оцінки!?
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Беруся відповісти, що таки хтось людям ЦЕ "підказує"...
І, хоча нам і вкажуть на"об’єктину причину" - "Розруха, Пилип Пилипович...", то ми знаємо з чого вона починається і де, і як на це вплинути. Варто лише дотримуватися гасла - "Свій до свого по своє".
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
До сказаного у статті хочу додати ще один делікатний, але важливий аспект, про який дізнався від будівельників, які робили у нашій квартирі ремонт декілька років тому назад.
У 2010-му робили ремонт у квартирі. Все було офіційно, по договору, з гарантією на 5 років. Працювали двоє майстрів з Західної України. Вони жили десь у Дарниці (фірма знімала їм квартиру-гуртожиток), приїжджали на Оболонь працювати у мене і щодня поверталися назад на ночівлю. Десь на третій день я запропонував ім на період ремонту ночувати у нас (дружина поїхала до доньки, а на хазяйстві залишився я один). Не треба було б витрачати час на дорогу, а поїсти можна було приготувати у мене на кухні.
Одразу відзначу, що чоловіки (років під 40) були працьовиті, за весь час перебування у мене не вживали спиртного (навіть пиво не пили ввечері), харчувалися досить скромно. Працювали вони десь до 8-ї - 9-ї вечора, потім ми спільно вечеряли. Я іноді пропускав за вечерею чарку-другу (ремонт мене напружував...), а вони пили чай.
Також ввечері вони спілкувалися з дружинами та дітьми по телефону!
В розмовах майстри розповідали про своє заробітчанство в Росії (переважно) і в Польщі. І якось ми торкнулися теми статевих взаємин... І вони чесно мені призналися, що неодноразово мали статеві зв'язки з повіями (в Росії для заробітчан навіть такий сервіс організували сутенери), а у Польщі ходили в борделі. При цьому вони допускали, що і їхні жінки не безгрішні, але списували все на умови нинішнього життя!
Таким чином, заробітчанство впливає і на моральні основи шлюбного життя!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Робимо аналіз за когось. Може хтось розкаже за себе? Я заробітчанка, провела більше 10 років поза межами України.
Моя подруга, яка колись вийшла заміж у Франції висловилася, сказавши: "Моя країна вигнала мене з дому".
Треба пройти шлях цих людей самим, перш, ніж брати на себе відповідальність обговорювати їх.
Чи думаєте, що ці люди нездатні робити аналіз?
А що бачив чи знає той, хто з хати не виходив?
Що можуть ті, хто нездатний подбати за себе?
Як, наприклад, з Сибіру кричать, що Америка винна, що вони погано живуть і вираховують дні, коли вона піде під воду. Це до того кажу, щоби ми подивились кожний на себе особисто.
Творити майбутнє треба навчитись так, щоби не пліткувати за сміливців, а створити навколо себе свій простір сяючим. І зрозуміти, що не держава творить нас, а ми творимо державу.
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!
Заробітчанство було завжди. В період життя в СРСР я стикався з цим досить часто. Їхали на Північ, на 2-3 роки, щоб заробити на автомашину чи на кооперативну квартиру. Їхати працювати сезонно на рибоконсервні заводи (наприклад, на Шикотан). В той же час, виїзд на заробітки диктувався конкретною метою: заробити гроші на квартиру, гарні імпортні меблі, мотоцикл чи машину. І практично обмежувався терміном накопичення грошей для придбання бажаного.
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
По-різному. Мій брат одружився в Варшаві і успішно виростив там шестеро діток. Дружина, очевидно, не була змушена працювати, як це вимушені матері родин грабованих теренів постсооюзу. Син приятеля-робітника закінчив ВУЗ у Польщі і в свої 20 літ придбав помешкання, авто, їздить відпочивати по Європі, що не дозволить в Україні собі його ровесник такого ж походження. Чимало знайомих забрали свої родини до місця праці, де їх праця винагороджується достойніше.
І мій дід був на заробітках, щоб купити землю
В мудрості - сила