Куліш наприкінці 1850-х років створив першу фонетичну абетку для української мови, в якій не було церковнослов'янських літер ѣ і ы, з'явилася літера ґ. Саме правопис Куліша лежить в основі сучасної української абетки.
Олесь Федорук, старший науковий співробітник Інституту літератури імені Тараса Шевченка Національної академії наук України, у своїй статті на Радіо Свобода зауважив, що попри полярні оцінки, наприклад, ролі козацтва в українській історії Куліш був напрочуд постійний в одному. Він усе своє життя працював задля «рятівної для майбутнього української ідеї».
Куліш був перший, хто в концепт «Україна» вкладав модерний зміст. Його поема «Україна», «Книга о ділах народу українського і славного війська запорозького» (1843), історико-популярний трактат «Повість про український народ» (1846), «Чорна рада», де повсякчас наголошено на проблемі української єдності, ‒ ці тексти мали неабиякий вплив на сучасників.
Роман «Чорна рада» має повну назву «Чорна рада. Хроніка 1663 року». Це – перший історичний роман українською мовою, вперше виданий повністю Пантелеймоном Кулішем у 1857 році.
Українських письменників знають і цінують у світі.
Цікаво, як цю подію коментує Мирослава Бердник (її допис на Страна.юа у числі перших при натисканні на сьогоднішній дудл):
Великий Пантелеймон Кулиш не культивировал ни ксенофобию, не зависть
А без этого пропуск в пантеон украинских героев не полагается
Двести лет назад, 7 августа 1819 года в местечке Воронеж Черниговской губернии родился Пантелеймон Александрович Кулиш (Кулѣшъ). Это человек, который во многом создал украинство, отрицая его. Он был другом и антиподом Тараса Шевченко.В независимой Украине Н. Кулиш не стал важной частью национальной мифологии. И хотя «Черная Рада» экранизирована, его портрет попал на одну из юбилейных монет, ни на банкнотах, ни в выступлениях политиков ему места не нашлось. Ведь он не культивировал ни ксенофобию, ни зависть. А без этого пропуск в пантеон украинских героев не полагается.
Ось як, виявляється, треба було "створити українство" - заперечуючи його! Цікаво...
Поки дихаю - сподіваюсь!
Коментарі
Цікаво, як цю подію коментує Мирослава Бердник (її допис на Страна.юа у числі перших при натисканні на сьогоднішній дудл):
Ось як, виявляється, треба було "створити українство" - заперечуючи його! Цікаво...
Поки дихаю - сподіваюсь!
У згадуваній статті Олеся Федорука на Радіо Свобода згадуються рядки з Кулішевої поезії:
"Народе без пуття, без чести і поваги,
Без правди в письменах, завітах предків диких,
Ти, що постав єси з безумної одваги
Гірких п’яниць та розбишак великих!"
Автор пише, що українське громадянство довго не могло забути і пробачити йому цих слів. Також зауважує, що шлях Куліша був далеко не лінійний, сповнений протиріч, які віддзеркалювала доба і які також зумовлювалися характером «гарячого Куліша».
А те, що там хтось написав на страна.ua, відповідає підривним цілям і задачам цього видання.
Так. Армія тролів РФ працює (це про страна.юа).
Але, "є ще там нагорі ТойХтоЛюбитьУкраїну!!! Радіймо!))
А сучасний "Пантелеймон Куліш" ще напише "Чорна рада. Хроніка 2019 року".
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)