Економічний експерт, координатор громадської ініціативи “Рух бізнесу України” Андрій Гарнат зазначає, що знову під гаслом детінізації ринку праці уряд замість заохочення створення нових робочих місць намагається діяти неінтелектуальним каральним методом, пише freelancers.
“Традиційна особливість ринку послуг (а це і ринок креативної, ігрової, програмної індустрій тощо) полягає в тому, що на ньому часто зустрічається бізнес-модель, коли під проекти залучаються фахівці на аутсорс, тому що брати в штат зовнішніх фахівців під кожен окремий проект (які не рідко бувають разовими й швидкоплинними) економічно недоцільно”, — пояснює Андрій Гарнат.
Експерт вважає, що самі вимоги законопроекту не тільки суперечать логіці й здоровому глузду, а й одна одній.
“Наприклад: “робота виконується, коли вона є”, але “мінімально оплачується 32 години в місяць, незалежно від того, чи були поставлені завдання”. Дивний і такий пункт: “тільки 10% від загального штату співробітників можуть використовувати нефіксований робочий час”. Нерідко, залежно від обсягу проєкту, кількість зовнішніх залучених фахівців на певному етапі його реалізації може перевищувати штатних співробітників”, — каже Гарнат.
Експерт наголошує, що норми законопроєкту №5054 додатково ускладнять облік та звітність, що аж ніяк не створює умови ні для детінізації, ні для відкриття нових робочих місць, ні для підвищення заробітних плат.
“Чиновники досі не усвідомлюють простого правила: чим складніша система і чим вона далі від економічної доцільності для всіх суб’єктів процесу, тим нижча ймовірність її виконання”, — резюмує Андрій Гарнат.
Держава не шукає першоджерела проблеми
Фінансовий експерт, економіст Олексій Кущ називає улюбленою “фішкою” нинішньої влади бажання пошерстити тіньовий сектор праці, не занурюючись в суть проблеми.
“Зрозумілим є бажання виявити тих людей, які, на думку держави, зникли з радарів податкової служби. Тема не нова. Все в парадигмі битви з тіньовою економікою. Ось тільки тиск — податковий, адміністративний, регуляторний — з боку держави якраз і призводить до того, що населення масово йде в тіньовий сектор”, — стверджує експерт.
При цьому рівень податкового тиску в державі зростає, перерозподіляючись на легальний бізнес.
“Приводить це завжди до того, що в один прекрасний (насправді — зовсім не прекрасний) момент держава опиняється біля розбитого корита. Як зараз Україна, де із 17 млн працездатного населення штатними працівниками числиться лише 7 млн. Щороку кількість штатних працівників зменшується — від 500 тисяч до 1 мільйона. Але держава замість того, щоб знайти першопричини ситуації (величезні податки, зарегульованість, корупція, проблема захисту своїх прав) заводить дитячу лічилку “раз, два, три, чотири, п’ять — я йду шукать”. І шукає, кого б ще “розкуркулити”. Тепер ось націлилися на фрілансерів і аутсорсерів”.
Фахівець не заперечує, що певна частина ФОП насправді ними не є. Як, наприклад, водії в низці компаній, які не отримують зарплату, а працюють як ФОП. Велика частка й тих, хто на аутсорсі виконує замовлення, отримані як всередині країни, так і з-за кордону.
“Вони ніби як в Україні, але зарплати отримують із зовнішніх джерел. Відповідно, не платять податків. Такою внутрішньою трудовою міграцією, за різними даними, охоплено близько 250 тисяч осіб. І це має тенденцію до зростання”, — зазначає він.
На думку Олексія Куща, всі зміни націлені на те, щоб виявляти таких фрілансерів, змушувати компанії брати їх до штату й платити податки. При цьому у нас ЄСВ, ПДФО й військовий збір, які разом “з’їдають” близько 41,5% зарплати.
“Тобто майже половину заробленого доводиться віддавати державі. Звичайно, нікого це не влаштовує, особливо, з нашим рівнем життя. Тому, якщо подібні “реформи” триватимуть, нас чекає ще більша тінізація. Навіть сірі сегменти економіки стануть тіньовими, бізнес йтиме за кордон, з’являться нові схеми ухиляння від податків”, — прогнозує експерт.
Нагадаємо, про податкову систему, яка порочна за своєю суттю, економісти говорять вже 7, а то й більше років.
Держава демонструє свою повну неспроможність. Розуміти, що потрібно створювати іншу державу, дружню до всіх категорій громадян (а не тільки до так званих "соціально незахищених", які цей бюджет не наповнюють).
“Чиновники досі не усвідомлюють простого правила: чим складніша система і чим вона далі від економічної доцільності для всіх суб’єктів процесу, тим нижча ймовірність її виконання”: чомусь мені здається, що вони все усвідомлюють, але завдання відрізняються від інтересів суспільства. Це створення безладу, в котрому зручніше паразитувати. Крім того зручно тримати людей на гачку, що б ви не робили - завжди знайдеться стаття...
Коментарі
“Чиновники досі не усвідомлюють простого правила: чим складніша система і чим вона далі від економічної доцільності для всіх суб’єктів процесу, тим нижча ймовірність її виконання”: чомусь мені здається, що вони все усвідомлюють, але завдання відрізняються від інтересів суспільства. Це створення безладу, в котрому зручніше паразитувати. Крім того зручно тримати людей на гачку, що б ви не робили - завжди знайдеться стаття...
Саме так! Для них краще так звані "соціально незахищені верстви населення"!