Blue Anon, або як виправдати будь-яку теорію змови

HexenHammer-II розповість про жахливу загрозу для всієї нашої планети, що виникла в результаті діяльності великих транснаціональних корпорацій. У своєму безвідповідальному прагненні за великими та швидкими прибутками, ці компанії ігнорують результати своїх дій, знищуючи світ. Також він хоче розповісти про групу самовідданих дослідників, яким вдалося дізнатися правду про природу діяльності даних корпорацій. Вони кинули їм виклик, бажаючи розповісти правду. Але могутні корпоративні бонзи, кинули проти них величезні кошти, включаючи проплачених пропагандистів, які нахабно заперечують загрозу, що насувається.

Виглядає, як сюжет чергового голлівудського трилера, або ж як типова теорія змови, чи не так? Ось тільки це не теорія змови: це переказ в загальних рисах теорії глобального потепління, яка ніби належить до серйозної науки.

Глобальне потепління – найбільша афера наших днів

Проблеми теорій змови свого часу непогано розібрали Д. Пайпс, Дж. Ентін і блогер Makkawity, Пайпс навіть запропонував цікавий термін «конспіративізм», щоб відокремити проблему реальних змов від теорій змови.

Фішка в тому, що багато претензій, які висувають критики конспірології, з таким же успіхом можна пред'явити й офіційній картині світу.

Можливо, ви щось чули про популярність руху QAnon, який власне найбільше цієї популярності набирає в про-демпартійних колах як зручний образ ворога, а також жупел: «Подивіться в яку лабуду вірять ці тупі консерватори, ги-ги-ги!».

Тикання в ніс QAnon'ом вже всіх так дістало, що деякі Республіканці вирішили зафорсити термін «Blue Anon», який є парасольковим узагальненням для всіх лівих теорій змови. Розберімося, наскільки типові прикмети конспіративізму за тим же Пайпсом, застосовні до офіційної риторики американського лібералізму.

Однією з характерних прикмет теорій змови, Пайпс вважає довіру до фальшивок. Як приклад він наводить такі тексти, як «Заповіт Петра Великого» або «Протоколи сіонських мудреців». Тут однак, відразу згадується незабутнє досьє Стіла, про яке ми дізналися минулого року, що воно є нічим іншим, як опусом якогось лівого «оналітега-колумніста» Ігоря Данченка, який склав його на основі даних рівня сарафанного радіо. На основі досьє Стіла, однак, було побудовано чи не все розслідування проти Трампа, причому FBI допитало Данченка ще у 2017 році. Тобто там знали, що з себе представляло це досьє – і все ж таки продовжували інспіроване ним розслідування. Коли ліберальні режими по всьому світу впадуть, досьє Стіла, мабуть, увійде в один ряд з тими ж «Протоколами сіонських мудреців». Сьогодні ж воно, однак, є елементом офіційного політичного порядку денного.

До речі, ще однією з ознак теорії змови вважається невиразність оповіді. Тут знову-таки, не можна не згадати про те, що нам по суті так і не пояснили: як саме російські хакери зробили Дональда Трампа президентом США? 

Також Пайпс вказує на таку тезу конспіративізму: ті, що здаються ворогами, насправді друзі. Наприклад, антисемітизм придумали та експлуатують євреї, більшовики, на думку націонал-соціалістів, – таємні союзники світового банківського лобі.

І знову ж таки, тут не можна не згадати про популярну серед демократів теорію «Трамп – маньчжурський кандидат Путіна». Тут я хотів би відзначити ось який момент: протрампівські блогери неодноразово показували, що Трамп ніяк не може бути ставлеником Путіна хоча б тому, що він стимулював нафтовидобуток в США, в тому числі й за допомогою фракінгу, дозволив будівництво нафтопроводу Keystone, намагався зняти Німеччину з російської нафтогазової голки – тобто робив все, щоб Росія, яка отримує значну частку прибутку від продажу вуглеводнів, залишилася ні з чим. Байден же погрожує угробити всю американську нафтогазову промисловість, що просто фізично не зможе не привести до різкого зростання цін на нафту і газ. Проблема, однак, у тому, що приводити подібні аргументи лібералам – це посилати сигнали в безодню. Бо в їхньому уявному світі, мета Путіна – не якийсь там мерзенне зростання цін на нафту, а глобальний імперіалістичний заколот.

І як тут не згадати Makkawity, що вказує на те, що теорія змови постулює інакшість змовників, приналежність їх до особливих «геніїв Зла», які керуються нераціональними та містичними причинами, що дозволяє приписувати ворогові явно нелогічні вчинки (на зразок випивання всієї води в крані, тому що вони пекельні жидомасони, які хочуть погубити соборну душу Рассєюшкі). І тому Путін та його генерал пекла Пригожин підтримували Трампа, навіть попри загрозу обвалу цін на нафту. Тому що їх мета – знищити  той Дивний Новий Світ із зеленою енергетикою і п'ятдесятьма двома гендерами, що нам готують глобалісти-неокейнсіанці.

Пайпс вказує на те, що конспірологи схильні бачити змову там, де її нема, натомість не бачати впритул реальну деспотію. І тут ми знову повинні звернутися до аудиторії Демпартії США, яка схильна марити про розгалужену мережу терористичних осередків трампістів, що поширилася по всій країні, що вони спробували захопити Конгрес і ось-ось піднімуть повстання. При цьому ці ж люди абсолютно не бачать ні BLM/антифа, які є реальними внутрішніми терористами. Вони не бачать американських IT-гігантів, які нині стали найголовнішою загрозою свободі в Інтернеті, і врешті не бачать політики самої Демпартії, яка стрімко перетворюється в американський варіант КПРС.

Не можна також не згадати й тезу, згідно з якою велика частина конспірологів є корисними ідіотами, що генерують свідомо трешовий контент, з яким правлячі еліти потім змішують незручну правду для того, щоб подати її потім як ще одну «теорію змови».

Вірність цієї тези ми могли спостерігати зовсім недавно, коли Техас завалило снігом. І окремі упороті конспірологи підняли тему, що сніг цей несправжній. Цю тему підхопили науч-поп-борці з конспірологією, із задоволенням взявшись цю концепцію викривати. Тим самим обговорення завели в бік від дійсно важливої ​​теми – від факту, що альтернативна енергетика виявилася марною в екстремальних погодних умовах.

Підсумовуючи, доводиться визнати правоту Джона Джаджа, процитованого Пайпсом: «Якщо свою версію пропонують вони, вона називається історія, якщо свою версію пропонуємо ми, вона називається теорія змови».

У цьому й полягає суть концепції Blue Anon: офіційна картина світу, яку нам викладають "говорильні голови", що сидять "на ставці" у можновладців, відрізняється від вульгарних теорій змови тільки тим, що вона транслюється «зверху», за підтримки великих медіа і соцмереж.

Виходить, що є теорія змови, яка визначається не верифікованістю, фальсифікованістю або опорою на якісь факти, а банально тим, у кого влада і ЗМІ.

А це своєю чергою нівелює сам термін «Теорія змови», позбавляючи його будь-якого смислового значення. Тепер це просто сигнал, подразник, мета якого – викликати певну реакцію, як у собаки Павлова.

І в такому випадку, виникає питання: що ми тоді можемо заперечити адептам Q Anon?