Отже, стаття «Technology entrepreneurship: Where the US and Ukraine can help one another» за 2 квітня 2022:
Невимовна трагедія неспровокованого варварського вторгнення Росії в Україну спричиняє величезні соціальні, економічні та політичні наслідки як всередині, так і за межами цієї доблесної нації.
Сьогоднішній вплив економічної руйнації позначатиметься на Україні в осяжному майбутньому. Україна з її диверсифікованою економікою (сільське господарство, промисловість та послуги) є житницею Європи та одним із 10 найбільших виробників зернових у світі. З огляду на серйозну шкоду, завдану її сільськогосподарському сектору, ми можемо очікувати стрімкого зростання цін на харчові продукти.
Набагато менш відомим громадськості є майстерність України в галузі інформаційних технологій та технологічного підприємництва, яка дає нації конкурентну перевагу не лише на регіональному рівні, але й у всьому світі. Всесвітній економічний форум оцінює Україну як одну з п’яти найкращих країн для нових технологічних талантів. І це не дивно, оскільки інформаційні технології є сегментом економіки країни, який швидко розвивається. В Україні налічується 110 науково-дослідних центрів, де представлені такі фірми, як Oracle, Siemens, Samsung, Ericsson та Microsoft. Інвестиції в інформаційні технології (ІТ) і стартапи перевищують 500 мільйонів доларів, а такі фірми, як Grammarly (перший єдиноріг в Україні), Elitex, SoftServe і GlobalLogic – привернули увагу як венчурних капіталістів, так і інвесторів-ангелів.
Тепер порівняйте цей «надлишок технологічних талантів» з «дефіцитом технологічних талантів» нашої власної країни.
Найпомітнішою ознакою дефіциту Америки в галузі науки, техніки, інженерії та математики (science, technology, engineering and mathematics - STEM) є 2,4 мільйона незаповнених робочих місць у цих сферах. Дослідження Korn Ferry приходить до висновку, що якщо ми не залучимо більше високотехнологічних працівників до 2030 року, США можуть втратити понад 160 мільярдів доларів щорічного доходу.
В іншій доповіді стверджується, що окрім проблем з нестачею [кваліфікованих кадрів] важливим фактором є виснаження. Серед ІТ-працівників у США 72 відсотки розглядають можливість звільнитися з роботи протягом наступних 12 місяців через обмежене просування по службі, відсутність гнучкості або токсичне робоче середовище. Тому не дивно, що галузі, пов’язані зі STEM, підштовхують федеральний уряд розширити програму H-1B для висококваліфікованої іноземної робочої сили.
Але причиною дефіциту технологічних працівників є поєднання освітніх можливостей і професійного вибору. Серед країн ОЕСР американські школярі мають нижчі за середні результати з математики. Тому не дивно, що небагато студентів обирають спеціальність STEM; а з тих, хто й вибрав таку спеціальність – лише 14 відсотків працюють за фахом STEM (дані зі звіту Бюро перепису населення 2019 року).
Серед приблизно 3,6 мільйона українців, які втекли з батьківщини, безсумнівно, є багато технічних працівників. ЄС активував свою Директиву про тимчасовий захист, а у США президент Байден оголосив 24 березня про плани прийняти 100 000 українських біженців.
Але потрібно зробити більше. Як ми можемо одночасно допомогти українським технічним працівникам і підвищити американську технологічну конкурентоспроможність? Окрім розширення програми H1-B, Конгрес та адміністрація Байдена мають прискорити спеціальну ініціативу щодо прийняття українських працівників STEM. У неурядовій сфері існують чотири ініціативи, які можуть допомогти:
Глобальний вплив російсько-української війни на енергетику, метали, сільське господарство та ланцюги постачання буде дуже серйозним. Для України глибока рецесія та великі витрати на реконструкцію деякий час будуть гальмувати економіку. Річний спад виробництва може перевищити 35 відсотків. Що стосується Росії, то у цій країні відбудеться падіння іноземних інвестицій, відтік капіталу та зниження довгострокового потенційного зростання.
Допомагаючи українським IT талантам, зокрема підприємцям, приїхати до Сполучених Штатів, ми не лише демонструємо гуманітарну прихильність, але й сприяємо економічній силі Сполучених Штатів відповідно до ухваленого Сенатом у 2021 році Закону США про інновації та конкуренцію (United States Innovation and Competition Act of 2021).
Війна на полях битв має свій початок і свій кінець. Війна за таланти та економічну конкурентоспроможність вічна.
Джеррі Хаар (Jerry Haar) – професор бізнесу в Міжнародному університеті Флориди, співробітник Міжнародного наукового центру Вудро Вільсона у Вашингтоні (округ Колумбія), член робочої групи Ради з конкурентоспроможності, член правління Всесвітнього торгового центру Маямі.
Джерело: Jerry Haar: «Technology entrepreneurship: Where the US and Ukraine can help one another», - «The HILL», April 02, 2022.
Переклав Володимир Щербина
Від «Народного Оглядача»:
Американці вже не в перше звертають увагу на українських ІТ-фахівців. Заходи, які пропонує автор статті, мають максимально спростити українським фахівцям, що не збираються міняти громадянство, працевлаштуватися в США, набратися там відповідного досвіду і потім повернутися додому підіймати Україну. Тим часом ми тут, в Україні маємо зробити все, щоб залучати фахівців до роботи саме вдома. Потрібна розумна державна політика, основні складові якої лежать на поверхні: захист капіталів, максимальне спрощення податкової системи, максимальне зменшення кількості й розмірів різних регулювань.
Стежимо за настроями в американському істеблішменті.
Коментарі
Чудова стаття! Дякую, Володя!
Хороша стаття. Дякую.
Було б непгано ще виставити оригунальну статтю англійською і заодно перевітити чи працює мультимовність. (Я колись таке робив : https://www.ar25.org/article/odyn-ranok-u-lvovi.html)
НО міг би бути міжнародним ЗМІ
Наш інтелектуальний фронт
https://www.ar25.org/en/node/50982
#ВсеБудеДобре!
Бойовик, з'їдаючи в кущах смажену яєшню, вгледів профіль ґрунтознавця.