"У Німеччині, як і в інших європейських державах, з часів холодної війни ведеться шпигунська діяльність Росії", – заявив Шіндлер в інтерв'ю виданням Redaktionsnetzwerk Deutschland (RND), пише DW.
Зростання активності російської розвідки вже спостерігається певний час, пояснив він. "Коли збройні конфлікти пов'язані з економічними санкціями, очевидно, що розвідувальна діяльність також зростає, – зазначив Шіндлер. – Ми безперечно ще не досягли кінця цього розвитку".
За його словами, гідні довіри заяви щодо кількості російських шпигунів у Німеччині робити не можна. Окрім самих росіян, точного числа їх, напевно, ніхто не знає, додав він.
"Шпигуни, відомі Федеральному відомству та земельним відомствам із захисту конституції, – це лише верхівка айсберга", – переконаний екс-голова розвідвідомства.
Однак Шіндлер скептично ставиться до такого підходу. "Кожен виявлений шпигун – це плюс для німецьких органів безпеки", – каже він. За таким шпигуном можна спостерігати та відстежувати, з ким він спілкується.
"Якщо зараз відправити його додому, а потім прийдуть нові, тоді повертаємося до початку: не знаєш, чи є новий аташе з культури шпигуном або звичайним дипломатом", – пояснив Шіндлер.
Тож для контррозвідки вислання агентів розвідки не є перевагою. Проте іноді надсилання таких сигналів може бути політично необхідним, вважає колишній очільник Федеральної розвідувальної служби.
Розуміємо, що ерефія воює підло – через підступи шпигунів, через брехню та шантаж. Європі потрібно вичистити свої державні органи від російських шпигунів та інших агентів впливу. Це потрібно було зробити ще 2014 року, коли кремль почав свою агресію проти України. Послуговуючись методами СРСР, російські спецслужби в Європі купують європейських політиків, які діють в інтересах Кремля.
Борис Райтшустер (нім. Boris Reitschuster), німецький журналіст та публіцист давно займається темою російських шпигунів у Німеччині, які є серед високих посадовців. Він написав книгу «Таємна війна Путіна», у якій стверджується, що в країнах Заходу діють таємні напіввійськові загони Кремля та існує розгалужена російська агентурна мережа. Ким є «європейські солдати Путіна» читайте у нашій публікації від 2016 року.
А у цій публікації від 2019 року він розповідає, чому в німецькому суспільстві дуже поширені русофілія та антиамериканізм і аналізує дії фрау Меркель: хто зупинив Україну на шляху до НАТО 2008 року? Ангела Меркель. Хто зіграв вирішальну роль в тому, що Україні (у 2014 – примітка моя) не дали зброю після нападу Росії? Ангела Меркель. Ще приклад – Мінські угоди. Можна вважати, що там Ангела Меркель обмежила агресію Росії, а можна вважати, що вона там закріпила російські позиції. Росія прекрасно живе з "Мінськом-2", їм комфортно.
Далі – санкції. З одного боку, вона їх просувала. З іншого боку, санкції не критичні для Путіна, вони не є небезпечними для РФ. І це не все. Скажімо, коли були протести проти відвідування Путіна, державні німецькі ЗМІ це замовчували. Коли була зустріч з Путіним, ставити запитання йому не можна було. Меркель з ним говорила без перекладача.
Німеччина видала одного з головних обвинувачуваних у справі торгівлі наркотиками російським посольством в Аргентині, де був зв'язок з Миколою Патрушевим. Цей чоловік сказав, що все розповість, як російська держава залучена до торгівлі наркотиками, щоб його тільки не видавали до Росії. І раптом він був виданий у РФ.
Ще Резун писав, що російські дипломати є обов'язковими шпигунами
Коментарі
Ще Резун писав, що російські дипломати є обов'язковими шпигунами