Але розв'язати проблему з частиною її по суті окупованої Москвою території без допомоги Румунії або України, складно, написав одеський політик Павло Кириленко. Він вважає, що претендувати на землі Придністров'я нам наразі не доцільно, тому краще щоб цією проблемою зайнялася саме Румунія.
І тут на заваді зазвичай стоять диванні аналітики, що полюбляють апелювати історичними аналогіями. А історичні аналогії – річ дуже оманлива та шкідлива. Особливо, коли нею займаються дилетанти, до того ж не знайомі з багатьма іншими супутніми історії гуманітарними науками, такими, як, наприклад теорія походження людських спільнот, етногенез чи філософія.
Так найбільш розповсюдженою псевдоісторичною аналогією є твердження, що молдавани – не братній народ румунам. Це те саме, коли нас українців називають братнім народом щодо москалів.
Та якщо у випадку братерськості українців та москалів – це є відверта брехня й маніпуляція, то стосовно румунів та молдаван – раціональна річ.
В Україні цей штучний наратив створений радянською пропагандою: мовляв, молдавани – окрема нація, яка не має нічого спільного з румунами. І навіть частина тих, хто називає себе українськими патріотами вважає його своїм геополітичним винаходом. Вони щиро сподіваються, що наявність молдовського буфера буде стояти на заваді територіальних зазіхань Румунії щодо України.
Це, м'яко кажучи, – шкідлива й наївна думка хоча б тому, що у радянському союзі її вигадували не для забезпечення суверенітету України, а для реалізації власних цілей.
Є така закономірність в природі, коли все, що створено штучним, неприроднім шляхом, рано чи пізно зникає. Тому сильній нації не варто докладати зусиль, аби продовжити існування штучно створеному, приреченому на зникнення міфу. Краще будувати адекватні, взаємовигідні стосунки із перспективним, сильнішим партнером.
І таким партнером для нас є Румунія, яка до того ж є членом ЄС та НАТО. Так от, формулою успіху у питанні усунення ворожого анклаву невизнаної ПМР на нашому кордоні є співпраця з Румунією.
Українська дипломатія має докладати максимум зусиль, аби заохотити саме Румунію допомоги братньому народу Молдови повернути під свій контроль втрачені придністровські території.
А тим хто скаже, що Придністров'я – це наші етнічні території, відповідь проста – Україна не буде залишати їх собі, навіть якщо самостійно звільнить, бо ми рухаємося цивілізаційним шляхом до Європи, ЄС та НАТО. А такий розвиток подій може зупинити допомогу Україні країнами Заходу. Хіба що, Румунія або Молдова самі запропонують Україні залишити Придністров'я собі. Та це лише додатковий аргумент вибудовувати з Румунією паритетні, дружні відносини.
Нагадаємо, 26 квітня у Придністров'ї підірвали вежі, що транслювали радіо Росії.
Поки війна триває, аналізуємо події навколо України та розглядаємо майбутні можливі політичні союзи.
Насправді сучасна Молдова - це Бесарабія. Молдова - територія в басейні ріки Молдова, її давня столиця Ясси є зараз на території Румунії. А етнічно і румуни і молдовани е давніми даками, спільного з українцями коріння. Мова молдован мало відрізняється від мови румунів, десь на рівні діалекту, має більше слів спільного з українськими походження, трохи різниться артикуляція, більш тверді "и" і "е" в румунів. Румуни часто підсміюються з того. Термінологія використовується румунська, словники також. Тобто для об'єднання з Румунією багато підстав, проти тільки політичний егоїзм частини істеблішменту. Мої висновки виходять з мого досвіду , там виріс, батько молдован, дядько румун, різниці майже немає. В Придністров'ї (Трансністрії, як ще називають румуни) трохи інакше. До захоплення московитами там мешкали біля 40% молдован, десь 30% українців, всі інші різного етнічного походження. Але після відомих подій відбулися етнічні чистки переважно молдован, прибули росіяни, українців намагалися русифікувати. Тобто проблеми будуть.
Коментарі
Насправді сучасна Молдова - це Бесарабія. Молдова - територія в басейні ріки Молдова, її давня столиця Ясси є зараз на території Румунії. А етнічно і румуни і молдовани е давніми даками, спільного з українцями коріння. Мова молдован мало відрізняється від мови румунів, десь на рівні діалекту, має більше слів спільного з українськими походження, трохи різниться артикуляція, більш тверді "и" і "е" в румунів. Румуни часто підсміюються з того. Термінологія використовується румунська, словники також. Тобто для об'єднання з Румунією багато підстав, проти тільки політичний егоїзм частини істеблішменту. Мої висновки виходять з мого досвіду , там виріс, батько молдован, дядько румун, різниці майже немає. В Придністров'ї (Трансністрії, як ще називають румуни) трохи інакше. До захоплення московитами там мешкали біля 40% молдован, десь 30% українців, всі інші різного етнічного походження. Але після відомих подій відбулися етнічні чистки переважно молдован, прибули росіяни, українців намагалися русифікувати. Тобто проблеми будуть.
Дуже цікаво. Дякую! Так, на тій території жили різні народи. Наприклад, мої предки (прабабуся Деспіна) народилася в селі Копанка неподалік міста Бендери. Вона була з великої заможної грецької родини, вони мали великий маєток, господарство і виноградники. Після 1940 року майже всі родичі виїхали в Румунію, а брата моєї прабабусі заслали на Сибір, маєток забрали радянські "визволителі". Коли його доньки повернулися в Бендери, маєтку як такого вже не було, їм довелося будуватися з нуля і починати нове життя на землі предків. Старша Віра вийшла заміж за молдована (прізвище Возіян чи Вазіян). Я неодноразово бувала у них в гостях (тоді ще був СРСР). Працьовиті, гарні господарі. Працювали на землі. Вирощували полуницю. Я їздила допомагати збирати ту полуницю, тітка Віра її продавала. За полуничний сезон заробляла на прожиття майже на весь післяполуничний рік. Дивовижно, але її доньки стали манкуртками і Москва була для них найвищою ціллю. Молдавською мовою не говорили і навіть знущалися з молдован (підсміювалися над ними, вважали їх другим сортом, хоча були наполовину молдаванки), страшно хотіли бути "русскімі". Врешті старша донька таки переїхала до Москви. А молодша донька залишилася з промитими мізками й застрягла в епосі СРСР. Я давно з ними не родичаюся і дивуюся: ЯК можна було стати такими, коли у їхнього рідного діда Радянська влада забрала все: землю, хату, військові знищили його вино в підвалах, які він продавав найкращим купцям з Одеси, а його самого з їхньою малолітньою мамою і тіткою вислали з рідної землі аж до Сибіру?
"Промиті"не тільки мізки, все складніше. Промита ще й емоційна сфера. Люди сумують за молодістю і здоров'ям. І меншовартість "нєрусскіх" також нав'язувалася інтенсивно. Їх просто шкода. З віком ще й здатність до опору зменшується.
Кілька тез на уточнення позицій авторки: 1) Історична Молдавія постала на землях галицької Русі шляхом вливання валашського (румунського) етнічного компоненту. Як наслідок - відбулася поступова румунізація русинів прийшлим населенням, за винятком півнчяного регіону князівства (Північної Буковини). Тому в молдавських діалектах лишається так багато слов'янізмів. До речі, за певних історичних обставин, скажімо наявності незалежної Руської держави, могло б статися навпаки - українізація прийшлого елементу. Пригадаймо, як лізли в близьку етнічно Молдову Запорожці в 16 столітті та Хмельницький. 2) Руське походження частини молдаван не робить їх окремою від румунів нацією, як половецьке походження частини українців не робить їх окремим народом; 3) Придністров'я територіально для України втрачене так само, як угорські села Закарпаття для Угорщини, а румунські на Буковині для Румунії. Проте, це не означає, що ми не можемо підтримувати український етнічний елемент на сусідніх землях. Дійсно, краще мати там дружню Румунію, ніж "братскую рассію".
Пане Сірко, авторка тексту не я. Я вказала автора статті.
Етнічні терени молдован (румунів) збігаються із межами римської імперії на сході, тобто румуни - романізований скитській етнос, де був Рим - там з'явилися романізовані даки, тобто румуни. А Молдова - це давня місцевість, котра дала назву стародавній румунський державі. В тих місцях, котрі були завойовані германцями - постали австрійці (Ост Райх), баварці. чехи, котрі відновили свою мову після германізації, ну і інші, хтось опирався, а хтось залишив все як є. Етнос не може з'явитися миттєво нізвідки, будь яки процеси залишають сліди, можна відновити події хоча б схематично, шила в мішку не сховаєш.
Не варто спрощено вважати слов'янські мотиви в румунський мові виключно впливом Руси на румунське населення, більшість із них - питомо місцевого походження, як і одяг, елементи культури. Румуни просто належать до стародавньої скитської цивілізації, як і ми.
Зійдемось на тому, що середньовічна історія Молдови ще достатньо не вичена. Тому обидві точки зору можуть бути вірними. Але хай мертві ховають своїх мервих. Нам з румунами разом сусідити зараз :)