Вплив соціальних мереж на дії урядових структур

Вони вирішили перевірити, як залучення громадян через соціальні мережі може впливати на реакцію урядових структур у питаннях забруднення навколишнього середовища. Саме дослідження автори назвали так: «Чи отримає скрипуче колесо більше мастила? Прямі та непрямі наслідки участі громадян в екологічному врядуванні в Китаї».

Ось посилання на це дослідження, тож ті, хто добре володіє англійською мовою зможуть прочитати його самі.

Тут же я тільки коротко розкажу про саме дослідження та головні висновки.

Дослідники вирішили використати Китай як випробувальний полігон. Хоча Китай і не є демократичною державою, проте суспільна думка там все ж таки має вагу. Китай був обраний тому, що сьогодні це найбільший виробник і одночасно найбільший забруднювач у світі. В Китаї існує Міністерство екології та навколишнього середовища, котре підтримує систему постійного моніторингу викидів, яка автоматично збирає дані про викиди щогодини для 24 620 основних заводів-забруднювачів по всій країні. На ці заводи припадає понад 75% загальних промислових викидів Китаю. Ці дані доступні в режимі реального часу як регуляторам, так і громадськості через провінційні вебсайти. Попри широку доступність цих даних, відповідність екологічним нормам залишається недосконалою: у 2019 році понад 33% фірм допустили порушення щодо забруднення.

Так ось. Дослідники зібрали групу громадян-добровольців і попросили їх надсилати як публічні, так і приватні повідомлення із закликом до дій після того, як ставалися порушення на якомусь із цих промислових підприємствах.

Але про одні порушення ці добровольці писали приватні листи як до порушників, так і до державних регулюючих органів з проханням ліквідувати ці порушення, які погано впливають на екологію. А про інші порушення всі ці добровольці писали публічні заклики до дій, надіслані через китайську соціальну мережу Weibo, схожу на Twitter. Саме дослідження тривало 8 місяців.

Так ось публічні заклики до дій, надіслані через соціальну мережу Weibo, зменшили кількість порушень більш ніж на 60 відсотків.

При тому такі звернення призвели до зменшення забруднення повітря на 12,2 відсотка та води на 3,7 відсотка.

А от приватні звернення, надіслані через державну гарячу лінію або платформу для обміну онлайн-повідомленнями, також призвели до покращень, але вони досягли значно меншого успіху.

Як сказав співавтор дослідження директор Інституту енергетичної політики Майкл Грінстоун (Michael Greenstone):

«Ми з’ясували, що соціальні медіа є новою «публічною вулицею», яка стимулює зміну так само як акції протесту чи марші, і чим популярнішими є публікації в соціальних мережах, тим ефективніше вони спонукають урядові структури до дій»

«Більш конкретно, це демонструє, що надання громадськості інформації про викиди окремих забруднювачів може призвести до зменшення забруднення».

А ще дослідження показало, що коли видимість дописів у соціальних мережах зростала завдяки «лайкам» і «поширенням», що збільшувало видимість громадської підтримки, то на 40 відсотків зростала імовірність реакції державного регулятора на конкретний заклик, і на 65 відсотків частіше перевірялися саме ті заводи, про які йшла мова у цих зверненнях.

«Наше дослідження показало, що соціальні медіа можуть бути дуже ефективним і простим інструментом для залучення громадян до урядового процесу та притягнення регуляторів до відповідальності», — сказав у своїй заяві Шаода Ван (Shaoda Wang), заступник директора китайського відділення Інституту енергетичної політики.

Хоча дослідження вивчало вплив соціальних мереж тільки на дії державних регуляторних органів у галузі екології, проте насправді соціальні мережі зараз можуть впливати й на інші ділянки державного та суспільного життя.

Тому ще раз повторю слова пана Грінстоуна: Соціальні медіа є новою «публічною вулицею». Тому коли ви в фейсбуці, твіттері, Інстаграмі, телеграмі тощо постите не тільки котиків, а порушуєте серйозні теми, про які або пишете самі, або перепощуєте, або хоча б лайкаєте – ви тим самим надаєте цій серйозній темі більшої видимості й соціальної підтримки, що своєю чергою впливає на державні й недержавні органи, які вимушені враховувати «суспільну думку». Не забувайте лайкати та перепощувати заклики небайдужих людей на серйозні теми.