Ганебна історія шахрайської науки: спростування 13 псевдонаукових афер

Я використав у назві "шахрайська наука" (Scam Science) частково через алітерацію і головним чином тому, що Стів Міллой вже писав про "сміттєву науку", – пише Роберт Райт (Robert E. Wright) у своїй статті "The Sordid History of Scam Science" ).

Ця стаття була опублікована в липні 2020 року на сайті Американського інституту економічних досліджень (American Institute for Economic Research).

У своїй статті автор згадує "Дзюдо сміттєвої науки" Міллоя і його веб-сайт, "Обдурювання нації" Джуліана Саймона, статтю "Раціональний оптиміст" Метта Рідлі та "Інтелектуали і суспільство" Томаса Соуелла, які вважає обов'язковими до прочитання, якщо, цитую, "ви боретеся, як і я, з безглуздою реакцією світу на не дуже новий коронавірус, що викликає COVID-19. Для тих, хто не має достатньо часу або бажання читати тисячу сторінок, я пропоную свій синтез тут".

1. Ковідна афера

Він пише: "Зрозумійте мене правильно, COVID-19 – це дуже, дуже серйозна хвороба для людей похилого віку і тих, хто має супутні захворювання. Але вона ніколи не була настільки серйозною, щоб блокувати значну частину світової економіки на кілька місяців поспіль. Навіть спалах віспи чи "чорної смерті" не викликав би такої тупої, зверху донизу, однотипної реакції. (До речі, в той час як віспа була викорінена з дикої природи, випадки бубонної чуми все ще дошкуляють західним регіонам Сполучених Штатів. І це не жарт! Ця карта від CDC, тому вона "має бути" правильною).

Соціально-економічні та медичні наслідки локдауну мають далекосяжні часові, географічні та екологічні наслідки, і на їх ретельне вивчення підуть роки. Наприклад, дехто радіє, що завдяки локдауну менше тварин загинуло під колесами автомобілів. Але мало хто з полісмейкерів усвідомлює, що прямо зараз в Африці антилопу гну або газель розриває на шматки зграя хижих собак (Canis familiaris), яких їхні господарі більше не можуть прогодувати. (Ще менше людей усвідомлюють, що тварин, яких не збивають машини, швидше за все, незабаром загризуть природні хижаки або вони загинуть від хвороб/голоду. Мало хто з них помирає від старості).

Що також було не дуже новим у кризі з COVID, так це те, що ця криза виникла в результаті шахрайства або "сміттєвої науки". Джон Іоаннідіс, один з провідних критиків поганої наукової роботи, одразу ж втрутився, щоб попередити людей і політиків про численні проблеми з різними моделями прогнозування. Але його проігнорували, незважаючи на те, що він є одним з найбільш цитованих вчених серед нині живих. Насправді це не є чимось незвичайним. Ще до публікації "Мовчазної весни" Рейчел Карсон у 1962 році американці були завалені алармістськими "науковими" заявами, які не витримували ретельної перевірки. Проблема в тому, що чують завжди неправдиві заяви, але майже ніколи не чують спростування і шепотіння "mea culpas" (лат. "моя провина"). Кінцевим ефектом є надмірний песимізм щодо стану нашого світу.

Більшість наукових страшилок ґрунтуються на екстраполяції поточних тенденцій до рівня катастрофи чи вимирання, не враховуючи можливості циклічності, природних обмежень чи поведінкових змін. Рідлі жартує з приводу прогнозу дев'ятнадцятого століття про те, що до 1950 року вулиці Лондона будуть вкриті кінським гноєм на глибину десяти футів. На жаль, справжня шахрайська наука – це не привід для сміху".

Автор продовжує неповний список того, що напродукувала ця «наука».

2. Ракові скупчення

Love Canal – це житловий комплекс, збудований біля Ніагарського водоспаду у штаті Нью-Йорк, де було неналежним чином запечатано місце захоронення токсичних відходів і де, за повідомленнями ЗМІ, було зафіксовано багато випадків захворювання на рак. Виявляється, однак, що ракові скупчення є випадковими подіями, просто більш помітними, ніж місця, де, знову ж таки, завдяки щасливому випадку, рак зустрічається рідко. Більшість випадків раку, схоже, не спричинені штучними хімічними речовинами. Набагато більше канцерогенів міститься в таких продуктах, як капуста і кава, ніж у пестицидах.

Діоксин був заявлений головним хімічним винуватцем в тому житловому комплексі – його представляли настільки токсичним, що 3 унції цієї речовини могли б вбити мільйон людей. Однак, коли у 1976 році 3 фунти (48 унцій) цієї речовини випадково розлили на 700 акрів території міста поблизу Мілану (Італія), найгіршим наслідком стали випадки вугрового висипу – навіть у того мешканця, який мав найвищий рівень цієї речовини, коли-небудь виявлений у людському організмі. Дослідження 1983 року також показало, що контрольна група мала вищий рівень хромосомних пошкоджень, ніж мешканці "Каналу кохання"! Тим не менш, захисники довкілля намагалися запобігти поверненню назад людей до цього місця, хоч ті люди були добре знайомі з історією цього "Каналу".

3. Радонова паніка

Радон звучить страшно, тому що це – радіоактивний газ. Він походить з уранових родовищ, і його "дочки", ізотопи, що утворюються при його розпаді, наприклад,  полоній, становлять реальну небезпеку для шахтарів, які видобувають уран. Ризик для домовласників, однак, ніколи не був зрозумілим, тому ЗМІ легко роздули його у 1980-х роках до повномасштабної страшилки, названу журналом "Тайм" "Безбарвним убивцею без запаху". Як і SARS-COV-2, радон не був чимось новим, але була можливість виявити його в невеликих кількостях у більшості будинків. Спрацював так званий принцип обережності, і EPA ввело обов'язкове тестування і встановило ліміт лише 4 пікокюри на літр повітря. Але шахтарі, які зазнали впливу 12 000 пікокюри, не мали жодних негативних наслідків для здоров'я, що змусило домовласників витратити мільярди на технології зменшення впливу радону на навколишнє середовище. (Якщо ви вважаєте, що витрати допомагають економіці, прочитайте це).

4. Пік нафти

Пам'ятаєте, коли було проголошено, що Земля знаходиться всього в декількох роках від максимального видобутку нафти і стрімкого зростання цін на нафту, за яким має настати  обвал видобутку через абсолютну нестачу сировини? Цього не сталося і, схоже, не станеться найближчим часом. Видобуток нещодавно знизився разом з цінами, але через стрибок попиту та ковідну світову економіку, а не через зникнення запасів. Світ перестане використовувати нафту, коли її ціна підніметься вище ціни замінників, так само, як він перестав використовувати китовий жир, коли його ціна піднялася вище ціни на нафту. Так само і кам'яний вік не закінчився через брак каменю.

5. Пекло ураганів

Глобальне потепління повинно було викликати серію тропічних ураганів, які б щоразу стирали з лиця землі прибережні райони. Деякі великі шторми вже сталися і були розрекламовані до небес, але нема жодних ознак того, що вони стали більшими або частішими, ніж у минулому.

6. Забруднення повітря

З усіх розмов "зелених" можна подумати, що якість повітря неухильно погіршується. Насправді, викиди оксиду вуглецю, оксиду азоту, діоксиду сірки та різних летючих органічних сполук неухильно зменшуються протягом десятиліть. Пам'ятаєте смог? Мало хто пам'ятає, навіть у Лос-Анджелесі, місті з найгіршою якістю повітря в Америці. Але навіть у Місті ангелів ніхто більше не носить протигази, окрім як для того, щоб сповільнити поширення нового коронавірусу, звісно.

Виявляється, що "кислотний" дощ, від якого я втікав до будинку в 1970-80-х роках, був лише трохи більш кислим, ніж звичайний дощ. Хоча дехто прогнозував, що кислотні дощі знищать усі ліси в Німеччині до 2002 року, тоді кислотні дощі майже не завдали шкоди навколишньому середовищу і з тих пір стали таким же рідкісним явищем, як і смог.

7. Озонова дірка

А що сталося з "діркою" в озоновому шарі, про яку співав Ніл Янг у своїй пісні 1989 року "Rockin' in the Free World?" і яку журнал Newsweek порівняв зі "СНІДом у небі"? Вона завжди була сезонною і обмежувалася трьома "полюсами" Землі (Північчю, Півднем і Гімалаями). А тепер вчені кажуть, що вона "закривається", показуючи, що екологічна "шкода" не обов'язково має бути постійною. Заборона на основний антропогенний чинник виснаження озонового шару – хлорфторвуглеці (ХФВ, фреони) – була відносно легко досягнута, оскільки були доступні дешеві замінники. Однак до сьогоднішнього дня вчені не довели, що "діра" була створена саме людиною або що вона спричинила якісь негативні наслідки для людей чи будь-яких екологічних систем. А оскільки замінники ХФУ є менш енергоефективними, вони, згідно з логікою шахрайської науки, можуть призвести до глобального потепління.

35 років озоновій афері: теорія про речовини, що руйнують атмосферний озон, виявилася шахрайством

І це лише "точні" науки, такі як хімія та фізика. Коли ми переходимо до біологічних і соціальних наук та харчування, ми стикаємося з такими провальними прогнозами, як:

8. Перенаселення

У країнах із середнім рівнем доходу та багатих країнах люди народжують менше дітей, а не більше. Виробництво продуктів харчування випереджає попит, що призводить до зниження цін на продукти харчування і зростання ожиріння, а не голоду в багатих країнах. Навіть у бідних країнах голод тепер рідкісний і спричинений урядами, а не абсолютною нестачею. Навіть газета фейків New York Times тепер пише, що людське населення досягне піку раніше, ніж очікувалося, у 2067 році, і становитиме менше 10 мільярдів.

9. Екологічне руйнування

Передбачалося, що екосистеми зруйнуються, що призведе до масового вимирання. Натомість там, де право власності витіснило відкрите співтовариство, як у випадку з розподілом рибних уловів, природні ресурси, такі як рибні запаси, стабілізувалися і навіть відновилися. У багатьох місцях Сполучених Штатів надто багато оленів, індиків і диких свиней. Біпокаліпсис не відбувся. Тільки уявіть собі! (The beepocalypse had no sting. Sting в переносному значенні означає ретельно сплановану операцію, як правило, пов’язану з обманом, beepocalypse – масове вимирання бджіл. Нагадаємо, у 2006 році американські ЗМІ роздмухали істерію про «біпокаліпсис», а американський Time навіть написав про «світ без бджіл». Але більш ніж десятиліття потому жодного «біпокаліпсису» не сталося. У США чисельність бджолиних сімей залишається стабільною вже 30 років, а в Європі їхня кількість зросла на 20% – примітка моя, О.К.)

10. Прокладання доріг

У 1980-х уряд стверджував, що розростання передмість поглине більшу частину американських сільськогосподарських угідь, які й так втрачають весь свій верхній шар ґрунту, залишаючи американців залежними від інших країн у питанні хліба. Виявилося, що Міністерство сільського господарства США значно переоцінило втрати посівних площ та ерозію ґрунту, і, диво з див, конверсія сповільнилася, а потім повернулася назад, коли ціни на сільгосппродукцію зросли. Незважаючи на ці викриття, засоби масової інформації продовжували наголошувати на "кризі сільськогосподарських земель" протягом багатьох років.

11. Смерть від яєць

Приблизно в той самий час (тобто у 1980-х – прим. моя, О.К.) ЗМІ зробили з яєць отруту, подібну на алкоголь. Нічого страшного, якщо ви з'їдаєте одне-два яйця час від часу, але якщо у вас з'являється звичка до яєць, то ви – небіжчик – стверджувала шахрайська наука. Потім яйця стали нормальним явищем, коли вчені почали розрізняти "хороший" і "поганий" холестерин. Зараз багато хто вважає яйця "суперпродуктом". Чи був би я сьогодні менш товстим, якби в дитинстві їв яйця замість "здорової" їжі на кшталт глютенових пластівців з цукровою пудрою? Ми ніколи не дізнаємося. (Афера зі «смертельними яйцями» була задумана для просування маргарину. – НО).

Відколи людство перейшло на маргарин і дріжджі, здоровий глузд уже не працює

12. Смерть від яблук

Я також уникав смертельних продуктів, таких як яблука, які були "забруднені" аларом, нібито отруйною хімічною речовиною, яку застосовують до яблук, щоб уповільнити їх дозрівання. Аж поки виробник не зупинив його використання під тиском регуляторних органів після блискавичної медіа-кампанії, координованої групою активістів із захисту довкілля у 1989 році. Однак виявилося, що Алар був набагато менш небезпечним, ніж кукурудзяний сироп з високим вмістом фруктози, який я вживав замість свого щоденного яблучного соку. Щоб викликати рак у лабораторних щурів, вченим довелося змусити їх споживати людський еквівалент – 19 000 квартів (це – 0.95 літрів) – яблучного соку щодня, протягом усього їхнього життя! Хто б міг подумати? Можливо, науковці та ЗМІ мали б подумати, але гроші та слава найшвидше приходять до алармістів, які не мають жодного стосунку до реальності.

13. Нерівність доходів

Сама форма цього поняття приховує його справжню мету – перерозподіл "доходу". Якщо правильно сформулювати це як нерівність у продуктивності, то "проблема" зникає або ставить питання, чому деякі люди набагато продуктивніші за більшість інших, а деякі взагалі нічого не виробляють. Підказка – це природна неоднорідність плюс стохастичні процеси (randomly determined), що накладаються на державне регулювання, яке посилює нерівність, як-от мінімальна заробітна плата, обмеження відсоткових ставок та контроль над орендною платою. Насправді, багаті країни мають набагато меншу нерівність у доходах і багатстві, ніж бідні, і нерівність циклічно зростає і падає, а не прямує до однієї з крайнощів. Найбільш тривожним є те, що деякі дослідники, схоже, готові спотворювати статистику, щоб відповідати своїм сценаріям кінця світу. На щастя, їх неодноразово викривали, але не раніше, ніж їхні "історії" ставали "стилізованими фактами", які широко приймалися ЗМІ та "лютими мавпами" в Твіттері (Термін "Люта Мавпа" є досить загальним і застосовується або до людини, яка схильна до раптових нападів гніву майже на будь-яку тему, або до людини, яка просто вибухає без жодної очевидної причини і повинна продемонструвати свій гнів. Часто буває, що Rage Monkeys змінюють свою позицію, якщо тільки ви не є мішенню їхньої люті – примітка моя, О.К.)

Чому ж шахрайська наука і недосконалі дослідження так послідовно переважають?

Почнемо з того, що світ – це складне місце, де розбір причинно-наслідкових зв'язків є складною справою, особливо там, де йдеться про живі істоти. Життя нелегко розкриває свої таємниці.

Тим не менше, всі стимули спрямовані на попередні дослідження з великими, страшними висновками, тому що це робить їх новими і важливими, а отже, вартими уваги в новинах. Навіть репортери-початківці знають, що не варто пропонувати редакторам історії із заголовками на кшталт "Ретельне наукове дослідження відтворює попередню роботу, демонструючи невеликий, нюансований причинно-наслідковий зв'язок". "Все буде добре, якщо не вжити жодних заходів" – теж невдалий варіант, тому що він не продасть статтю і не приверне увагу читачів. Спростування попередніх помилок також є нудним, тому вони в кінцевому підсумку проходятьповз увагу, якщо їх взагалі публікують, залишаючи враження, що алармістський "гарячий погляд" був правильним, навіть якщо це було явно не так.

Історії на кшталт "Погані речі можуть статися в майбутньому, якщо тільки", навпаки, є комерційними переможцями. За умови вправного підходу вони навіть не викликають зворотної реакції, що дозволяє їм увічнюватися. По-перше, зверніть увагу на слово "може". Далі, кількість можливих руйнувань і часовий проміжок, на який вони можуть бути передбачені, зазвичай прямо пропорційно відрізняються. І, нарешті, "якщо" дає ще більше простору для маневру і переходу до політичних пропозицій. Коли кінець світу не настане через десять років, всі забудуть про статтю, репортер давно зникне, він/вона все одно напише "може", тож технічно не помилиться, а крім того, одна з політичних пропозицій буде втілена в життя, тож, якщо вже на те пішло, ця історія "врятувала" нас від Армагеддону. Премії Пулітцера та Пібоді повсюди!

У 1983 році ABC News повідомили про ситуацію з безробіттям у п'яти штатах, "де безробіття є найбільш серйозним", не згадавши, що в інших 45 штатах рівень безробіття насправді знизився. Це дуже схоже на нещодавні повідомлення про COVID-19 у New York Times та Washington Post. Але якщо ви натякаєте на те, що такі новини вводять в оману, якщо не повністю "фейкові", вас одразу ж вимазують у протрампівські кольори.

Насправді, фейкова наука вводить в оману, оскільки навіть ті вчені, які займали виразно помилкові позиції і були безсумнівно неправі у вирішальних питаннях політики, якимось чином примудряються зберегти свою репутацію неушкодженою. Звісно, ніхто не є досконалим, але чому люди, які регулярно помиляються, залишаються актуальними і навіть шанованими? Ніл Фергюсон, фізик за освітою, який помилився зі своїм моделюванням ковідної історії, є лише одним із численних прикладів.

Ось ще приклади:

Рейчел Карсон

Як показали Роджер Майнерс, П'єр Десрошер та Ендрю Моррісс у своїй книзі "Тиха весна у 50 років: фальшиві кризи Рейчел Карсон", виданій у 2012 році (Вашингтон, округ Колумбія: CATO), все, що залишилося в Карсон, є чистою містикою. За винятком раку легенів – смертність від раку тоді знизилася і навіть мала тенденцію взагалі до зниження, коли Карсон, морський біолог, до смерті налякала майже всіх навколо небезпекою DDT (Dichlorodiphenyltrichloroethane), пестициду, який продовжив півмільярда людських життів, вбиваючи комарів-переносників хвороб. Вона правильно стверджувала, що рак є головною причиною смертності серед американських дітей, але не згадувала, що це тому, що інші дитячі хвороби, особливо, інфекційні, були переможені. За іронією долі, вона померла від раку, вірусної інфекції та серцевого нападу, але її слава живе.

Пол Ерліх

У 1968 році передбачив вибух Демографічної бомби (Population Bomb), що вб'є більшу частину людства через хвороби, голод і війни до 2000 року. Цього не сталося навіть в Африці, не кажучи вже про глобальні масштаби. Він стверджував, що середня тривалість життя в Америці впаде до 42 років до 1980 року. Цей відомий ентомолог (дослідник комах) також мав парі з Саймоном, що ціни на метали зростуть, і програв. Проте Ерліх залишається екологічним гуру.

Пол Кругман

Помилявся майже в усьому з того часу, як отримав Нобелівську премію у 2008 році за роботу з теорії міжнародної економічної торгівлі і зосередив свої зусилля на кар'єрі газетного оглядача, яку він розпочав у 2000 році. Його найбільші помилки стосуються економіки праці, в тому числі наслідків політики мінімальної заробітної плати.

Коли погляди цих науковців прямо оскаржують, вони зазвичай: а) ігнорують виклик і сподіваються, що він минеться; б) применшують кваліфікацію опонента; в) називають виклик "спрощеним", хоча зазвичай надають перевагу простішим поясненням ("бритва Оккама") і, як каже Соуелл, "ухиляння від очевидного може стати дуже складним"; г) неточно приписують опонентові твердження, які легко спростувати; або, що все частіше, д) натякають, що опонент є фанатиком або що його думка походить з імовірно расистської, сексистської чи фашистської школи мислення. Іншими словами, вони відволікають увагу замість того, щоб намагатися захистити те, що не підлягає виправданню. Це цілком природно, про що свідчить той факт, що маленькі діти також займаються подібним, хоча і більш "спрощено".

Що це все означає?

Ми маємо повернутися до того, щоб навчити людей досліджувати і мислити самостійно, а не просто бездумно стрибати у вагон з оркестром (підтримувати популярну, модну, розкручену точку зору – прим. моя, О.К.), піддаючись на грубі риторичні виверти. Легкий рейковий транспорт, виявляється, – це просто новий термін для тролейбусів. Називайте низинні ділянки, де накопичується застояна вода, болотами чи називайте їх водно-болотними угіддями, вони все одно залишаються просто трясовинами, де розмножуються комарі. Не все, що називають расистським, насправді є таким; деякі заяви від тих, хто "пробудився" (woke посилена увага ліваків до питань, що стосуються соціальної, расової та статевої "справедливості" – примітка моя, О.К.), є глибоко расистськими. Називаючи законодавчий акт "Законом про доступну медицину" не означає, що він призведе до підвищення доступності медичної допомоги. Накази сидіти вдома можуть бути просто м'якою формою воєнного стану, що призводить до банкрутства, дефолту і безробіття, а не до безпеки.

Найголовніше, що наука іноді може скоріше шахраювати, ніж рятувати.