До недавніх років демократи мали фактичну монополію на управління інформацією, оскільки їхній єдиний реальний канал розповсюдження інформації – мейнстримні ЗМІ – перебував безпосередньо в їхньому політичному таборі. Протягом більшої частини останніх 20 років великі технологічні компанії, які контролювали основні соціальні медіаплатформи, були також пов'язані з Демократичною партією.
У нещодавньому відео на Х Тім Волз, нещодавно оголошений на пост віцепрезидента Камалою Гарріс, сказав MSNBC, що "дезінформація" не є захищеним висловлюванням. Це викликало дебати про Волза і про те, де, на його думку, пролягають межі свободи слова. Але він також піднімає питання про те, як виглядатиме свобода слова за можливої адміністрації Гарріс-Волза, пише Ешлі Рінсберг (Ashley Rindsberg) на UnHerd.
Насправді проблема виходить далеко за межі Волза і Гарріс, простягаючись глибоко в переглянуту позицію Демократичної партії щодо свободи вираження поглядів. Десятиліттями демократи вважалися партією свободи слова, а їхні інституційні союзники, такі як Американський союз громадянських свобод (ACLU), йшли на все, щоб довести це, наприклад, захищаючи права неонацистів на проведення маршів. Але це свідчить про те, що політична динаміка змінилася, оскільки демократи тепер ототожнюють свободу слова з правом.
Автор поста з викладеним відео на Х Глен Грінвальд написав: "Те, що Тім Волз помилково вважає, що гарантія свободи слова не включає те, що він вважає "дезінформацією" або "мовою ворожнечі", не турбує майже жодного прихильника демократів, оскільки переважна більшість з них хоче, щоб держава мала повноваження цензурувати інакодумство".
До недавніх років демократи мали фактичну монополію на управління інформацією, оскільки їхній єдиний реальний канал розповсюдження інформації – мейнстримні ЗМІ – перебував безпосередньо в їхньому політичному таборі. ЗМІ виявилися готовими гратися в це майже за будь-яку ціну, і це явище стало кульмінацією зусиль, спрямованих на поширення необґрунтованих тверджень про зв'язки Дональда Трампа з Росією.
Протягом більшої частини останніх 20 років великі технологічні компанії, які контролювали основні соціальні медіаплатформи, були так само пов'язані з Демократичною партією. Соціальні платформи часто йшли в ногу зі ЗМІ і, власне, з Демократичною партією у ключових питаннях, таких як намагання піддати цензурі та дискредитувати як "російську дезінформацію" ноутбук Хантера Байдена. Основні платформи, включаючи Twitter, Instagram і Facebook, видалили обліковий запис президента Трампа на невизначений термін після 6 січня.
Але монополія ЗМІ на поширення інформації закінчилася. Зі "зміною настроїв" Цукерберга від технократичних лівих до патріотичних, проамериканських, що включає те, що він назвав реакцію Трампа на замах на нього "крутою", а Twitter, тепер ребрендований як X знаходиться в руках Ілона Маска, "фестивалю дезінформації" для демократів уже нема.
Залишилася лише відверта кампанія з обмеження контенту за допомогою законів і нормативних актів або сторонніх груп тиску, таких як Глобальний альянс за відповідальні медіа, на який Маск подав до суду за несправедливий бойкот рекламодавців, що націлилися на Х.
Позиція Волза з цього питання не зовсім дивна, враховуючи його дії під час пандемії Covid-19, коли він запровадив "лінію доносів", по якій громадяни могли повідомляти про компанії та приватних осіб, які порушують обмеження, пов'язані з пандемією. Такий підхід викликав критику за заохочення стеження та потенційне придушення інакомислення.
Не кращі справи й у Гарріс з питанням свободи слова. На посаді генерального прокурора Каліфорнії віцепрезидентка зіткнулася з критикою за те, що вона нібито зловживала своєю владою для боротьби з консерваторами, вимагаючи розкриття списків донорів від неприбуткових організацій, що розглядалося як спроба залякати та змусити замовкнути політичних опонентів. Верховний суд зрештою виніс рішення проти неї, підтвердивши важливість донорської приватності та свободи об'єднань.
У засобах масової інформації дедалі більше поширюється наратив про те, що Гарріс стала мішенню для дезінформації через свою расу і стать. NPR звернулася до Ніни Янкович, колишньої голови сумнозвісної Ради з управління дезінформацією адміністрації Байдена, яка заявила лівому новинному виданню, що Гарріс є несправедливою мішенню. Таке позиціювання мови як зброї, що використовується проти вразливих людей (навіть якщо ця "вразлива" особа є однією з найвпливовіших людей в країні), може призвести до подальших репресій.
Враховуючи чітко сформульовані погляди Волза на свободу слова в поєднанні з послужним списком Гарріс, виникає серйозне питання про те, яку політику просуватиме адміністрація Гарріс-Вальца. Ця заявка викликає значне занепокоєння щодо потенційної ерозії свободи слова та розширення урядової влади в той момент, коли не лише американці, але й люди по всьому світу відстоюють своє право говорити відкрито і без страху перед репресіями з боку уряду.
Наші інтереси:
Стежимо за президентськими виборами в США. Демократи рішуче налаштовані на "закручування гайок" – інакше їм не вижити.
Стратегія палінгенезії полягає не в тому, щоб поборювати старий світ, а в тому, щоб використовувати його як ресурс для власного розвитку. Чеснота милосердя дозволяє вчитися у ворогів і...
Демократична партія США втратила монополію на інформацію та дезінформацію – UnHerd (Велика Британія)
Категорія:
Світ:
Спецтема:
До недавніх років демократи мали фактичну монополію на управління інформацією, оскільки їхній єдиний реальний канал розповсюдження інформації – мейнстримні ЗМІ – перебував безпосередньо в їхньому політичному таборі. Протягом більшої частини останніх 20 років великі технологічні компанії, які контролювали основні соціальні медіаплатформи, були також пов'язані з Демократичною партією.
dempartiyassha.jpg
У нещодавньому відео на Х Тім Волз, нещодавно оголошений на пост віцепрезидента Камалою Гарріс, сказав MSNBC, що "дезінформація" не є захищеним висловлюванням. Це викликало дебати про Волза і про те, де, на його думку, пролягають межі свободи слова. Але він також піднімає питання про те, як виглядатиме свобода слова за можливої адміністрації Гарріс-Волза, пише Ешлі Рінсберг (Ashley Rindsberg) на UnHerd.
Насправді проблема виходить далеко за межі Волза і Гарріс, простягаючись глибоко в переглянуту позицію Демократичної партії щодо свободи вираження поглядів. Десятиліттями демократи вважалися партією свободи слова, а їхні інституційні союзники, такі як Американський союз громадянських свобод (ACLU), йшли на все, щоб довести це, наприклад, захищаючи права неонацистів на проведення маршів. Але це свідчить про те, що політична динаміка змінилася, оскільки демократи тепер ототожнюють свободу слова з правом.
Автор поста з викладеним відео на Х Глен Грінвальд написав: "Те, що Тім Волз помилково вважає, що гарантія свободи слова не включає те, що він вважає "дезінформацією" або "мовою ворожнечі", не турбує майже жодного прихильника демократів, оскільки переважна більшість з них хоче, щоб держава мала повноваження цензурувати інакодумство".
До недавніх років демократи мали фактичну монополію на управління інформацією, оскільки їхній єдиний реальний канал розповсюдження інформації – мейнстримні ЗМІ – перебував безпосередньо в їхньому політичному таборі. ЗМІ виявилися готовими гратися в це майже за будь-яку ціну, і це явище стало кульмінацією зусиль, спрямованих на поширення необґрунтованих тверджень про зв'язки Дональда Трампа з Росією.
Протягом більшої частини останніх 20 років великі технологічні компанії, які контролювали основні соціальні медіаплатформи, були так само пов'язані з Демократичною партією. Соціальні платформи часто йшли в ногу зі ЗМІ і, власне, з Демократичною партією у ключових питаннях, таких як намагання піддати цензурі та дискредитувати як "російську дезінформацію" ноутбук Хантера Байдена. Основні платформи, включаючи Twitter, Instagram і Facebook, видалили обліковий запис президента Трампа на невизначений термін після 6 січня.
Але монополія ЗМІ на поширення інформації закінчилася. Зі "зміною настроїв" Цукерберга від технократичних лівих до патріотичних, проамериканських, що включає те, що він назвав реакцію Трампа на замах на нього "крутою", а Twitter, тепер ребрендований як X знаходиться в руках Ілона Маска, "фестивалю дезінформації" для демократів уже нема.
Залишилася лише відверта кампанія з обмеження контенту за допомогою законів і нормативних актів або сторонніх груп тиску, таких як Глобальний альянс за відповідальні медіа, на який Маск подав до суду за несправедливий бойкот рекламодавців, що націлилися на Х.
Позиція Волза з цього питання не зовсім дивна, враховуючи його дії під час пандемії Covid-19, коли він запровадив "лінію доносів", по якій громадяни могли повідомляти про компанії та приватних осіб, які порушують обмеження, пов'язані з пандемією. Такий підхід викликав критику за заохочення стеження та потенційне придушення інакомислення.
Не кращі справи й у Гарріс з питанням свободи слова. На посаді генерального прокурора Каліфорнії віцепрезидентка зіткнулася з критикою за те, що вона нібито зловживала своєю владою для боротьби з консерваторами, вимагаючи розкриття списків донорів від неприбуткових організацій, що розглядалося як спроба залякати та змусити замовкнути політичних опонентів. Верховний суд зрештою виніс рішення проти неї, підтвердивши важливість донорської приватності та свободи об'єднань.
У засобах масової інформації дедалі більше поширюється наратив про те, що Гарріс стала мішенню для дезінформації через свою расу і стать. NPR звернулася до Ніни Янкович, колишньої голови сумнозвісної Ради з управління дезінформацією адміністрації Байдена, яка заявила лівому новинному виданню, що Гарріс є несправедливою мішенню. Таке позиціювання мови як зброї, що використовується проти вразливих людей (навіть якщо ця "вразлива" особа є однією з найвпливовіших людей в країні), може призвести до подальших репресій.
Враховуючи чітко сформульовані погляди Волза на свободу слова в поєднанні з послужним списком Гарріс, виникає серйозне питання про те, яку політику просуватиме адміністрація Гарріс-Вальца. Ця заявка викликає значне занепокоєння щодо потенційної ерозії свободи слова та розширення урядової влади в той момент, коли не лише американці, але й люди по всьому світу відстоюють своє право говорити відкрито і без страху перед репресіями з боку уряду.
Стежимо за президентськими виборами в США. Демократи рішуче налаштовані на "закручування гайок" – інакше їм не вижити.
Зверніть увагу
Чи треба любити ворогів, або 5 проявів сили, що відрізняють людину від людиноподібної тварини – Нагірна проповідь