Іслам атакує Європу. Є жертви

Швейцарським журналістам вдалось підрахувати, що образливі для пророка Магомета карикатури міг бачити на власні очі тільки один із тисячі мусульман. Але практично у всіх країнах ісламського світу щоденно збираються багатотисячні маніфестації, учасники котрих вигукують войовничі гасла. Кульмінацією маніфестацій є спалення європейських, американських та ізраільських прапорів, закидування камінням та іншими важкими предметами посольств цих країн, побиття мешканців християнських поселень, та руйнування цих поселень.

Втім, на поселеннях ісламісти не зупиняються. Збещещують навіть християнські цвинтарі. У ісламських газетах масово з’являються карикатури на Ісуса Христа, християн та іудеїв.

Ісламісти намагаються ними “вколоти” європейців якмога болючіше, про що може свідчити малюнок, на котрому зображений Адольф Гітлер у ліжку із Анною Франк, до котрої фюрер звертається зі словами: “Напиши про це у своєму щоденнику!”. Тут варто нагадати, що Анна Франк загинула у одному з нацистських конц-таборів, залишивши по собі “щоденник”, написаний власною кров`ю.

Конфлікт цивілізацій, як його називають європейські публіцисти, вже заплямований кров’ю. Адже, 5 лютого у турецькому місті Трабзоні після недільної месси фанатичний мусульманський молодик по-звірячому вбив італійського священника Андреі Санторо.

Коментуючи вбивство, відома італійська письменниця Оріана Фаллачі на шпальтах газети "Libero" висловила своє обурення, а також поставила європейському суспільству кілька важливих запитань. Головним, з котрих є те, чи Туреччина насправді повинна стати членом Європейської Спільноти. Одночасно, пані Фаллачі нагадала читачам, що основою європейських держав та Європейського Союзу загалом є християнство та християнські цінності.

Італійська письменниця у своїй статті називає прихильників членства Туреччини у ЄС - “візирами та халіфами із Заходу”, котрі “є підпорядкованими ісламу та хочуть включити Туреччину у склад ЄС, хоча вже понад 2 тисячі років Європа складається із християн, котрі краще чи гірше живуть у цивілізованому мирі із християнськими цінностями”.

Тим часом, Туреччина “складається із мусульман, котрі вже понад 1300 років живуть згідно з нецивілізованими мусульманськими цінностями” – написала Оріана Фаллачі, додаючи, що мученицька смерть католицького священника в Туреччині є найстрашнішим епізодом війни ісламу із Заходом.

На її думку, Європа не повинна вибачатись за карикатури на пророка Магомета, позаяк Європейська Конституція гарантує право свободи слова та думки. Окрім того, “ці ж самі люди ніколи, приніколи не протестують проти сатири, котра висміює Христа на хресті та не обурюються карикатурами, фільмами та театральними виставами, в котрих висміюються християни, зокрема католики” – вважає Оріана Фаллачі.

У завершенні своєї статті італійська письменниця зазначила, що ісламські фундаменталісти – “це нові нацисти на Землі” та додала, що поміркованого ісламу – не існує.

Загалом, у європейській пресі протягом останнього тижня почали з’являтись статті, в котрих автори ставлять питання про доцільність надання громадянства вихідцям з ісламських країн. Наприклад, нідерландське видання „NRC Handelsblad” пише, що у європейських країнах із більшими чи меншими мусульманськими меншинами “існує реальна загроза того, що за вимогами поваги криється щось інше: загроза того, що всі мають коритися правилам ісламу”.

Привид ісламізації Європи вбачає також і професор Даніель Пайпс з Американського Інституту Миру. На його думку, Захід має захистити свої християнські та демократичні цінності. “У Європі потрібно відродити християнство, збільшити кількість народжуваності європейців-християн”, тоді “Європа стане міцною і мусульмани не зможуть нав’язати європейцям свого способу життя” – сказав у інтерв’ю польскому тижневику "Przegląd" професор Пайпс.

Проте, у деяких європейських виданнях можна натрапити і на статті, в котрих сьогоднішній конфлікт розглядається як поштовх до очищення Європи від ісламських поселенців. Чи гідно триматиметься Європа у цьому протистоянні і чи буде вона в стані захистити свої цінності та однозначно вказати на приналежність старого континенту до християнства – покаже час. Головне, що цікавить європейських публіцистів – це ціна, яку готова заплатити Європа за свободу слова та думки.
За матеріалами закордонної преси