“Чорний орел” повернеться у Чернівці

З міського бюджету передбачено виділити кошти на виготовлення проектно-кошторисної документації. Фахівці точно не можуть сказати, коли саме буде відновлено пам’ятник, проте припускають, що, можливо, вже навіть цьогоріч.

Розквартирований з 1809 року в казармах у Чернівцях на нинішній вулиці Фрунзе, 2 41-й піхотний полк, починаючи з 1830-го, рекрутували частково вихідцями з Буковини. Саме ця обставина спричинила те, що з часом його також стали називати “Буковинським”.

Монумент, споруджений на розі нинішніх вулиць Головної та Червоноармійської (колишньої Великокучурівської) (див. фото) за ініціативою представників громадськості краю та офіцерського корпусу 41-го піхотного полку з нагоди 200-річчя його заснування, проіснував неповних півстоліття. Десятиметровий обеліск із бронзовою фігурою орла нагорі, який розпростертими крильми захищає полкове знамено, проектував віденський архітектор, чернівчанин за походженням Оскар Ласке. Автор проекту – колишній офіцер цього елітного військового підрозділу – відмовився від грошової винагороди за свою роботу. Перший камінь у фундамент майбутньої споруди заклали 26 квітня 1901 року – в день освячення нового полкового прапора. Тримовний (німецькою, українською та румунською) напис на його цоколі сповіщав: “Полеглим на полю слави синам – борцям 41-го піхотного полку імені архікнязя Євгена. Вдячна Буковина”.

Переживши лихоліття двох найстрашніших в історії людства світових воєн, кількаразову зміну державної приналежності буковинських теренів, “Чорний орел” упав жертвою новітніх вандалів. У ніч із 13 проти 14 грудня 1949 року, згідно з рішенням виконкому Чернівецької міськради депутатів трудящих “Про асигнування коштів на знесення пам’ятника на розі вулиць Леніна і Сталіна” та “з метою благоустрою площі на розі вулиць...”, монумент військової слави по-злодійськи демонтували. Чим не догодили трудящим знані в краї Юрій Федькович, Юліан і Стефан Кобилянські, три представники сімейства Воробкевичів, Поповичів, полковий лікар Володимир Залозецький, які в різний час служили саме в цьому військовому формуванні, як і тисячі полеглих у боях буковинців, не зрозуміло й досі. Існує версія, згідно з якою “Чорного орла” знищили за особистою вказівкою Микити Хрущова. Перебуваючи проїздом у Чернівцях, пролетарський вождь звернув увагу місцевих партфункціонерів на “фашистську”, як він висловився, символіку в самісінькому центрі міста. Натяк зрозуміли швидко. В Державному архіві Чернівецької області зберігають протокол №38 засідання виконкому Чернівецької міськради, що містить проект рішення, в якому, зокрема, зазначено: “У зв’язку з розпорядженням уряду УРСР пам’ятник необхідно знести”, оскільки 41-й полк нібито брав участь у придушенні революційних повстань в Європі 1830-го та 1848 років.

Силами представників громадськості та міської влади, які порушили понад 40-річний період замовчування, 14 грудня 1991 року на місці зруйнованого постаменту встановили пам’ятний хрест. Майже 15 років тому учасники жалобного зібрання висловили побажання відновити знищений символ. Чернівецький міськвиконком ухвалив відповідне рішення, створено громадський фонд відновлення пам’ятника, однак для реалізації задуму бракує лишень якихось 80 тисяч у. о. “Нехай же цей пам’ятник буде свідком ще багатьох щасливих епох, нехай він переживе бурі століть”, – якби ці побажання, висловлені авторами брошури столітньої давнини про одну з окрас монументалістики старих Чернівців, дійсно справдилися, то 2 грудня 2006 року ми відзначали б 104 роки від дня освячення та відкриття величного пам’ятника.