“Лиш народи, явлені у Слові, достойно можуть жити на Землі”. Л. Костенко
Семантика слова слід є широкою. Воно означає відбиток ноги, лапи чи чого-небудь іншого на поверхні. Також залишок чого-небудь – слід від замку, слід чиєїсь діяльності, слід від крейди й таке інше. Тому недоцільно вживати його у значенні треба, синонімами якого є слова потрібно, варто. Наприклад: “Українці не словами, а діями сьогодні показують усьому світу, як слід боротися за Батьківщину” – “Українці не словами, а діями сьогодні показують усьому світу, як треба! боротися за Батьківщину”. Як слід – як годиться, як належить.
До таких багатозначних слів належить і лексема ряд. Ряд, як визначає Словник української мови,– це сукупність однорідних предметів або живих істот, розташованих одне поруч з одним. Також – шеренга, місця для сидіння, наприклад, в театрі. Коло осіб, об'єднаних певними стосунками. “Ряди нашої армії поповнили добровольчі батальйони”.
Вважаю, недоцільно слово ряд вживати у значенні низка, багато. Наприклад: “На Покрову в столиці заплановано ряд святкових заходів”. Треба: “На Покрову в столиці заплановано низку (або багато) святкових заходів”.
Може, хтось із читачів доповнить список таких багатозначних слів. Чекаю на Ваші відгуки.
Панянки Наталю і Оксано, Ви ж знаєте, що не всі слова є калькою з московсько-росіянської...
А не здається Вам, що слово необхідно/необходімо саме зараз
не правильно вживається/тлумачиться? Можливо, первинне значення слова розумілося в значенні напрямки, не обходячи манівцями... росіянська приказка "не в бровь, а в глаз" цьому гарна ілюстрація.
І ще, як мені здається, укр. доцільно = варто - целєсообразно (моск.), а укр. потрібно - це нужно (моск.).
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Comments
Це не зовсім до теми, але... Останнім часом чомусь набуває поширення вживання дієслова "вартує" у значенні "варто, потрібно". Наприклад "...вартує подивитися" (якщо не помиляюся, з телепередачі "Феєрія мандрів"). Головне значення цього дієслова - бути на чатах, вартувати. А правильно треба так - "варто подивитися" і т. і. Чи я маю рацію, пані Оксано?
"Народ не повинен боятися влади. Влада повинна боятися народу"
"V означає ВЕНДЕТТА"
Слово “вартувати”, як Ви й стверджуєте, п. Світе, означає “бути на чатах”, а ще вживається у значенні “коштувати, мати вагу”. Напр., “Жодна влада не вартує людських життів”. Проте не правильним буде вислів “вартує подивитися”, а “варто подивитися”!
Творімо разом мову Сенсар!
Повністю підтримую Оксану! Наша мова має бути не тільки лаконічною, а й максимально точною.
І ще, на мою думку, з м’якого і твердого варіантів треба обирати твердий. Раніше українська мова була твердішою, а тому й люди були сильнішими.
Наприклад, зараз ми кажемо "єсть", а раніше казали "ест" (так, як на латині). Раніше на себе казали "Аз" (перша буква абетки), а тапер кажемо "Я" (остання в абетці).
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Працюю в цьому напрямі. Дякую за підтримку.
Творімо разом мову Сенсар!
Є ще маловживаний синонім слова "ряд" - "шерег". "Великий тлумачний словник" виданий фірмою "Перун" трактує "шерег" тільки, як "шеренга". Натомість мені доводилось зустрічати випадки, коли "шерег" вживалось у значенні "низка", "багато".
Якщо спеціально цим зайнятись, то можна написати цілий шерег прикладів.
Творю, отже існую.
Слово "шерег" траплялось тільки в значенні "шеренга". Якщо можете, п. Володимире, процитуйте випадки у значенні "низка", "багато".
Творімо разом мову Сенсар!
Вперше зустрів, здається, в інтернеті. У значенні "ряд" (там було щось, що не зовсім "шеренга"). Потім ще чув в усному мовленні. Вже не пам'ятаю де, можливо, по телебаченню чиясь пряма мова (давно це було, бо ТБ вже років 7 не дивлюсь). Чомусь це слово одразу запам'яталось, потім і сам його бувало вживав.
Творю, отже існую.
Стосовно необхідно. Прозора калька рос. необходимо (як і необхідність). Маємо свої відповідники. Тож користуймося їми.
Надаємо перевагу лаконічним словам варто, потрібно. "Необхідно", яке набуло поширення у нас останнім часом, як у художній літературі, так і в публіцистиці, справді можна вилучити як кальку з російської, бо в такому запозиченні нема в нас потреби - є власні слова.
Творімо разом мову Сенсар!
Панянки Наталю і Оксано, Ви ж знаєте, що не всі слова є калькою з московсько-росіянської...
А не здається Вам, що слово необхідно/необходімо
саме зараз
не правильно вживається/тлумачиться? Можливо, первинне значення слова розумілося в значенні напрямки, не обходячи манівцями... росіянська приказка "не в бровь, а в глаз" цьому гарна ілюстрація.І ще, як мені здається, укр. доцільно = варто - целєсообразно (моск.), а укр. потрібно - це нужно (моск.).
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)