політологія

Угода про зону вільної торгівлі з СНД не лише нічого позитивного не дає Україні, але й затягує Україну в багатоступеневий лабіринт узгоджень з країнами СНД і країнами Митного союзу. При цьому, якщо одній з країн Митного союзу збільшення експорту України в СНД не сподобається, то згаданого збільшення експорту попросту не відбудеться, оскільки положення Договору про створення Митного союзу мають вищу юридичну силу над положеннями Договору про вільну торгівлю.

Янукович – помазаник Божий? Саме так, і не інакше. Поясню на прикладі.

Народний депутат України, голова Комуністичної партії робітників і селян (КПРС), голова всеукраїнської організації руху «Интернациональная Россия» Леонід ГРАЧ заявляє, що влада Росії здала Крим донецьким бандитам. Як передає власний кореспондент УНІАН у РФ, про це Л.ГРАЧ сказав сьогодні, виступаючи на конференції міжнародного руху «Интернациональная Россия» в Москві.

Пропонуємо Вашій увазі виступ заступника голови Української Республіканської партії, президента благодійного фонду „Україна-Русь” Ростислава Новоженця на прес-конференції у Львові 14 жовтня 2011 року та його відповіді на запитання журналістів.

Питання героїв в історії України на 21-му році Незалежності й надалі зберігається під грифом «цілком таємно» чи, радше, «совершенно секретно»… Напередодні14 жовтня – Дня створення УПА, - українське суспільство, в основному, знову розділиться на тих, хто «за» та – «проти».

Наближається традиційно конфліктна в Україні дата – річниця утворення УПА. Кожного року нас чекає «дежавю». Щороку, починаючи з проголошення незалежності, за будь-якої влади 14 жовтня зустрічаються дві антагоністичні сили – націоналісти та комуністи.

30 вересня 2011 року на телеканалі УТ-1 в програмі «Шустер Live» ведучий Савік Шустер заявив: «6 липня 1941 року в місті Львові був здійснений єврейський погром. Під час погрому було вбито біля чотирьох тисяч євреїв. Українці повинні вибачитись перед єврейством за цей вчинок.»

Будь-яка гучна подія в країні для пересічної людини просто випадковість, а для аналітика – черговий привід відшукати знакові віхи трансформації суспільства. Події з безуспішним намаганням сотень професіональних правоохоронців захопити одного російського кілера у вотчині пана Костусєва, як на мене вказують на поглиблення і прискорення деградації витвореної нинішньою адміністрацією системи влади.

Громадяни України, незалежно від свого соціального статусу, чи то вони пенсіонери, вчителі, лікарі або робітники, чи то фермери, чи то хтось інший, повинні припинити терпіти цю наругу над собою і своїми сім’ями. Повинні створювати загони самооборони та згідно 5-ої статті Конституції брати владу в свої руки.

Ще більше року залишається до чергових парламентських виборів, а просто-таки шквал пустопорожніх балачок в ЗМІ щодо нового закону про вибори народних депутатів вже набив оскомину. А може це така новітня технологія влади аби відвернути від цієї проблеми увагу широкої громадськості. Адже нав’язана суспільству дискусія по-суті нічого не змінить.

Ні для кого в Україні не секрет, що наш парламент давно вже перетворився на такий собі «клуб за інтересами» всілякого штибу збоченців і злочинців. Педофіли, сексуальні меншини, блакитні і рожеві, рейдери і рекетири, здирники і україноненависники.

Ця стаття була написана три роки тому, але не втратила своєї актуальності і сьогодні. 2008 рік, відкриття у Львові Галицької жидівської кнайпи. Обурений світоглядним "месі джем" власників закладу, сформульованим у зверненні до відвідувачів, я написав цю статтю, яка не була опублікована на офіційному сайті ВО "Свобода", через звинувачення мене у антисемітизмі.

Існування будь-якої держави визначається низкою суспільних закономірностей. Вони мають об’єктивний характер. На відміну від законів природи суспільні закономірності не настільки детерміновані (абсолютно визначені). Але і тут людина, яку б посаду вона не займала і ким би не була, не може їх відмінити. Люди здатні лише прискорити чи сповільнити реалізацію суспільних закономірностей.

Ефір «Шустер-live» від 30 вересня завдяки неабияким старанням ведучого явив собою яскравий приклад перетворення українського телебачення, зокрема його Першого Національного каналу, на рупор українофобії.

Набридло! Люди, які називають себе представниками українського народу, формують у Верховній Раді провладну більшість та повчають усіх по різних ефірах, як потрібно дотримуватися чинного законодавства, самі законів не виконують. Серед них і вічний голова В.Литвин, котрому „так болить Україна”, що він не здатен навіть забезпечити виступи отих так званих обранців державною мовою.