Треба віддати належне Віктору Федоровичу за те, що в розмові із країною на річницю своєї інавгурації він не побоявся сказати правду, спростувавши обіцянки, з якими йшов на вибори рік потому. Воно і зрозуміло: одна справа бути претендентом на високу посаду, коли можна говорити і обіцяти що завгодно, і інша річ, коли треба щось робити, зокрема, для покращання життя. Та ще коли не знаєш, що робити. В такому разі, як переконує досвід, краще за все обіцяти реформи, що і запропонував нам Віктор Федорович через рік після інавгурації.