Російські бренди в Україні, які прикидаються європейськими

Президент компанії «Голдер Електронікс» і власник бренду Vitek Андрій Дерев'янченко на старті своєї кар'єри поєднував торгівлю технікою з роботою охоронцем. П'ять років тому він зареєстрував в Австрії торговельну марку Vitek. Назва походить від слів vita (по- латині - життя) і tech (у сенсі - техніка). Всупереч поширеній думці ніякого Вітька в бізнесі однойменної компанії немає. Місце реєстрації дозволяє Vitek писати на коробках «Виробник: Австрія». Техніка пана Дерев'янченко спочатку позиціонувалася як якісний товар за ціною на 10-15% дешевше, ніж аналогічний, але відомих марок. Однак пізніше компанія змогла собі дозволити обзавестися власним дизайн-бюро для розробки унікальних моделей техніки. Зараз пан Дерев'янченко пишається розробленим цього року чайником, що миготитьпо периметру червоними лампочками і світиться блакитним неоновим світлом.

Разом з Дерев'янченко починав і Євген Назаров, засновник менш відомої марки побутової техніки Vigor (утворено від англійського vigorous - мужній, сильний). Вона зареєстрована в Угорщині. У Москві офіс Vigor розташовується в орендованій у заводу «Вимпел» кімнаті, де сидять 20 людей, стоять всі моделі побутової техніки та приємно пахне борщем із заводської їдальні. Комерційний директор Vigor Олександр Назаров не приховує, що вся побутова техніка компанії купується в країнах Південно-Східної Азії, збирається на одних і тих же заводах і часто не просто схожа зовні, а однакова. «Ми приїжджаємо на фабрики, дивимося, що вони нам пропонують, вибираємо вподобані моделі і домовляємося про ціну, за яку вони поставлять на чайник назву нашої марки, - говорить він. - Розробкою власного дизайну займатися не має сенсу: дорого, та й все одно вкрадуть».

Торгова марка Scarlett (належить компанії Arima Holding Corp., Спільному дітищу китайців і росіян), виробник найбільш купованих в Росії чайників, зареєстрована в Англії в 1996 році і названа на честь Скарлетт О'Хара Гамільтон Кеннеді Батлер. Цільову аудиторію бачили переважно жіночу, господарську, але не байдужою до класики літератури і романтики.

Якщо вибір найпростішої побутової техніки покупець робить, орієнтуючись лише на ціну, то все, що складніше праски, продати під маловідомими марками вже дуже складно.

Rolsen - марка, придумана в 1995 році випускником МФТІ Сергієм Білоусовим, використовується для телевізорів, домашніх кінотеатрів, моніторів, мобільних телефонів і пральних машин. Але Rolsen ніколи не розмінював своє ім'я на праски . Починалася компанія зі збірки телевізорів LG, а тепер випускає і власні на заводі у Фрязіно (деталі закуповують у Південно-Східній Азії). Останнім часом найбільш успішно у Rolsen продаються монітори і телевізори, яких вона випускає по 150 тис. і 240 тис. штук на рік відповідно. На тому ж заводі в підмосковному Фрязіно робляться всі продаються в Росії 20 - , 21 - і 25 -дюймові телевізори LG.

Дріб'язком не займається й торгова марка Kaiser, що працює на ринку як німецька компанія з середини 90-х і придумана батьком-засновником Павлом Логіновим. Ця торгова марка успішно насичує ринок великогабаритною кухонною технікою. Її Логінов робить на тому ж заводі в Польщі, який випускає і продукцію під маркою Hansa .

Марки Techno, Trony і Elenberg теж не західні. Вони належать великим роздрібним мережам «Техносила» , «Мир» і «Ельдорадо» відповідно. Вони і присутні тільки в магазинах цих мереж. Ніякого Еленберг, скажімо, в Техносиле знайти не можна.

Зате Bork, що просуває себе як німецька техніка, є практично у всіх магазинах, незважаючи на те, що це бренд мережі «Електрофлот». Але у Bork є перевага - брутальний вельми привабливий дизайн і середній ціновий сегмент, тоді як продукція під трьома перерахованими вище марками коштують дуже дешево.

Компанія Milagro (по-іспанськи - чудо) працює на ринку з 1998 року і спеціалізується на розчинній каві. Як розповідає директор компанії з маркетингу Нікіта Морєв, коли вони тільки починали працювати, довіри до західних виробників цього напою у нашого покупця було більше, тому й довелося вдатися до іноземного імені. Роблять Milagro в Європі і Росії, головний офіс компанії розташовується в Німеччині.

Ще одна компанія - Kaffa Industries, відома в Росії своїм розчинною кавою, працює тут усього три роки. Її назва вигадана, як і назва виду кави Kaffa Elgresso (Kaffa - це назва провінції на сході Африки, де за легендою вперше з'явився напій кава, а elgresso - просто красиве придумане слово, нічого не означає). Kaffa виробляє каву на двох заводах в Підмосков'ї.

Бренди Greenfield, Tess, Jardin належать пітерській компанії «Орімі Трейд», а Curtis & Patridge - виробникові «Май». «Покупцеві хочеться вірити, що марка, яку він вибирає, виготовлена ​​з унікальної води єдиного в світі загубленого льодовика в Тихому океані. І що особливо важливо, він готовий платити за це додаткові гроші» , - говорить Кіріл Дубинский, директор зі стратегічного планування та розвитку бізнесу креативного агентства «Аврора».

Чай Greenfield позиціонується в преміальному ціновому сегменті як вироблений на замовлення і під контролем компанії Greenfield Tea Ltd., яка була заснована 10 серпня 2003 у Великобританії санкт-петербурзьким виробником чаю «Орімі Трейд». Вже через пару тижнів його продукція з'явилася на російському ринку. На упаковці позначені сайти з британськими доменами і лондонські адреси. Однак інформації про історію фірми на них не вказано.

Відома марка Faberlic стартувала в 1997 році і називалася «Російська лінія». До цього її засновники, випускники МГУ Олексій Нечаєв і Олександр Даванков торгували на ринку цінних паперів. Потім пробували виробляти біодобавки та побутову хімію, але в підсумку вирішили зайнятися косметикою. Спочатку компанія навіть хотіла зіграти на тому, що вона російська. Але дослідження показали парадоксальні речі. З одного боку, наші жінки цінують російську косметику за натуральність. З іншого - хочуть бачити у себе на туалетному столику стильну упаковку з космополітичним назвою.

Нове слово для «Російської лінії» придумували цілий рік. В результаті вирішили синтезувати слова faber (майстер) і «лік» (lic) . І для іноземного, і для російського вуха слово нове, і воно за задумом виробника повинно викликати у покупця асоціації з відомим всьому світу Фаберже.

Цього року компанія Faberlic спеціально проводила опитування серед своїх покупців, за допомогою якого з'ясувала, що 30% приймають її за російського виробника, 29 % - за іноземного, а 24 % вважають, що це спільне виробництво. Насправді роблять косметику на двох заводах - в Балашисі і Підмосков'ї, використовуючи при цьому, втім, сировину і розробки іноземних фірм.

Компанія "Грін Мама" була утворена в 1996 році і виросла з невеликого сімейного бізнесу. Виробляє креми, ефірні масла, гелі, лосьйони і т.д.

Bosco Sport ("Боско Спорт") - торгова марка спортивного одягу компанії ТОВ "Спорттовари Боско". Марка Bosco Sport виникла в 2001 році, і незабаром увійшла до Всесвітньої асоціації виробників спортивного одягу. Кожна колекція Bosco Sport розробляється дизайнерами компанії і потім шиється на італійських, турецьких і китайських фабриках. У 2009 році Bosco Sport стає офіційним екіпірувальником олімпійської збірної України і випускає олімпійську колекцію з використанням національних кольорів України - жовтого і блакитного.

Depo Jeans - російська марка молодіжного одягу. Перший магазин відкрився в 1998 році в Новосибірську. Відшиваються в тому числі в Китаї, є мережа магазинів по всій Росії. Бренд представлений і в Україні.

Мережа магазинів одягу Sela, будучи російським брендом, принципово не перекладає російською мовою свій слоган Feel The Same, якому вже років 10, майже стільки ж, скільки і самій мережі.

Ніякого взуттєвого майстра Carlo Pazolini не існує і ніколи не існувало. Бренд розрахований, мабуть, на людей, що живуть з твердим переконанням, що краще в світі взуття - італійське. Carlo Pazolini Group - це назва російської компанії, у якої є власні взуттєві фабрики в Росії та Китаї, та мережа фірмових магазинів.

TJ Collection, яка, як пишуть в прес- релізах, «була створена у Великобританії в 1992 році», випускає взуття під трьома торговими марками: TJ Collection, Chester і Carnaby. Виробляються вони всі судячи з прес-релізів, на «сімейних взуттєвих виробництвах Італії та Іспанії з використанням ручної праці». Продумано було все до дрібниць. У кожної марки - своя цільова аудиторія. TJ Collection купують представниці середнього класу, що стежать за модою; Chester - любителі добротного класичного взуття; Carnaby - молодь. Дивувало покупців тільки одне - коли вони  відправившись у справах або у відпустку до Англії, намагалися знайти магазин улюбленої марки, нічого не знаходили.

Ростовський бізнесмен Володимир Мельников шиє джинси, джинсовий одяг, дитячий і дорослий трикотаж в Ростові і більше ніде. Дуже пишається успіхом свого підприємства і взагалі виступає за вітчизняного виробника. Але дві його марки називаються Gloria Jeans і Gee Jay. Хоча тут варто зробити акцент, що походження компанії ніколи не приховувалося, а зовсім навіть навпаки - усіляко підкреслювалося.

Пітерська фірма «Август Плюс» виробляє і продає жіночий одяг під торговою маркою Oggi - дуже стриману і просту, але, з іншого боку, модну і витончену. Тому її люблять купувати викладачі, фінансисти та інші суворі жінки, які не можуть дуже експериментувати зі стилем. Саме слово oggi - італійське («Сегодня»), так що покупниці в масі своїй вважають марку італійської.

Взуття Ralf Ringer традиційно вважають чи то німецьким, чи то австрійським. Але, насправді, воно виробляється на фабриках в Москві, Володимирі і Зарайську. Керівники компанії при цьому охоче дають інтерв'ю різним діловим виданням, захоплено розповідаючи і про походження, і про те, як вони розвивають виробництво і модернізують фабрики.

Взуттєва мережа Tervolina теж не приховує місця виробництва: взуття вони шиють в Тольятті, на фабриці «Лідер». Та й назва Tervolina вони не спеціально придумували, воно залишилося ще з тих часів, коли своє взуття фірма не шила, а імпортувала її з Чехії та Угорщини.

Camelot, бренд ультрасучасного молодіжного взуття. Історія компанії «Camelot» почався в 1996 році з відкриттям невеликого магазину, де були представлені колекції «Grinders», «Dr.Martens», «Shellys». Але не всі могли дозволити це взуття через високу ціну. З 1999 року з'явилася майже таке ж взуття, але зроблене не в Британії і США, а в Польщі та Китаї під контролем російської компанії. А отже, доступне для молоді.

Мережа магазинів «Спортмастер» володіє цілою лінійкою найрізноманітніших брендів одягу і взуття sport-and-casual-стилю. Здебільшого, продукція під цими брендами продається в самих магазинах, але для O'STIN завжди відкривають окремі магазини. Інші марки «Спортмайстера»: Demix, Outventure, Joss, Exxtasy, Termit, а також спортивне обладнання Torneo.

Компанія на ринку з 1996 року. Головний офіс знаходиться в Челябінській області. Макаронні вироби Grand di Pasta преміум-класу виробляються на сучасному італійському обладнанні компанії "Макфа", мабуть, тому прикидаються італійськими. На сайті компанії вказано, що оливкова олія ТМ Grand di Oliva "віджимається в Греції і виробляється з відбірних оливок Лаконии, Олімпії, Каламати і Криту".

Також відомі торгові марки.

Кангтовари: 

Переклад з російської наш.