Проте, як би не відбулось реформування — за радикальним “грузинським” сценарієм, коли було одразу звільнено всіх правоохоронців і створено повністю нову систему , чи методом поступової кількаразової переатестації, коли на кожному етапі вимоги до правоохоронців стають все більш жорсткими — в будь-якому разі у весь ріст постане проблема, про котру зараз практично ніхто не хоче думати.
На вулиці без роботи (і відповідно без коштів для існування) опиняться десятки тисяч людей, яких характеризують наступні чинники:
- вони нічого не вміють робити, тобто переважна більшість не володіє жодною “цивільною” спеціальністю.
- вони звикли безкарно застосовувати насильство і вирішувати багато питань саме із застосуванням насильства.
- навіть якщо вони розуміють, що їх звільнили справедливо і законно, то все рівно вони ображені на світ, живуть з почуттям образи, “загнаної внутрь” агресії, а якась частина ще й з бажанням помсти.
До цього треба додати, що переважна більшість роботодавців категорично не хочуть брати до себе в трудові колективи колишніх міліціонерів. Зараз рядок біографії “робота в правоохоронних органах” практично став такою ж чорною міткою, як і “відбування покарання у місцях позбавлення волі”.
Фактично, для колишніх міліціонерів єдиним можливим місцем працевлаштування можуть бути різноманітні охоронні фірми. Але по-перше, охоронних фірм на всіх звільнених не вистачить, а по-друге, разом з реформою правоохоронних органів явно будуть відбуватись і зміни в роботі охоронних фірм. Адже ні для кого не секрет, що сьогодні якась частина охоронних фірм насправді є прикриттям для злочинних угруповань, що займаються здирництвом і рейдерством.
От що буде, якщо на вулиці опиняться десятки тисяч ображених, звикших до насильства, нічого невміючих безробітних? Вірно — отримаємо дикий спалах злочинності.
Тому будь-хто, хто зараз йде до влади (чи то офіційна опозиція, чи то “несистемна” опозиція, чи то якась “інша сила”), повинен мати в своїй "дорожній карті дій" і програму соціальної адаптації звільнених міліціонерів.
На одній з конференцій TED мені довелось вислухати доповідь про соціальну адаптацію колишніх засуджених. Це дійсно велика проблема. В Україні “сидить” біля 200 тисяч чоловік. Значна кількість з них хочу повернутись до нормального законослухняного життя. Але... Хто з роботодавців захоче узяти в трудовий колектив колишнього з/к? Одиниці. І люди, які хочуть стати нормальними, не можуть знайти роботу, залишаються без засобів існування, і врешті-решт фактично вимушено йдуть на повторний злочин.
Держава цю проблему не помічає, і соціальною адаптацією колишніх ув’язнених займаються окремі громадські організації. Вони створюють спеціальні соціальні мережі для колишніх ув’язнених, котрі намагаються повернутись у нормальне життя, бази даних фірм, котрі можуть брати на роботу за рекомендацією цієї ГО колишніх засуджених, благодійні фонди, кошти яких використовуються на навчання колишніх ув’язнених новим професіям тощо.
А от про колишніх міліціонерів не дбає ніхто.
Тому ті, хто йдуть до влади повинні бути готовими створить систему соціальної адаптації десятків тисяч звільнених міліціонерів.
- необхідно забезпечити їм прожитковий мінімум на увесь період соціальної адаптації.
- необхідно розробити (і матеріально забезпечити) спеціальну програму психологічної реабілітації звільнених міліціонерів.
- необхідна програма їх навчання “цивільним” професіям. Тут треба використовувати не тільки окремі “курси” при центрах зайнятості, а задіяти усю систему професійно-технічної освіти, а також якусь частину вишів. Розробити систему заохочення навчальних закладів до участі у навчанні колишніх міліціонерів “цивільним” спеціальностям.
- цілком можлива і програма заохочення переїзду в закинуті села, яка передбачає звільнення від податків на якійсь час і допомога (організаційна і матеріальна) з переїздом, будівництвом житла, орендою сільгосптехніки, постачання посадочного матеріалу та добрів тощо.
Звичайно, у мене немає повної комплексної програми соціальної адаптації колишніх міліціонерів, велика кількість котрих незабаром “вихлюпнеться” на наші вулиці. Проте ця проблема дуже скоро постане у весь ріст. І самий перший крок до її вирішення — це її принаймні озвучити.
Згоден з шановним паном Доктором! Ще можна створювати місцеві органи правопорядку, які утримуються територіальними громадами. У єдності з народом адаптація проходитиме веселіше.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Комментарии
Для початку, цю величезну організовану банду треба розформувати на максимальне число окремих служб, що підпорядковуються різним міністрам (а ще краще - місцевим органам влади) та створити їм умови жорсткої конкуренції.
Бійців спецпідрозділів, які супроводжують масові акції, законодавчо позбавити анонімності. Кожен "космонавт" повинен мати на спині індивідуальний номер - можливо тоді в їхніх рядах трохи поменшає "героїв", які на стадіонах луплять кийками дівчат по голові.
Звільнених ментів, які ніколи в своєму житті не працювали, важко буде спокусити цивільною професією. Гадаю, їх треба направляти в українську армію на контрактній основі, добре (і довго) промивати їм там мізки, і платити таку ж зарплату, але вже за те, щоб вчились воювати з зовнішнім ворогом, а не з власним народом. Оскільки ресурси на планеті закінчуються, гадаю, що через історично короткий термін з'явиться багато охочих всістися на наші чорноземи, тож внутрішні війська давно пора перетворювати на звичайні.
Згоден з шановним паном Доктором! Ще можна створювати місцеві органи правопорядку, які утримуються територіальними громадами. У єдності з народом адаптація проходитиме веселіше.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Порушено важливу й актуальну проблему сьогодення. Добре викладено матеріал.
За правилами Сенсару знаки ! і ? ставимо на початку і в кінці речення.
"систему очікує радикальна “встряска” - чи то “цивілізоване реформування зверху”, чи то “масовий відстріл знизу”. - ..."встряска" - цивілізоване реформування зверху або масовий відстріл знизу.
"наступні чинники" - такі чинники.
"все рівно" - все одно.
"звикших до насильства, нічого невміючих безробітних" - звиклих до насильства, некваліфікованих безробітних.
"біля 200 тисяч чоловік" - близько 200 тисяч осіб. ( з числівниками не можна вживати прийменник біля).
"Тому ті, хто йдуть до влади повинні бути готовими створить". - Тому той, хто йде до влади, повинен бути готовим створити...
"постачання посадочного матеріалу та добрів" - постачання посівного матеріалу й добрив.
"постане у весь ріст" - постане у всій повноті.
Загалом тема, розкрита Вами, болюча для нашого суспільства. Такі проблеми треба озвучувати, обговорювати, шукати оптимальний вихід. Дякую.
Творімо разом мову Сенсар!
Коли дивишся в дзеркало, то бачиш своє зображення. Посміхнешся і посміхнеться зображення. Вискалишся – і зображення теж. Здається був такий мультфільм про єнота. Є ще таке поняття: зміни себе і відбудеться зміна твого оточення. Воно (оточення), люди, природа та т.д. будуть прямо пропорційними твоїм змінам. Хто створив існуючу владу? Усі ми! Хто діями, хто бездіяльністю.
Міліція – це органи внутрішніх справ. Їх керівник – міністр. Хто призначає міністрів?
На цей час, це образно виражаючись, сторожеві пси існуючої держави, якою керує зграя кримінальних злочинців. Кримінальні структури, які ними створені, існують і в МВС України. Але це не означає, що всі ті хто працює (служить) там - злочинці. Є багато прикладів злочинних дій, які скоїли лікарі, вчителя, водії та люди інших професій. Більшість злочинів роблять як раз ті, хто виконує роль правителів України на усіх рівнях. І їх більше ніж працівників МВС. Що з ними робити?
Пройти будь-яке випробування - піти на випробування. Це неминуче.
Звичайно, хочеться проти правил почати чистити рибу з голови, але правителів важче дістати караючою рукою. Не тому, що вони високо сидять (це відносно легко поправити), а через те, що особисто вони нікого не замордували, а відповідні накази віддавали усно, та й то - натяками. Більшість з них, на жаль, взагалі розплачуються потім (не в цьому житті), а іноді за них доводиться платити їхнім дітям...
Тому треба починати з рядових працівників МВС, які без жодних усних чи письмових наказів, а тільки з власної псячої ініціативи лупцюють жінок по нирках. Ні, вони не всі такі, але цих гівнюків треба знати поіменно. Вони, між іншим, нас знають. Тих, хто засвітився на різних мітингах і акціях, кого затримували, у кого просто перевіряли документи. Вони знають наші адреси, наших родичів, номери наших мобільників, по яких можна встановити наше місце перебування і т.д. Чому, чорт забирай, ми нічого не знаємо про них? Чому цим ніхто не займеться системно, а не окремими журналістськими розслідуваннями? Де єдина українська онлайн-картотека злочинців в погонах і без погонів з іменами їхніх батьків і родичів, їхніх дітей, з місцями їх роботи і навчання? Ми не збираємося вішати їх на вуличних ліхтарях, ми тільки хочемо знати все про цих людей - так, як вони знають про нас, не більше і не менше.
Гарна думка, Д. Смалець, стосовно, що їх треба знати і їхню родину, щоби були одинаково вразливі. Думаю, що вони озвірилися від звірячої системи, між вовками по-вовчому вити. Але посидять вдома і переоцінять цінності, впаде трохи їхній колишній дух і вмикнеться свідомість, як у медалі, в якої є дві сторони. Хоч половина відродиться, надіюсь, все робиться на краще.
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!