Україна

Наприкінці 20-х - на початку 30-х років політика коренізації, що сприяла зростанню національної самосвідомості, національному відродженню, почала виходити з під контролю командно-адміністративної системи. І саме проведена у період 1925-1932 років українізація, стала тим підґрунтям, на якому формувалися міфи про «націоналізм» та «націонал-ухильництво», про їх загрозу і необхідність боротьби з ними.

Активно здійснювалася політика «коренізації» в районах України, населених національними меншинами. До національних меншин були віднесені представники всіх національностей, крім українців. Так куди поділись етнічні українці, що мешкали у селах Східної Слобожанщини, Донщини і Кубані, де вони у 1926 році становили абсолютну більшість? Кому нині в Росії забезпечувати права на україномовну школу, книжку, ЗМІ? - запитують керівники Російської Федерації, якщо українців згідно переписів населення вже майже немає… Офіційні особи Росії раптове, швидке зростання кількості етнічних росіян і відповідне раптове зменшення чисельності етнічних українців за результати перепису 1939 року порівняно з 1926 роком пов'язують зі зміною останніми національної самосвідомості і самоідентифікації. І ніхто з них не згадує про те, що у 30-ті роки ХХ століття більшість етнічних українців Кубані, Донщини і Східної Слобожанщини, а це близько 4 мільйонів осіб, записали етнічними росіянами і таким чином вирішилося українське питання у Росії, а незгідних виморили голодом або депортували до Сибіру. Дивно, але до цього українці даних регіонів зберігали свою національну самосвідомість століттями! А тут раптом (після Голодомору і репресій) у них «змінилася самоідентифікація», українці відмовилися називати себе українцями…?

Маємо зворотній кореляційний зв'язок, чим більше в Україні розвивається і поширюється російська мова, тим більше занепадає і звужується вживання української, - кількість російськомовних зростає за рахунок русифікації україномовних етнічних українців.

В обох військових конфліктах Росія не оголошувала війни, натомість створювала маріонеткові «Народні Республіки» та бутафорні «Народні армії», від імені яких воювали регулярні російські військові частини.

Це все вже було. Було близько 80 років тому, спочатку українізація, потім репресії, розкуркулення, депортації, Голодомор. Згодом, політика русифікації і псевдодвомовності, процвітання російського шовінізму під назвою «пролетарський інтернаціоналізм», так зване «зближення і розквіт» національних мов і культур, яке вело їх до повного знищення.

Продовження. Початок див. Історія українізації Частина 1 - Початок українізації

Легендарна родина мультимільярдерів Ротшильдів підтвердила, що має значні фінансові інтереси в Україні За деякими джерелами, Ротшильди вже давно й активно впливають на українську політику. Як стверджується, саме через конфлікт із ними у 2008-му Тимошенко втратила перспективи в українській політиці.

Оце, дуже сподобалась мені людська реакція…) Сірі безликі замкнуті сумні тіні сідають в авто. - Здравствуйте! - відчужено кидають вони. - Доброго дня! – відповідаю їм тепло і доброзичливо я. - До Харьковской довезёте? - Так, звичайно, сідайте, будь ласка.) - Спасибо. – сідають.

Розвиток ситуації у зоні АТО починаючи з 20 травня. Інфографіка Інформаційно-аналітичного центру Ради національної безпеки і оборони України.

І досі найкращими зі спогадів є ті, в яких бачу себе дівчатком–дошкільням, що блукає задвірками розкішного дідусевого хутора Іллінщина (то десь на півдорозі від Рівного до Острога, і земля тут — густий чорнозем, хоч на хліб намазуй). Квітника як такого там взагалі не було, у квітах потопав і пишався весь город. Поміж капустою росли чорнобривці , серед огірків, обплутані зеленим огуддям, жевріли нагідки , понад буряками і морквою розгойдувалися на вітрі гінкі стебла « нігтиків » (тобто красавки).

Хто не знає прекрасних, пишних, надзвичайно запашних квітів — окраси наших клумб — гвоздик. Яке велике багатство кольорів, яка розмаїтість простих і махрових квіток. Недаремно наукова назва роду походить від грецьких слів dios, що означав “божественний”, та anthos — “квітка”, тобто “божественна квітка”.

Чи знаєте ви, що в нашій флорі є цікаві рослини? Український народ опоетизував їх, оспівав в піснях, в легендах, назвах. Тож відкриймо скарбничку народної мудрості.

Євшан-зілля здатне пробудити пам'ять про степи, про давно забуту старовину, про історичне коріння.