аріянство

Мистецтво перемагати – це мистецтво удару твердого по порожньому. Як каменем по яйцю. Повна гарантія успіху.

Кожного року навесні православні, католики і протестанти відзначають найбільше свято свого релігійного календаря. Його називають по-різному: Воскресіння, Пасха, Великдень. Що воно означає? Це одне свято чи «три в одному»? Здавалось би, дитяче запитання, але не поспішаймо з відповіддю.

Дивне запитання! — скажуть нам. Невже не зрозуміло — для ритуального поховання. В Євангелії чітко сказано, що після смерті Ісуса Хреста його тіло загорнули в чисте полотно і поклали у нову гробницю, висічену в скелі Йосипом Ариматейським. Для здійснення ритуалу Никодим приніс значну кількість — 100 фунтів, тобто понад 30 літрів! — надзвичайно дорогої запашної рідини з соку смирни і алое, яку зазвичай використовували для бальзамування. Потім Йосип завалив вхід до гробниці величезним каменем. А коли Хрестос воскрес, то поховальне полотно лишилося у гробниці. Послідовники Ісуса Хреста зберегли його до нашого часу — нині воно всесвітньо відоме як Туринська плащаниця, яка є об’єктом поклоніння і наукових досліджень. Хіба не так?

У практиці самозцілення технологією «Живе Слово» неодноразово зустрічалися випадки блокування оздоровлення через застосування людьми «неправильних» молитов. Дослідження показало, що це молитви, в яких людина виступає в ролі безвольного раба, жебрака, брудного грішника, що випрошує собі подачки, принижуючи свою людську гідність. Натомість для прискорення процесу зцілення треба використовувати світлі, сонячні, арійські молитви, в яких людина є дитиною Божою, що прагне до світла, радості, щастя, має тверду волю до вдосконалення, чистоти.

Технологія самозцілення Живим Словом у практиці арійського хрестиянства

Арійська «Добра Новина» (Євангеліє) була спотворена фарисеями шляхом внесення до первинного тексту великої кількості блокуючих вставок. Ця доля не оминула й найголовнішу євангельську молитву. Її ще називають «Господньою молитвою», оскільки її нас навчив Ісус Хрестос, Син Божий

США – країна вільних озброєних людей. Сполучною ниткою між дуже різними групами громадянської міліції є релігійний догмат про панування білої раси. Члени всіх цих груп вважають себе звичайними громадянами й патріотами, спадкоємцями традицій американської революції, готовими негайно узятися до зброї для захисту своїх прав.

В Карпатських гОрах, скрізь поміж народом, Відомим з давніх пір, як галичани, Ще пам’ятають жінку свого роду – Її Марією назвали й величали.

Уявіть собі людину, яка народилася на чужині, але з дитинства розмовляє українською мовою, належить до притаманного українцям антропологічного типу, а її предки з усім родом походять з України. Чи є вона українцем?

"Демократія – це два вовки та вівця, які голосують що буде на обід. Свобода – це добре озброєна вівця, яка опротестовує це голосування". (Бенджамін Франклін, 1759 рік)

Це одне з ключових питань Євангелії, тобто Доброї Новини. Вона є посланням сучасному кризовому людству, тому історія з Іудою може нести для нас дуже важливий сенс.

Понтій Пилат був римським намісником (префектом) Самарії, Іудеї та Ідумеї за імператора Тиберія. Столицею підвладної йому території був середземноморський порт Кесарія на півночі Самарії. Відносно тривалий час правління Пилата (26 – 36 р. н. е.) свідчить про його компетентність. Його діяльність викликала ненависть іудеїв, тож при нагоді вони представляли його в негативному світлі.

Згідно з Євангелієм і церковною традицією, юдеєм був лише апостол Юда, що походив з юдейського поселення Каріот. Решта 11 апостолів були галами-галілеянами, мали арійські імена й походили з галілейських міст.

Описана в Євангелії «Таємна вечеря» у четвер 22 березня 31 р. — це святкування арійського Нового року, бо Ісус з апостолами (за винятком Іуди-зрадника), як і всі гали-галілеяни, були рідновірами — послідовними і безстрашними захисниками рідної Віри та арійського Звичаю.

Щороку 19 січня українці здійснюють масовий ритуал очищення водою. Цей прадавній народний обряд називається Водохрещенням або Водохрещем. Очевидно, що він виконувався задовго до приходу Ісуса Хреста, проте один з найдавніших його описів знаходимо саме в Євангелії.