Острів було нереально захищати без флоту. Задалеко. Замалий. Заплаский. Чесно скажу, я очікував, що росіяни займуть його без бою, пише Віктор Трегубов.
Але коли їхні кораблі підійшли до острова, загін українських прикордонників послав їх туди, звідки вони й прибули. Себто до місця вкрай неприємного. І відмовився здати острів.
Тоді росіяни просто почали з кораблів рівняти з землею всі будівлі на острові. Зв'язок з ним пропав. Кажуть, прикордонний загін було знищено, і тринадцять прикордонників загинули. Я все ще сподіваюсь, що це не так, але виглядає на правду.
Але такими бійцями міг би пишатися й Ахілл. І ними точно маємо пишатися ми. Послати до турецького султана ракетні крейсери, стоячи на пласкій скелі посеред моря - якщо це не героїзм і не стоїцизм, я не знаю, що ним є.
Можливо, ми сьогодні отримали свої Фермопіли. Буде про що писати в підручниках. Важливо, щоб ці підручники написали ми.
Прославимо українських військових на тому невеликому, але українському острові. Дивовижно, що оркам мало своєї землі. Їм потрібен був ще цей невеликий острів!
Герої не вмирають!
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
Коментарі
Герої не вмирають!
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
Командира крейсера "Москва" капітана 1 рангу Купріна Антона Валерійовича оголосити військовим злочинцем. І після війни вимагати його видачі для суду в Україні. Або в Гаазі.
Творю, отже існую.