Я вже неодноразово говорив у своїх статтях і роликах про американську газету The HILL. Цільова аудиторія цієї газети – американський політичний істеблішмент. Це газета, яку читають конгресмени та сенатори. І по статтях цієї газети можна побачити, які саме теми на поточний момент цікавлять американських політиків.
Цього тижня в цій газеті з’явилася стаття члена правління Атлантичної ради та колишнього помічника міністра оборони з питань міжнародної безпеки Франкліна Крамера (Franklin D. Kramer) під промовистою назвою: «Вже час Заходу конфіскувати російські державні активи».
Автор звертає увагу, що для перемоги у війні проти Росії грошова підтримка буде такою ж важливою для України, як і постачання зброї. Сьогодні уряд України щомісяця має дефіцит приблизно в 5 мільярдів доларів, і як зауважив один коментатор, «поточний темп втрат означає, що незабаром Україна опиниться на межі фінансового краху, якщо надходження допомоги не прискориться».
США та трохи меншою мірою європейські союзники наразі задовольняють потреби України. Але Україна стикнеться з дуже значними майбутніми фінансовими потребами багаторічної війни, що в поєднанні зі зростанням внутрішніх вимог до західних урядів означає, що стає дедалі важливішим створення альтернативного джерела гарантованого фінансування.
Але ж саме Росія має нести фінансовий тягар війни проти України, а не платники податків Сполучених Штатів та їхніх союзників. Тому автор пише про те, що західні уряди повинні координувати — а потім кожен ухвалювати — національні законодавства, які дозволять їм використовувати від імені України близько 300 мільярдів доларів російських національних резервів, які зараз знаходяться в цих країнах.
Пропонується в цих країнах ухвалити закони, де має бути зазначено: «Глава уряду уповноважений конфіскувати активи країни-агресора, яка здійснила збройний напад у порушення статуту Організації Об’єднаних Націй, як того вимагає країна, що зазнала нападу, і використовувати конфісковані активи, зокрема шляхом передачі країні, яка зазнала нападу, або іншими ефективними механізмами на підтримку цієї країни».
Пропозиція спрямована на те, щоб прив’язати повноваження щодо конфіскації до концепцій, що лежать в основі Статуту Організації Об’єднаних Націй на заборону «застосування сили проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави». Здійснення цього принципу було б одним з розумних методів колективної самооборони, санкціонованим Статутом ООН. І здійснюється цей принцип шляхом передачі конфіскованих активів на підтримку країни, яка зазнала нападу, або шляхом інших ефективних механізмів.
Звісно, вже було багато дискусій щодо конфіскації російських активів від імені України. У Сполучених Штатах існують різні точки зору щодо того, чи така конфіскація вже дозволена Законом про міжнародні надзвичайні економічні повноваження. Адміністрація зайняла позицію, сформульовану міністром фінансів Джанет Єллен (Janet Yellen), що вона на поточний момент не має таких повноважень. Частково внаслідок цього Конгрес зараз переглядає методи конфіскації активів, що належать російським олігархам під санкціями.
Тут є проблема. США мають Закон про торгівлю з ворогом і теоретично могли б дечого конфіскувати. А також спонукати на подібні дії інші союзні країни, у яких є російські активи.
Але Сполучені Штати не мають нічого близького до більшості російських державних активів, якими володіють Німеччина, Франція, Японія, Сполучене Королівство, Канада та Австрія. Але в цих країнах нема відповідної законодавчої бази. Тому будь-які ефективні дії проти переважної більшості російських активів вимагатимуть нових законодавчих актів. Окрім того, хоча арешт активів олігархів, які потрапили під санкції, може бути морально правильним і політично бажаним – наявні суми, ймовірно, надто обмежені, щоб вирішити фінансові потреби України.
Проти ухвалення законів, що дозволяють конфіскацію російських активів, висувають два аргументи. По-перше, це підірвало б стабільність міжнародної фінансової системи, а по-друге, це підірвало б роль долара як основної міжнародної резервної валюти й, зокрема, спонукало б Китай створити альтернативну систему. Проте, на думку автора, обидва ці аргументи не є робочими.
Щодо першого аргументу, а саме можливого впливу на стабільність міжнародної системи. Тут має бути очевидним, що численні вже впроваджені санкції спеціально розроблені для того, щоб підірвати участь Росії у цій системі та її можливість використовувати цю систему. А використання конфіскованих активів для підтримки атакованої країни було б елементом допомоги у відновленні міжнародної стабільності, а не для її підриву. Тим більше, що конфісковувати будуть активи тої країни, яка діяла всупереч статуту ООН, і лише на прохання країни, яка зазнала нападу. А таких випадків після цієї війни скоріш за все буде зовсім небагато.
Що стосується можливого зниження ролі долара в міжнародній системі, то є кілька факторів, які свідчать про те, що запропоноване захоплення російських активів не матиме такого непрямого ефекту. По-перше, тому, що США діятиме в координації з іншими країнами, які володіють більшістю російських запасів. Скоординовані дії означатимуть, що ключові країни підтримають ці дії та навряд чи сприймуть це як причину для відмови від використання долара. А по-друге, Китай уже намагається створити міжнародні платіжні механізми, які використовують юань, а не долар. Проте юань займає лише приблизно 2 відсотки міжнародної платіжної валюти порівняно з приблизно 80 відсотками долара для міжрегіональних транзакцій
Отже, закінчує автор, Сполучені Штати та їхні союзники вже доклали низку колективних зусиль, наприклад через Контактну групу з питань оборони України, щоб забезпечити Україні успіх у військовому плані. А якщо вдасться досягнути консенсусу у впроваджені у різних країнах в дію законодавства, що дозволяє арешт і конфіскацію російських державних активів – це стане ключовим елементом «неухильної підтримки незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України».
Ще раз повторюся: газета «The HILL» пише про ті теми, які цікавлять американських політиків. І якщо з’являються такі статті, то це значить, що в кулуарах йдуть розмови на цю тему.
Проте до сказаного автором я хочу додати свої п’ять копійок. Якщо в Україну на відновлення того, що знищила війна, підуть конфісковані російські активи – це добре. Але не кажіть про це офісу Президента. Бо ціла купа корупціонерів, починаючи від Єрмака, тільки й чекають, як осідлати великі фінансові потоки, що підуть в Україну. Тому окрім боротьби за конфіскацію російських активів одночасно має йти боротьба проти наших корупціонерів. Зараз американці організують свою допомогу зброєю так, щоб вона приходила безпосередньо на фронт, минаючи державні органи, які наскрізь просякнуті корупціонерами. Хотілось би, щоб і кошти, конфісковані на користь України, так само йшли безпосередньо на програми відновлення, які будуть під пильним міжнародним контролем. А можливо й взагалі під іноземним управлінням. Щоб наші корупціонери не мали жодного шансу.
Боротьба з агресором має йти на всіх фронтах, зокрема на фінансово-юридичному.
Переконливі контраргументи !
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Коментарі
Переконливі контраргументи !
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !