Гайстер є символом давньої богині Вечірньої і Вранішньої Зорі, яка освятила птаха назвою зірки.
Лелека (бусол, бузько, чорногуз, гайстер) - символ богині Зорі; символ поваги до батьків; символ мандрівників; сімейного благополуччя, щастя; батьківщини.
Лелека в українців – святий птах, який, за повір’ям, має риси і звички, що притаманні людям. В народному уявленні він є символом праці і відданості. Де він покладе своє кубло, тій хаті буде щастити, а якщо його образити, він і хату може спалити. В Україні птахів і звірів не називали людськими іменами. Однак, для лелек робили виняток: "Антоне, принеси тепло".
Лелеки розуміють людську мову (адже колись говорили), як і люди, шукають собі пару, турбуються про дітей і через ревнощі можуть покінчити життя самогубством. Якось люди недобре пожартували і підмінили яйце лелеки качиним. Лелека-мати вигрівала яйця, а батько носив їжу. Коли на світ з’явилися пташенята, разом з малим лелекою в гнізді вилупилось і каченя. Побачивши його, лелека високо злетів у небо і каменем упав на гніздо. Мертвими на землю впали пташенята і лелека-мати. А садиба того господаря незабаром пішла з димом.
Як і людина, лелека може плакати: “Бузьок може нудитися за хижею, в якій жив, ще як був чоловіком, - розповідається в одній легенді. – То він гніздо і в’є на дахах і живе коло людей. Ми часто можемо бачити, як він журиться. Стоїть годинами на одному місці з опущеним дзьобом – плаче й думає про своє людське життя”. Лелека сумує, коли бачить свари поміж людьми: “стане нерухомо на одній нозі і плаче гірко... А як бачить добро між людьми, то калатає своїм дзьобом. То він так радіє”.
Звернімо увагу на те, скільки пісень, казок і повір’їв в Україні пов’язано з цим білим птахом з чорною позначкою і скільки він має назв – бусол, боцюн, бузько, гайстер, чорногуз, лелека. У фольклорі і літературі лелека символізує любов до рідної землі, тугу за батьківщиною. Невипадково ліричний герой однієї з пісень просить: "Візьміть мене, лелеченьки, на свої крилята".
Лелеки з давніх часів перебувають під охороною українців, ще з часів тотемізму. Їх вважали провісниками весни, птахами Сонця.
Якщо згадаємо, що за повір’ям він приносить дітей, то стане зрозумілим, чому бог шлюбу і кохання в давніх українських і польських піснях зветься Лель, а скіфський бог плодючості – Гайстеріс. Отже, Лелека – ще й символ Сонця.
Існують дослідження Духовного Центру Києво-Могилянської Академії , які стверджують, що саме укри- гайстри утворили Державу Народу Журавлів - котрі склали основу індоєвропейськоі єдності народів, культур і цивілізацій.
Так, наприклад , держава Гайранія-Укранія V тис. до н. е. знову розпочинає свою "журавлину" роботу. Оріі- украни проникають до Персько-месопотамського плато й утворюють доіранську цивілізацію Шумер (Сумер), а згодом переріс у декілька держав: Айран-Іран, Арта, Урарту-Вірменія та Єгипет періоду панування гуксаків-гіксосів тощо.
Характерно, що саме лелеку українці називають "боголюбивим птахом".
Вивчаймо Українське Коріння !
Усе проминає, за винятком Бога і Любові.
Григорій Сковорода
Коментарі
Існують дослідження Духовного Центру Києво-Могилянської Академії , які стверджують, що саме укри- гайстри утворили Державу Народу Журавлів - котрі склали основу індоєвропейськоі єдності народів, культур і цивілізацій.
Так, наприклад , держава Гайранія-Укранія V тис. до н. е. знову розпочинає свою "журавлину" роботу. Оріі- украни проникають до Персько-месопотамського плато й утворюють доіранську цивілізацію Шумер (Сумер), а згодом переріс у декілька держав: Айран-Іран, Арта, Урарту-Вірменія та Єгипет періоду панування гуксаків-гіксосів тощо.
Характерно, що саме лелеку українці називають "боголюбивим птахом".
Вивчаймо Українське Коріння !
Усе проминає, за винятком Бога і Любові.
Григорій Сковорода