- Відвідувань: 261
- Переглядів: 290
Етнічна належність – це не індульгенція від предків, а поточний стан свідомості, який може змінитися (+аудіо)
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Аудіоверсія статті: Етнічна належність – це не індульгенція від предків, а поточний стан свідомості, який може змінитися
Озирнувшись довкола, бачимо чимало випадків, коли не лише українці стають росіянами, а й росіяни – українцями (хоча зазвичай потім з’ясовується, що вони мали українське коріння). Тобто етнічність (належність до етносу) – це феномен динамічний.
Водночас самі етноси є дуже стійкими спільнотами – вони можуть існувати сотні і тисячі років. А все тому, що етнос – це соціальний організм, який постійно оновлюється – подібно до організму окремої людини. Річ у тім, що в людському організмі протягом 7 років замінюються всі його клітини, тому з чисто фізичної точки зору через 7 років старої істоти вже нема, натомість є зовсім інша істота. Так само й етнос: люди-клітинки змінюються, етнос-організм залишається.
Фактор спадковості – коли етнічність передається від батьків до дітей – має дуже велике значення. Проте спадковість ще не дає жодної гарантії: людина може змінити свою етнічність – добровільно чи примусово. Документальний запис про те, що твої предки були українцями – це корисне нагадування, але не гарантія.
– Чим тоді визначається етнічність людини?
Етнічність, тобто належність до певного етносу, визначається актуальним станом свідомості людини.
– Хто є українцем, наприклад?
Етнос – це «спільнота своїх людей». Тому українцем є той, хто усвідомлює себе українцем і кого визнають за свого інші українці. Це визнання основане на розпізнаванні «свій–чужий». Розпізнавання забезпечують три головні чинники:
1) притаманний українцям антропологічний тип (українська раса, тобто порода);
2) рідна українська мова;
3) український етнічний стереотип поведінки, етнічна солідарність.
Твоя етнічність – це не те, ким ти був у минулому, а те, ким ти є сьогодні. Ти є українцем лише тоді, коли думаєш українською мовою і поводишся як українець.
Мова – це головний фактор оперативної етнічної ідентифікації, адже завдяки мові ми розпізнаємо своїх з перших промовлених слів.
Проте не менш вважливим є етнічний поведінковий стереотип. Це головний фактор стратегічної етнічної ідентифікації.
Про це – у наступній статті: Сокупія і орда – два типи держави, два типи поведінки українського і російського етносів
ТНМК - Сила (Тримайся за своїх!)
Пізнаємо феномен етнічності. З цього починається вчення націоналізму.
Коментарі
Ти є українцем лише тоді, коли думаєш українською мовою і поводишся як українець.
А як саме поводяться українці?
Це якесь конкретне поняття чи розмите?
Адже я не бачу чогось такого щоби всі українці хоча б бодай у чомусь поводилися однаково, а отже тоді виходить що не всі українці є українцями?
Адже навіть серед тих хто голосував за Порошенка на попередніх виборах, то і ті також поводяться не однаково у житті.
Як на мене то зауваження стосовно поведінки є некоректним.
Бо тоді або всі не українці окрім 1.000 людей які поводяться абсолютно ідентично у тих чи інших обставинах. І тут нема чого читачам НО радіти тим що ними є саме читачі НО, адже і серед читачів НО левова частка не поводиться однаково у тій чи іншій ситуації... Наприклад якщо тут хоч і проголосували всі за Порошенка, то (як я вище писав) у побутовому житті все одно ВСІ не поводяться однаково, хтось не пропустить москаля з вічливості по етикету)) а хтось навпаки це зробить, хтось не буде читати матеріал або дивитися відео москальською мовою, а хтось буде.. Або тоді українцями будуть усі через те що усі поводяться як українці хіба що у тому що поводяться усі по різному...
Про етнічний стереотип поведінки буде в наступній статті. Я про це там написав. Трішки терпіння, не все одразу, адже ця тема заслуговує окремого висвітлення.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Дякую, з нетерпінням буду чекати
Альберте, читай продовження https://www.ar25.org/node/44223
Все, що робиться з власної волі, – добро!
На мою думку, головним фактором у визначенні своєї національності є те, яким кодом користується людина. Мова - це код нації. Тому колонізатори усіх мастей завжди починали знищувати мову, яка є хребтом культури. "Зелений більшовизм", який, швидше за все, є кремлівським проектом, починає знищувати українську культуру через її діячів (російські більшовики теж починали зі знищення українських культурних діячів). "зелена шантропа" при владі - це пост колоніальний синдром, яким хворіє українське суспільство.
У людини є три коди: генетичний (біофізичний), культурний (мова, звички, досвід) і духовний. Усі три необхідні для етнічної ідентичності.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Слушні зауваги.... Недарма в Галичині кажуть: "Українець той, у кого діти українці". Енергетика в Україні переважно інська, відтак пасивна, та діє відцентрово...Діючи ппасивно на зовнішній план, на внутрішній - породжує свари, непорозуміння, причому руйнівного характеру. Згадаймо з історії, не сприймаємо володаря свого, кличемо чужого, з "варягів"... Допоки в нашій країні не розгорнеться реальна протидія московському імпер - нацизму на різних рівнях: економічному, ідеологічному, духовому,... поступу не буде Адже РФ ніколи не вгамується, правда, поки існує, як імперія...
Зауважу, що "покликання варягів" - це вигадка. Якщо говорити сучасною мовою, то давні українці найняли на роботу професійних управлінців з їхнього ж роду - "з близької діаспори".
Імпер-нацизм - це не лише образливий ярлик, оскільки імперіалізм (супер-етатизм) і націоналізм є протилежними ідеологіями.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
За великим рахунком, своїм (членом твого етносу) є той, з ким ти готовий породичатися. Наприклад, через одруження своїх дітей.
Іноді запитують, а чи можна вважати українцем людину, яка говорить і поводиться як українець, але має інший антропологічний тип? Це залежить від відповіді на запитання - чи готовий я стати його кровним родичем?
Все, що робиться з власної волі, – добро!
РФ і сьогодні імперія. Путін 21 ст. багато в чому діє як колись Гітлер. РФ як держава з її зовнішньою політикою, яку підтримує значна частина громадян РФ становить загрозу всьому цивілізованому людству. Пануюча ідеологія в Московії дуже подібна до нацистської, де ж образа в цьому вислові.... Щодо покликання "варягів" на наші землі,то я мав на увазі чужинців. Відносно сутнісного наповнення тексту, то тільки підтримка...
А в чому подібність московської ідеології до ідеології націонал-соціалізму?
Все, що робиться з власної волі, – добро!
"Його опус (М. Д.) став безсумнівним прототипом таких злоякісних книг, як "Міф ХХ сторіччя" А. Розенберга, а можливо, - й "Моя боротьба" А. Гітлера...", - з книжки проф. Олександра Боргардта "Дві культури". Мова ведеться про твір М. Я. Данилевського "Росія і Європа" (1871 р.), перевиданий у 1991 році, певно, щоб підживити загарбницький, войовничий дух москвинів...
1) А. Гітлер і його адепти подавали нацизм як і не лівого спрямування, і не правого..., але синкретичний.
Сучасний московський імпер - нацизм, це також "симбіоз традиційного месіянства, етатистського шовінізму і реваншистського мілітаризму". Філософ Р. Кісь розвінчує це у своїй праці "Фінал третього Риму"... У праці він вживає термін імпер - фашизм...
2) Московські філософи і історики писали про "народ - богоносец", про те, що "московський народ повинен піднести урок всьому світу...", про його особливу роль..,таке ін., цим і подібним готували підгрунтя для нацистських ідеологів
3) І в першому випадку, і в другому - уніфікація всього суспільного життя, народ перетворюють в натовп
4)Ілюзорна роль парламенту...
5) Нацистська партія в Німеччині (часів Гітлера) не несла ніякої відповідальності ні перед ким, в Московії те саме...
Це окремі штрихи...
Боргардт написав свою працю ще в 1999 році. Все ж таки варто ознайомитися з сучасними дослідженнями. Почитайте або прослухайте цю статтю - там багато цитат і посилань:
Психологічна структура націонал-соціалізму: постіндустріальна четвірка головних цінностей (+аудіо)
«Гітлер потерпів поразку, але він був досить близьким до перемоги. Він міг перемогти, і тоді доктрина про неминучість торжества його противників і “абсурдність нацистського світогляду” була би посоромлена» (професор Олег Плєнков).
Особливу увагу зверніть на розділ:
Мережева держава та її самоорганізація
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Додав аудіоверсію цієї статті. Слухаємо і поширюємо!
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Реалії довколишнього життя дають чимало конкретних прикладів щодо можливості динамічної зміни в наш час національної приналежності. Нібито в українських батьків, діти не подають жодних ознак українськості. Мова московська, вподобання музичні теж, якщо читають (кращий випадок!), то віддають перевагу теж мові сусідньої, ворожої країни.. Але, трапляються і зворотні випадки. Це (мабуть) перша наукова розвідка на важливу тему для нас, українців.