«І ворогами чоловіка будуть його домашні»: детальний аналіз вставки в Євангеліє Матвія 10.35-36

А проте, мало хто бажає цим займатися, таким людям легше сприймати все як є. Але щоб стати дійсно вільними та піднятися у Простір Волі (Царство Боже), нам потрібно, за вказівкою Ісуса Хреста «пізнати істину». Для цього пропоную детально проаналізувати вставку в Матвія 10.35-36, яка повинна значно збурювати розум тих, хто читає Євангеліє вдумливо і критично. Адже руйнівний контекст цього фрагмента, є підстави вважати, продовжує активно впливати на сьогодення.

1. Чому Ісус вирішив розділити Євангеліє на декілька частин

Для початку варто звернути увагу на геніальну ідею Ісуса Хреста щодо розділення Євангелія на чотири складові частини. Якщо брати їх як окремі твори, кожен зберігав індивідуальний погляд автора-євангелиста. Але разом вони ставали довершеним цілісним літературним витвором.

Володіючи боголюдською свідомістю, Ісус знав про феномен психопатів і їхні особливості. В притчі про інформаційну війну Ісус показав, що розуміє, що Добра Новина буде сфальсифікована і для виявлення облудної діяльності поганих інтелісів застосував інструмент розділення Євангелія на кілька окремих частин.

Варто відзначити, що однією із характерних ознак роботи мозку психопатів є нездатність бачити цілісну картину, а також суперечності та нелогічності у їх мові. Крім того, вони є безсовісними брехунами.

Ось кілька цитат на підтвердження цієї теми:

«Перевірка рекомендацій Дейва виявила деякі невідповідності. Наприклад, основний рід занять в анкеті відрізнявся від того, що був вказаний в резюме. В листі був вказаний ще один варіант спеціальності».

***

«Є ще дещо в словах психопатів, що збиває з пантелику. Це суперечливі та нелогічні заяви, брехливість яких часто залишається непомітною».

***

«...вони не можуть зв’язати частини своєї розповіді в єдине ціле».

***

«Згадайте слова ув’язненого, який говорив, що ніколи не застосовував насилля, але одного разу був змушений вбити».

***

«Суперечливі, хитромудрі та незв’язні заяви психопатів також вносять долю у вибір діагнозу».

***

«Коли містер Гейсі спочатку каже, що він вбив людину, а потім заявляє, що він нікого не вбивав, хіба це не порушення асоціативного ряду?» Психіатр відповів: «По-моєму, це брехня. Я думаю, він не запам’ятовує що каже, тому що постійно бреше» (Із книги Роберта Д. Хаера «Позбавлені совісті).

***

«Інстинкт домінування у психопатів проявляється по-різному. Спільним є те, що всі вони отримують задоволення від брехні, навіть якщо вона не приносить їм жодної користі. Сам факт, що психопат когось обманув, вивищує його у власних очах, створює відчуття інтелектуальної вищості – і приносить фізичне задоволення».

«Для психопатів одним із головних є інстинкт домінування. Його проявами є: нацьковування людей одне на одного, контроль над підлеглими працівниками, наклепи, будь-які знущання та приниження інших – від психологічного тиску до брутального фізичного насильства» (Зі статті: «Корпоративні психопати: чому інтелектуальні тварини лізуть у владу»).

Усі ці ознаки, при уважному прочитанні, ми знаходимо в Євангелії. В даній статті нас цікавить такий аспект: «нацьковування людей одне на одного» у вигляді руйнівної інформаційної закладки і його спростування фрагментами із Доброї Новини. Мета вставки - ослаблення психопатами своїх противників - людей, яких вони ненавидять, тому що вважають загрозою для свого існування.

2. Брехня фальсифікатора і її спростування Ісусом

Отже, в даній статті нас цікавить фрагмент Євангелія від Матвія 10.35-36, який є вставкою. Ось він:

«Я прийшов розлучити чоловіка від його батька, дочку від її матері та невістку від її свекрухи. І ворогами чоловіка будуть його домашні».

Для її спростування достатньо було б розглянути декілька фрагментів - це фрази Ісуса:

«Знаючи думки їхні, Ісус сказав їм: Кожне царство, розділене в собі, запустіє, і кожне місто чи дім, розділені в собі самому, не встоїться» (Мт 12.25).

«Коли яка родина розділена сама в собі, не може та родина встоятись» (Мк 3.25).

«Входячи ж у дім, вітайте його, кажучи: Мир дому цьому! І як той дім достойний, хай ваш мир зійде на нього; а як недостойний, хай ваш мир до вас вернеться» (Мт 10.12-13).

«Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного. Як Я любив вас, так любіть і ви один одного! По тому всі знатимуть, що ви Мої учні, коли матимете любов один до одного» (Ів 13.34-35).

Ці фрази чітко й однозначно заперечують інформацію, подану у вставці. Але ми підемо далі й проаналізуємо повністю очищене Євангеліє та розглянемо інші події, які стануть додатковим наочним доказом, що Ісус не міг говорити слів, поданих у Матвія 10.35-36.

3. Факти із Євангелія, які заперечують вставку про розділення в родині

Кожен фрагмент у цьому розділі ми починатимемо із подання вставки та чіткого спростування її Ісусом для кращого запам'ятовування. А проаналізовані фрагменти наочно доповнять нелогічність і суперечність вставки у відповідності до подій, які зафіксовані у Євангелії.

3.1 Оселення Ісуса в Капернаумі та покликання перших учнів

«Я прийшов розлучити чоловіка від його батька, дочку від її матері і невістку від її свекрухи. І ворогами чоловіка будуть його домашні» (Мт 10.35-36).

«Коли яка родина розділена сама в собі, не може та родина встоятись» (Мк 3.25).

***

«Тоді Ісус у силі Духа повернувся в Галілею і, покинувши Назарет, пішов і оселивсь у Капернаумі, що при морі» (Мт 4.13, Мк 1.14, Лк 4.14).

«Раз, ідучи попри Галілейське море, він побачив двох братів: Симона й Андрія, що кидали сіті у море, бо були рибалками, і мовив до них: Ідіть за мною. І ті негайно кинули сіті й пішли за ним» (Мт 4.18-20, Мк 1.16-18).

«Пройшовши трохи далі, Ісус побачив інших двох братів – Якова та Івана, що були у човні з батьком Заведеєм і лагодили сіті, і відразу їх покликав. І вони зараз же залишили батька в човні з наймитами та пішли з Ним» (4.21-22, Мк 1.19-20).

Коментар: наведені фрагменти мають дуже важливе значення. З них ми дізнаємося, що Ісус оселився в Капернаумі, тобто вибрав це портове місто для свого проживання. Також ми дізнаємося, що Іван та Яків Заведеєві, а також Симон і Андрій займалися рибальством. Коли Ісус покликав їх, вони залишили свою справу на довірених осіб: не могли Симон і Андрій просто взяти та безвідповідально кинути човни з оснащенням та продовольством і піти; Яків та Іван залишили свого батька Заведея із наймитами, тобто вони були достатньо забезпеченими, щоб наймати до себе людей в допомогу.

Як бачимо, перші учні Ісуса, як і сам Хрестос, вибрали для побуту Капернаум, де проживали разом зі своїми сім’ями та могли постійно зустрічатися із рідними, коли поверталися із подорожей та проповідей Євангелія про Царство Боже.

3.2. Весілля в Кані Галілейській

«Я прийшов розлучити чоловіка від його батька, дочку від її матері та невістку від її свекрухи. І ворогами чоловіка будуть його домашні» (Мт 10.35-36).

«Коли яка родина розділена сама в собі, не може та родина встоятись» (Мк 3.25).

***

«Через три дні було весілля в Кані Галілейській, і була там мати Ісуса... Потому пішов він у Капернаум, сам Він і його мати, і брати, і його учні...» (Ів 2.1,12).

Коментар: На святкуванні весілля Ісус був разом із матір’ю, братами та учнями.

3.3. Гнів на брата і мир з братом

«Я прийшов розлучити чоловіка від його батька, дочку від її матері та невістку від її свекрухи. І ворогами чоловіка будуть його домашні» (Мт 10.35-36).

«Коли яка родина розділена сама в собі, не може та родина встоятись» (Мк 3.25).

***

«А я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого, підлягає суду» (Мт 5.22).

Коментар: Ісус у навчанні на горі озвучує, що уже сам гнів на брата є неправильною дією, яка підлягає суду - осуду совісті. Це ще одне протиставлення до вказаної вставки. Адже якщо ворогами чоловіка будуть його домашні, тоді цілком логічно, що вони будуть гніватися один на одного. А тут ми бачимо, що Ісус навчає учнів уникати даних емоцій.

3.4. Золоте правило етики

«Я прийшов розлучити чоловіка від його батька, дочку від її матері та невістку від її свекрухи. І ворогами чоловіка будуть його домашні» (Мт 10.35-36).

«Коли яка родина розділена сама в собі, не може та родина встоятись» (Мк 3.25).

***

Золоте правило етики звучить так:

«Усе, отже, що ви бажаєте, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм» (Мт 7.12).

Коментар: Якби фрагмент у Євангелії від Матвія 10.35-36 був оригінальним, тоді виходить, що Ісус, прийшовши розлучити родину між собою і зробивши її членів ворогами, мав бути готовий, що і з його родиною це хтось зробить. Що його також хтось має розлучити із матір’ю і батьком.

Розлучення веде до запустіння, смутку, горя. А це є протилежністю щастю, яке є неодмінною складовою Царства Божого - Простору волі. Адже саме його осягненню була присвячена вся наука Ісуса.

А тепер логічно подумаємо і поставимо собі просте запитання: чи міг боголюдина Ісус Хрестос робити ворогами домашніх чоловіка, простіше кажучи, щоб Ісус був підставою їхніх сварок між собою?

3.5. Симонова теща

«Я прийшов розлучити чоловіка від його батька, дочку від її матері та невістку від її свекрухи. І ворогами чоловіка будуть його домашні» (Мт 10.35-36).

«Коли яка родина розділена сама в собі, не може та родина встоятись» (Мк 3.25).

***

«Полишивши зібрання, разом з Яковом та Іваном пішов у дім Симона та Андрія. Теща ж Симона була в тяжкій гарячці, і його попросили за неї. Він підійшов і, нахилившись над нею і взявши її за руку, погрозив гарячці. І гарячка її покинула, і відразу ж підвелась вона і почала їм услуговувати» (Мт 8.14-15, Мк 1.29-31, Лк 4.38-39).

Коментар: перебуваючи в Капернаумі, полишивши зібрання, Ісус йде в дім до Симона та Андрія. У Симона була теща, це означає, що він був одружений. Тобто в домі разом проживала вся родина - Симон і його дружина, його брат Андрій, матір його дружини. Як ми бачимо, ніякого розділення не було, навпаки, Ісус повернув здоров’я тещі Симона, тим самим, зробивши її та всіх навколо щасливішими.

3.6. Повернення в Капернаум

«Я прийшов розлучити чоловіка від його батька, дочку від її матері та невістку від її свекрухи. І ворогами чоловіка будуть його домашні» (Мт 10.35-36).

«Коли яка родина розділена сама в собі, не може та родина встоятись» (Мк 3.25).

***

«По кількох днях Ісус, сівши у човен, переплив море і повернувся у своє місто Капернаум. І чутка пішла, що Він у домі» (Мт 9.1, Мк 2.1).

Коментар: після випадку з утихомиренням бурі на морі, Ісус з учнями повертається у Капернаум.

3.7. Воскресіння дочки Яіра

«Я прийшов розлучити чоловіка від його батька, дочку від її матері та невістку від її свекрухи. І ворогами чоловіка будуть його домашні» (Мт 10.35-36).

«Коли яка родина розділена сама в собі, не може та родина встоятись» (Мк 3.25).

***

«Аж ось прийшов чоловік, Яір на ім’я, що був головою громади. Припавши до ніг Ісуса, він став просити зайти до нього в хату, бо була в нього дочка одиначка, і вона вмирала» (Лк 8.41).

«Коли Він ще говорив, приходять від старшини громади й кажуть: Дочка твоя померла, чого іще завдаєш клопоту Учителеві? Але Ісус, почувши слово, що ті сказали, промовив до голови громади: Сміливіше! Тільки віруй, і вона одужає. І не дозволив іти нікому з собою, окрім Петра, Якова та Івана, брата Якова. Приходять вони до старшини громади в хату, й бачить Він метушню, сопільників і схвильовану юрбу і тих, що ридали й голосили вельми. Увійшов Він і каже: Чого метушитесь і плачете? Дитя не померло, воно спить! І насміхалися з Нього. Він же, виславши усіх, узяв батька дитини та матір і тих, що з Ним були, і увійшов туди, де лежала дитина. Взяв Він дитину за руку і сказав до неї: «Таліта, кум», тобто «Дитинко, пробудися!» І дух її вернувсь до неї, і в ту ж мить дівчинка встала й почала ходити. І всі тим здивувалися вельми. Та Він велів їм суворо, щоб ніхто про те не довідався, і наказав дати їй їсти. Чутка ж про це розійшлась по всій тій країні» (Мт 9.23-26, Мк 5.35-43, Лк 8.49-56).

Коментар: У голови громади Яіра та його дружини була дочка одиначка. Ісус прийшов у дім до старшини і воскресив дитину, тим самим повернувши її до батьків. Цей факт повністю суперечить змісту вставки.

3.8. Одинак наїнської вдови

«Я прийшов розлучити чоловіка від його батька, дочку від її матері та невістку від її свекрухи. І ворогами чоловіка будуть його домашні» (Мт 10.35-36).

«Коли яка родина розділена сама в собі, не може та родина встоятись» (Мк 3.25).

***

«Потім пішов Ісус у місто, що зветься Наїн, і з Ним ішли його учні й сила народу. Коли вони наблизились до міської брами, аж ось виносили мертвого сина, єдиного в матері своєї, що була вдовою. І було з нею чимало людей з міста. Побачивши її, Господь зглянувся над нею і сказав до неї: Не плач. І, приступивши, доторкнувсь до мар, і ті, що несли, зупинились. Тоді Ісус сказав: Юначе, кажу тобі, встань! І мертвий підвівся, і почав говорити. Він віддав його матері. Здивування велике огорнуло всіх, і вони прославляли Бога й говорили: Великий пророк устав між нами» (Лк 7.11-16).

Коментар: чи розлучав Ісус людей?

3.9. Діти і щенята

«Я прийшов розлучити чоловіка від його батька, дочку від її матері та невістку від її свекрухи. І ворогами чоловіка будуть його домашні» (Мт 10.35-36).

«Коли яка родина розділена сама в собі, не може та родина встоятись» (Мк 3.25).

***

«І, вирушивши звідти, пішов у сторони Тира та Сидона. Увійшовши ж до одного дому, не хотів, щоб довідався хто про те, але не зміг приховатися. Бо відразу одна жінка з тих околиць, дочка якої мала злого духа, дізнавшися про Нього, прийшла і стала кричати: Змилуйся наді мною, Господи! Біс тяжко мучить мою дочку. Підійшовши, уклонилася Йому в ноги і каже: Господи, поможи мені! Він відповів їй: Дай спершу, щоб діти наїлись; не личить бо взяти хліб у дітей і кинути щенятам. Вона ж озвалась і каже Йому: Так, Господи, але й щенята їдять під столом кришки по дітях. І сказав їй: О жінко, велика твоя віра! Хай тобі буде, як бажаєш. За це слово йди – біс вийшов з твоєї дочки. І видужала її дочка від тієї години. Вернулася вона до свого дому й найшла, що дитина лежала на ліжку, і біс вийшов» (Мт 15.21-22,25-28, Мк 7.24-30).

3.10. Усе можливе тому, хто вірує

«Я прийшов розлучити чоловіка від його батька, дочку від її матері та невістку від її свекрухи. І ворогами чоловіка будуть його домашні» (Мт 10.35-36).

«Коли яка родина розділена сама в собі, не може та родина встоятись» (Мк 3.25).

***

«Коли ж повернулися до решти учнів, побачив великий натовп навколо них і вчених, що сперечалися з учнями. Він спитав їх: Чого сперечаєтеся з ними? Тоді приступив до Нього з натовпу один чоловік і, припавши Йому до ніг, каже: Господи, змилуйся над моїм сином, він причинний і тяжко нездужає, бо має німого духа: де тільки його вхопить, кидає його об землю, так що він піну пускає, скрегоче зубами і ціпеніє. Просив я учнів Твоїх, щоб його вигнали, та вони не могли. Ісус у відповідь каже їм: Приведіть його до Мене. І привели його до Нього. Як тільки дух побачив Його, зараз же потряс ним, і той повалився на землю, запінився і почав качатися. Він спитав його батька: Скільки часу, як це йому сталося? З дитинства, – відповів той. Часто він кидає його у вогонь і в воду, щоб його погубити. Якщо можеш, поможи нам, змилосердься над нами. Ісус каже йому: Якщо можеш? – Усе можливе тому, хто вірує. І вмить батько хлопчини скрикнув крізь сльози: Вірую, поможи моєму невірству! Ісус, бачачи, що збігається натовп, погрозив нечистому духові, кажучи: Німий та глухий душе! Наказую тобі: вийди з нього й не входь більше в нього. І, закричавши та сильно ним стрясши, вийшов з нього. І той став мов мертвий, і багато хто казали: він умер. Ісус узяв його за руку, підвів його, і той устав: біс вийшов з хлопця; і юнак видужав тієї ж хвилі. Тоді підійшли учні до Ісуса на самоті й спитали: Чому ми не могли його вигнати? Ісус сказав їм: Через вашу малу віру; бо істинно кажу вам: коли матимете віру, як зерно гірчиці, скажете цій горі: перенесися звідси туди – і вона перенесеться, і нічого не буде для вас неможливого» (Мт 17.14-20, Мк 9.14,16-27).

Коментар: Ісус оздоровив хлопця і повернув його батькові.

3.11. Воскресіння Лазаря

«Я прийшов розлучити чоловіка від його батька, дочку від її матері та невістку від її свекрухи. І ворогами чоловіка будуть його домашні» (Мт 10.35-36).

«Коли яка родина розділена сама в собі, не може та родина встоятись» (Мк 3.25).

***

«Заговорила Марта до Ісуса: Господи, якби Ти був тут, мій брат не вмер би! Ісус їй каже: Твій брат воскресне...» (Ів 11.21,23). «Ісус скликнув на весь голос: Лазаре, вийди сюди! І мертвий вийшов з обв’язаними крайкою руками й ногами, та з лицем, обмотаним хусткою. І сказав їм Ісус: Розв’яжіть його і пустіть, хай іде» (Ів 11.41,43-44).

3.12. Глядіть, щоб ви ніким з оцих малих не гордували

«Я прийшов розлучити чоловіка від його батька, дочку від її матері та невістку від її свекрухи. І ворогами чоловіка будуть його домашні» (Мт 10.35-36).

«Коли яка родина розділена сама в собі, не може та родина встоятись» (Мк 3.25).

***

«Прийшли вони у Капернаум, і як був Він у домі, спитав їх: Про що ви розмірковували в дорозі? Вони мовчали, бо сперечалися були в дорозі, хто з них більший. Тоді Він, сівши, прикликав дванадцятьох і каже до них: Коли хто хоче бути першим, хай буде усім слугою.

Потім покликав дитину, поставив її серед них і, обнявши її...» (Мт 17.24, 18.2; Мк 9.33-36).

Коментар: Ісус із учнями повернувся в Капернаум і перебував у домі. Він покликав дванадцятьох і саме їх почав навчати. Для цього він залучив дитину.

Тобто в домі точно були Ісус, дванадцять апостолів, дитина. Ми можемо лише здогадуватись, чия це була дитина. Але точно вона повинна була бути з батьками чи рідними, які могли залишитись поза будинком. А можливо, це була дитина когось із близьких людей до Ісуса, які знаходились всередині.

Наприклад, у Симона-Петра була теща, а значить, і дружина. Або Ісус відвідав із учнями весілля в Кані Галілейській, тобто він був у когось із близьких людей. Адже згідно арійської традиції на весілля не запрошують чужих.

Головний висновок - Ісус навчав цілі сім’ї, він нікого не роз’єднував.

3.13. Прощати один одному

«Я прийшов розлучити чоловіка від його батька, дочку від її матері та невістку від її свекрухи. І ворогами чоловіка будуть його домашні» (Мт 10.35-36).

«Коли яка родина розділена сама в собі, не може та родина встоятись» (Мк 3.25).

***

"Тут підійшов Петро й каже до Нього: Господи! Коли мій брат згрішить супроти мене, скільки разів маю йому простити? Чи маю до семи разів прощати? Ісус промовив до нього: Не кажу тобі: до семи разів, а до семидесяти семи" (Мт 18.21).

Коментар: Ворог - це жива істота (кажу саме "істота", тому що люди, які наділені совістю, розумом, любов'ю, емпатією, зазвичай стараються уникати конфліктних ситуацій, які призводять до ворожнечі), яка не отримала прощення. Люди, щоб владнати певні суперечності  між собою, укладають мир, тобто доходять розуміння "міри", балансу, рівноваги. Саме цього навчає Ісус. Це цілковите протиставлення деструктивній інформації із вставки. Адже в оригінальному тексті Ісус навчає прощати, а у вставці вказано, що домашні будуть ворогами чоловіка. Прощення веде до спокою та миру (відчуття "міри"), а не до ворожнечі.

3.14. Марта, Марія, Лазар та Ісус з учнями за сімейним столом

«Я прийшов розлучити чоловіка від його батька, дочку від її матері та невістку від її свекрухи. І ворогами чоловіка будуть його домашні» (Мт 10.35-36).

«Коли яка родина розділена сама в собі, не може та родина встоятись» (Мк 3.25).

***

"Коли вони були в дорозі, за шість днів до Пейсаху прибув Ісус у село Витанію, де був Лазар, який був помер і якого воскресив Ісус. І одна жінка, Марта на ім’я, прийняла Його в хату. Там, отже, справили Йому вечерю, і Марта услуговувала. І Лазар був один з тих, які сіли з Ним до столу. Була у неї сестра, що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала Його слова" (Лк 10.38-40, Ів 12.1-2).

Коментар: за сімейним столом під час вечері зібралася вся сім'я - Марта, Марія і Лазар, а також Ісус, який його воскресив. Тобто Хрестос не роз'єднав родину, а своїм здійсненим чудом зібрав її разом.

3.15. По дорозі в Єрусалим: розмова Ісуса з Іваном, Яковом та їхньою матір'ю Саломією

«Я прийшов розлучити чоловіка від його батька, дочку від її матері та невістку від її свекрухи. І ворогами чоловіка будуть його домашні» (Мт 10.35-36).

«Коли яка родина розділена сама в собі, не може та родина встоятись» (Мк 3.25).

***

"Були ж вони в дорозі, простуючи в Єрусалим. Ісус ішов перед ними, і чудувались вони, ідучи за Ним. І коли наближались до Єрусалима, Ісус узяв набік дванадцятьох і дорогою сказав їм, що має з Ним статися: Оце ми піднімаємось до Єрусалима, і Син людський буде виданий первосвященикам і фарисеям, і засудять Його на смерть, та третього дня Він воскресне" (Мт 2017-18; Мк 10.32-34; Лк 18.31,33).

"Тут Яків та Іван, сини Заведея, підходять до Нього разом зі своєю матір’ю..." (Мт 20.20).

Коментар: перше, на що варто звернути увагу - чого б це всі, хто був з Ісусом, по дорозі в Єрусалим чудувались? Адже якщо б Ісус був євреєм, він часто мав бути в Єрусалимі разом із учнями і всі вони мали бути добре знайомі із місцевістю.

Друге: як бачимо, по дорозі в Єрусалим Ісуса та, зокрема, Івана та Якова супроводжувала їх мати - Саломія. Тоді про яке розділення йде мова? Навіть у такій далекій мандрівці мати і сини були разом.

3.16. "Усі його знайомі стояли оподалік..."

«Я прийшов розлучити чоловіка від його батька, дочку від її матері та невістку від її свекрухи. І ворогами чоловіка будуть його домашні» (Мт 10.35-36).

«Коли яка родина розділена сама в собі, не може та родина встоятись» (Мк 3.25).

***

«Було ж там багато жінок, які дивилися здалека; вони слідом ішли за Ісусом з Галілеї і служили йому: між ними Марія Магдалина, Марія - мати Якова та Йосипа, і мати синів Заведея» (Мт 27.55-56).

«Були там і жінки, що дивилися здалека. Між ними була Марія Магдалина, Марія - мати Якова Молодшого та Йосипа, і Саломія, що слідом за ним ходили і йому услуговували, як був він у Галілеї, та й багато інших, що з ним були прийшли в Єрусалим».

Коментар: Перш за все варто нагадати, що Марія - мати Якова Молодшого і Йосипа була дружиною молодшого брата святого Йосипа - Клеопи. Тому також її називали Марією Клеоповою. Мати синів Заведея, вона ж - Саломія - це рідна сестра Діви Марії. Тобто бачимо, що з Ісусом в Єрусалим із Галілеї прийшли багато рідних людей. Ніякого розділення не було. Матері були разом із синами в цій ризикованій мандрівці.