Інтерв’ю з українським буржуазним націоналістом – запрошення до дискусії

Запитання: Чому ви використовуєте саме ці слова?

Відповідь. Тому що саме вони створюють адекватну назву ідеології, яка єдина може врятувати український етнос і українську націю від остаточного фізичного знищення, що у формі геноциду триває вже понад сто років, а в ідеологічному сенсі набагато більше.

Запитання. Чим є український націоналізм, в чому його унікальність?

Відповідь. Український націоналізм як ідеологія – це самодостатня система поглядів і принципів, що мають забезпечити виживання української нації та її процвітання у сучасному світі. Вона має давати відповіді на всі актуальні питання щодо історії української нації, її сьогодення, і алгоритму дій на майбутнє.

Націоналізм кожної нації є настільки ж унікальним, наскільки унікальною є нація. Проте націоналізм різних націй має й універсальні риси. Слово український акцентує увагу на національній специфіці цієї ідеології.

Запитання. Які найвідоміші варіанти націоналізму ви могли б навести?

Відповідь. Серед найяскравіших варіантів націоналізму я б назвав сіонізм, націонал-соціалізм, фашизм, рашизм. Найпотужнішим, найтривалішим в історичному вимірі безумовно є єврейський націоналізм (сіонізм). Він забезпечив збереження єврейського етносу протягом тисячоліть у розпорошеному стані. Він дозволив євреям виграти Другу світову війну. Він забезпечив створення єврейської держави на історичних землях. Він забезпечує домінування єврейської нації в сучасному світі. Ключовим елементом цього успіху я вважаю оформлення концепції єврейського націоналізму у вигляді релігійного вчення – іудаїзму.

Німцям відмовлено в їх претензіях на обраність, оскільки концепція німецької обраності є продуктом звичайних людей. Євреям дозволені їх претензії на обраність, оскільки це їх право зафіксовано у «богонатхненній» книзі.

Досвід перемог сіонізму для українського націоналізму є надзвичайно корисним. Наші стосунки з сіонізмом мають бути вкрай обережними. Для нас він завжди був джерелом великої небезпеки. Згадайте вбивство Симона Петлюри, голодомор 1932-33 років та інші події світового виміру, що мали для українців вкрай негативні наслідки.

По своєму унікальним є російський націоналізм (рашизм). (Насправді рашизм є шовінізмом, тобто антинаціоналізмом. – НО). Він не кодифікований у жодних письмових документах, але тримається на одному базовому первісному інстинкту людини – прагненні до домінування. Цей інстинкт притаманний всім людям, але у московитів він присутній у патологічній формі. Думаю, що це пов’язано з тим, що саме московити серед усіх народів Європи найближчі до первісного стану людства, відставши у своєму цивілізаційному розвитку від більшості народів Європи на декілька тисяч років.

Націоналізм і шовінізм – протилежні світогляди: праве і ліве, здорове і хворе (+аудіо)

Оскільки московити не поважають не тільки інші народи, а і свій власний народ, не цінують життя не лише представників інших народів, а і життя власних людей, то я назвав би цей націоналізм печерним націоналізмом. У п’ятому сторіччі нової ери вони ще жили за кам’яної доби і практикували людожерство.

Німецький націоналізм (націонал-соціалізм) – це як спалах наднової зірки у космосі. Він тривав недовго, але виділив таку потужну етнічну енергію німецької нації, що вона цілком могла б змінити весь світ на краще. Проте він був керованим зовні і був приреченим на катастрофічну поразку. Чи є ця поразка остаточною – покаже час. Хотілося б вірити, що найбільші позитивні досягнення німецької нації ще попереду. Німецький етнос завжди був хребтом білої раси. Хай так буде і надалі. Це дасть шанс на її виживання.

Психологічна структура націонал-соціалізму: постіндустріальна четвірка головних цінностей

Успішний досвід націонал-соціалізму у багатьох царинах є надзвичайно корисним, а його поразка повчальною. Щодо італійського націоналізму (фашизму), наведу лише один вислів Беніто Муссоліні: «Все є держава, все в межах держави, нічого поза державою».

Революція справа. Фашизм – це поєднання ідей народного організму та палінгенезії

Успішний і одночасно трагічний досвід побудови такого суспільства у світі є – це Радянський союз епохи Леніна-Сталіна. (Насправді комунізм та фашизм (нацизм) є антагоністичними системами. – НО).

Запитання. А український націоналізм?

Відповідь. Він є, але доволі кволий. Сам факт бездержавного існування українського етносу протягом століть є свідченням його слабкості.

Запитання. Термін нація не має однозначного трактування. Під нацією часто розуміють політичну націю, що є сумішшю різних етносів. Також вживають термін "нація" стосовно людської спільноти, сформованої на базі одного переважаючого етносу. Яка ваша точка зору?

Відповідь. Я вважаю термін «політична нація» політичною спекуляцією, спрямованою на вихолощення ідеологічного наповнення терміну «націоналізм». Справжній націоналізм завжди базується на відстоюванні інтересів певного етносу.

Канонічним прикладом сучасного націоналізму є єврейський націоналізм. Відповідно до нього право на отримання ізраїльського громадянства, за деякими виключеннями, має лише особа, мати якої є єврейкою. Як на мене, то український націоналізм має грунтуватись на відстоюванні в першу чергу інтересів саме українського етносу. Проте, на відміну від євреїв, я вважаю, що право на українське громадянство мають і багато інших народів, етнічно споріднених з українцями. Насправді – це більшість європейських народів, але не всі. Московитів у цьому списку нема, а от, наприклад, поляків слід розглядати як частину одного з українцями народу.

Отже перша засада українського націоналізму – це його опертя саме на український етнос в боротьбі за національне відродження України. Як тут не згадати слова Вячеслав Чорновола: «Воля Україні буде тоді, коли гетьманом України буде українець і по духу і по крові».

Запитання. Кого слід вважати стратегічними союзника українців у їх національно визвольній війні?

Відповідь. Народи об’єднаної Європи, нації Північної Америки. Але доленосними для нас є два народи: поляки і німці. Без єднання з поляками у всіх царинах державного і народного життя всі наші надії на перемогу примарні. Ми і поляки є частинами одного народу. Поляки суттєво випередили нас у цивілізаційному розвитку. При меншій чисельності населення валовий внутрішній продукт у них втричі вищий за наш. У них нема проблеми функціонування польської мови, нема проблеми з національною ідентичністю населення. Вони є впевненою у собі самодостатньою нацією з величним майбутнім.

Але об’єднання Європи відбувається переважно під німецьким прапором. Це справедливо і це добре. Німці заслужили на цю честь своїми колосальними досягненнями у всіх сферах людської діяльності. Сподіваюсь, що запрограмована ворогами поразка німців у Другій світовій війні навчить їх більшої обережності у реалізації своїх амбітних планів.

Європа – це в першу чергу німці, а ми стукаємось у двері об’єднаної Європи. Завдяки німцям українці отримали у 1918 році перший успішний досвід становлення своєї незалежної держави – гетьманат під орудою гетьмана Павла Скоропадського. Надалі німці також були нашими природними союзниками і в період між світовими війнами українці отримували від них моральну і матеріальну підтримку. Перемога німців у Другій світовій війні відкривала перед українцями реальні перспективи національно відродження і становлення незалежної української держави. Їх програш у війні був, одночасно, і черговим програшом українців на їх шляху до незалежності. Сподіваюсь, що моральна і матеріальна підтримка німців і надалі допомагатиме нам у подальшому русі до національного відродження.

Отже, друга засада українського націоналізму – прагнення до максимально тісної співпраці з поляками, німцями, та іншими народами Європи і Північної Америки. Щодо поляків, то ми повинні пам’ятати їхню спільну з українцями перемогу у 1920 році, коли об’єднані війська визволили від більшовиків Київ, та їх спільну з українцями перемогу під Варшавою, коли вдалося знищити московитів і вберегти Європу від навали більшовицьких орд.

Запитання. Чи варто прагнути до створення української імперії?

Відповідь. Величні імперії створювались етносами, назви яких слід писати з великої літери. Такими були Перська, Римська, Візантійська імперії, Священна Римська імперія Німецької нації і деякі інші. Ці імперії слабшали і зникали з політичної мапи світу в міру послаблення і розмивання їхнього етнічного ядра. Така ж доля спіткала і імперію під назвою Русь. Це була потужна держава, поки її землі населяли переважно слов’яни. Але саме вихід держави за етнічні рамки зробив її імперією.

Експансія на землі угрофінських племен, що мешкали у межиріччі рік Оки і Волги, мала катастрофічні наслідки. Київ вперше був розграбований і спалений у дванадцятому сторіччі саме вихідцями з цих земель. Надалі ця людність привласнила нашу історію, нашу назву і при кожній слушній нагоді намагається фізично нас знищити.

Тому третя засада українського буржуазного націоналізму – це уникнення перетворення української національної держави в імперію. Ми можемо претендувати лише на землі, заселені переважно українцями, що силою відривались у різні часи від нашого етнічного масиву. При цьому наші кордони з західними сусідами слід вважати остаточними.

Запитання. Але ж на сьогодні найбільшою потугою світу є Сполучені штати – багатонаціональна країна?

Відповідь. Так. Але у цієї країни також є потужна етнічна основа – це вихідці з європейських країн, в першу чергу німці і англосакси. На відстані у багато тисяч кілометрів від своєї історичної батьківщини вони вважають себе одним етносом, а Європу як континент своєю спільною історичною батьківщиною. Зусиллями могутніх внутрішніх деструктивних сил ця етнічна основа цілеспрямовано розмивається. Як тільки це станеться, Сполучені штати втратять свої лідерські позиції у світі. Так завжди було і так завжди буде.

Запитання. Чи обов’язковим є прикметник "буржуазний" стосовно українського націоналізму? Цей термін зусиллями творців комуністичної ідеології є доволі скомпроментованим.

Відповідь. Перш ніж «наукові» комуністи спаплюжили це слово, буржуа, бюргери означало вільних мешканців середньовічних міст Європи. Тут ключове слово – воля. У ті часи більшість населення займалось сільським господарстві і перебувало у закріпаченому стані. Саме вільні люди міст згодом здійснили промислову і наукову революції в Європі і, власне, створили сучасну світову цивілізацію. Вільні, ініціативні, самодостатні, креативні, люди, автори технічних і наукових відкриттів, художники, композитори, письменники, організатори виробництв, люди, готові ризикувати власним майном, добробутом, здоро'ям і навіть життям задля досягнення своєї мети, – ось хто такі буржуа. Не дивно, що ті з них, хто досягли успіху, в якості винагороди могли насолоджуватись високим рівнем добробуту.

Люди, позбавлені всіх цих якостей, також жителі міст, утворили численний прошарок населення, який отримав від «наукових» комуністів назву пролетарі. Чому саме ця частина населення припала до душі «науковим» комуністам? Мабуть тому, що саме з нею вони ототожнювали себе. На який життєвий успіх міг розраховувати в буржуазному суспільстві «вождь світового пролетаріату» Ленін, якого вигнали з університету вже у першому семестрі? Про його моральність свідчить його «революційна» діяльність в Парижі, де він за роки еміграції встих обійти більшість будинків розпусти, підхопити сифіліс і згодом померти від нього у доволі молодому віці. А на які життєві досягнення у буржуазному суспільстві міг розраховувати наступний «вождь світового пролетаріату» Сталін з його трьома класами народної школи і невдалою спробою закінчити духовну семінарію? Кримінальні походеньки, численні ув'язення, співпраця з царськими спецслужбами – ось що сформувало його моральну подобу.

Люди дійсно успішні у такої публіки викликали шалену ненависть. Лише диктатура маргіналів могла перевернути світ догори ногами і фізично знищити або максимально принизити людей дійсно успішних. Для того, щоб привабити чернь на свій бік, вони назвали цю диктатуру диктатурою пролетаріату. Тут ключове слово диктатура. При цьому у ролі диктаторів вони бачили саме себе, хоча жодного дня у своєму житті ніде не працювали.

І ще одна обставина – носієм національної ідеї кожного народу є вільні, ініціативні, самодостатні, креативні, люди, автори технічних і наукових відкриттів, організатори виробництв, тобто буржуазія. Тому прикметник буржуазний абсолютно доречний як принципово важлива характеристика українського націоналізму. Тому четверта засада українського націоналізму – це його опертя на національну буржуазію, як на рушійну силу національної революції, здійснюваної в інтересах всього українського етносу.

Запитання. Вживаючи термін наукові комуністи, ви слово наукові взяли у лапки. Чому? У вас сумніви щодо науковості концепції комунізму?

Відповідь. Я професійний науковець і маю чітке уявлення щодо різниці між науковою працею і грою розуму. Маркс як головний творець концепції «наукового» комунізму мав чисто гуманітарну освіту. Це не завадило йому займатись всім на світі – від економіки до обгрунтування математичного аналізу. Про його математичні знання свідчить цитата Енгельса: «Маркс любив арифметику, але був не сильним в алгебрі». Якщо арифметику вважати першою сходинкою у пізнанні математики, то алгебра буде другою. Чи вмів Маркс розв’язувати квадратні алгебраїчні рівняння, а лінійні? Питання. Але кількість сходинок в математиці надзвичайно велика. Яке уявлення Маркс мав про третю, четверту тощо?

Центральна праця Маркса – тритомний Капітал мав переконати людство у тому, що марксизм базується на міцній науковій основі. Її обсяг мав відбити у більшості потенційних критиків марксизму бажання прочитати цю працю від початку і до кінця. Бо лише тоді ти маєш право на критичні щодо неї зауваження. Я абсолютно впевнений, що переважна більшість очільників комуністичного руху всіх країн і народів, якщо не всі, не кажучи вже про рядових комуністів, ніколи цю працю не читали у повному обсязі. Тим більшу повагу вона у них викликала як могутній фундамент їх впевненості у правильності обраного ними шляху.

Ще раз. Маркс не був фаховим економістом. Тому він у принципі не міг зробити жодного відкриття в економічній теорії. І він його не зробив. Все, що в його праці виявилось правильним – було не новим. Все, що в його праці було новим – виявилось неправильним. На мою думку, марксизм не має жодного наукового підгрунтя і є не наукою, а псевдорелігією, а тритомний Капітал нагадує п’ятитомну Тору. До речі, Маркс походив з релігійної родини.

Ще в студентські роки у мене виникли сумніви щодо науковості Капіталу. Згодом я ознайомився з численними працями доктора фізико-математичних наук, професора, академіка Ігоря Шафаревича. Його присуд був однозначним: праці Маркса жодного стосунку до академічної науки не мають.

«Людина, що не знає математики, нездатна ні до яких інших (точних) наук. Більше того, вона навіть не здатна оцінити рівень свого невігластва, а тому не шукає від нього ліків». (Роджер Бекон – англійський філософ, 1214 – 1292 роки.)

Запитання. Якщо націоналізм розглядати як одну з існуючих ідеологій: соціалізм, комунізм, анархізм, лібералізм тощо, то чому саме він претендує на роль рятівника всього українського етносу?

Відповідь. Якщо провадити аналогію між людиною і нацією, то для нації націоналізм відіграє ту ж роль, що і інстинкт самозбереження для окремої людини. Націоналізм – це єдина ідеологія, що ставить інтереси нації вище інтересів окремої людини, вважаючи що саме приналежність до сильної нації забезпечує людину надійним захистом від всіх можливих загроз її фізичному існуванню, створює максимально сприятливі умови для духовного розвитку та гарантує високий рівень матеріального добробуту. Націоналізм вважає саме націю найбільшою цінністю сучасної цивілізації. Інші ідеології або байдужі до інтересів нації, або спрямовані на її знищення. Але для детальної відповіді на це запитання потрібен докладний аналіз кожної з зазначених ідеологій.

Запитання. Яка ідеологія, з вашої точки зору, становить найбільшу загрозу українській нації?

Відповідь. Безумовно комунізм. Якщо відкинути все другорядне, то ідея комунізму полягає у прагненні людей до однаковості. Рівномірно розподілена бідність сприймається людьми легше, ніж нерівномірно розподілене багатство. Чи є у неживій природі аналог такого людського прагнення? Є, це – прагнення довільної фізичної системи до стану рівноваги як з оточенням, так і між окремими частинами самої системи.

Чи є в природі приклади максимально нерівноважних систем? Є, це – наше Сонце. Воно є джерелом енергії, джерелом життя на нашій планеті. Як тільки воно згасне, а це колись станеться, то життя на нашій планеті стане неможливим. Сама наша планета знаходиться у нерівноважному стані. Температура у тисячі градусів у центрі планети підтримує її зовнішнє металічне ядро у розплавленому стані. Причому рідкий метал перебуває у невпинному інтенсивному русі. Цей рух викликає потужні електричні струми, які, у свою чергу, є джерелом потужного магнітного поля навколо Землі. Це поле захищає нашу планету від космічного випромінювання і сонячного вітру, роблячи життя на поверхні планети можливим. Як тільки температура в надрах планети спаде нижче температури плавлення залізо-нікелевого сплаву, з якого складається зовнішнє ядро Землі, захисне магнітне поле зникне і життя на поверхні землі стане неможливим.

Чи є в природі приклади ідеально рівноважних систем? Безумовно є. Це метеорити, які час від часу падають на поверхню Землі. В космічному просторі вони знаходяться майже при нульовій температурі. Температура – це міра неоднаковості атомів, з яких складається метеорит, з точки зору їх кінетичної енергії. Мільярди років ці холодні каменюки блукають у космічному просторі і з ними не відбувається жодних змін, поки вони не зіткнуться з якимось іншим небесним тілом. Прикладом мертвого космічного об’єкту також є і наш Місяць.

Запитання. Приклади переконливі, але вони стосуються неживої природи. А як бути з людським суспільством?

Відповідь. Кожний живий організм також є прикладом нерівноважної системи. Його стан рівноваги з навколишнім середовищем можливий лише у разі смерті. Якщо уподібнювати націю з організмом людини, то окремих людей слід уподібнювати з клітинами цього організму. Складний організм може успішно функціонувати лише у разі неоднаковості цих клітин, їх функціональної спеціалізації, різних умов їх забезпечення споживними речовина. Вони стають однаковими з усіх точок зору лише у разі смерті організму, але дуже швидко ця однаковість закінчується повним розпадом клітин на складові елементи.

Отже, тільки неоднаковість як принцип є джерелом будь-якого життя, еволюції, прогресу. Ідеальна однаковість є синонімом смерті. Тобто однаковість і рівновага несумісні з життям.

Тому п’ятою засадою українського націоналізму  є плекання унікальності кожного українця, створення максимально сприятливих умов для його самовираження.

Запитання. Чи можливий у людському суспільстві стан, максимально наближений до стану однаковості? Чи є у наш час приклади систем у такому стані?

Відповідь. Єдиний такий приклад – це в’язниця. Але не радянська в’язниця з переповненими камерами, де в межах камери відразу виникає нерівність між окремими в’язнями, а сучасна комфортабельна в’язниця, в якійсь західній країні з одним в’язнем у кожній камері. Вони однаково одягаються, однаково харчуються, однаково прогулюються і навіть читають одну і ту ж книжку – біблію. В усіх камерах, однаково умебльованих, однакові температура і вологість повітря.

«Прекрасний» спосіб існування людини. Проте ним чомусь не нагороджують людину за видатні заслуги перед суспільством, а карають за здійснений злочин проти суспільства. У в’язниці людина ніби і живе, але позбавлена особистої свободи. Звернімо увагу на те, що для підтримання такої однаковості в’язнів у всьому потрібна деспотична каральна система, потрібні наглядачі, потрібне насилля.

Запитання. Але чому з такою наполегливістю цілком розумні, на перший погляд люди, агітують за це «світле» майбутнє людства?

Відповідь. Людині притаманне прагнення влади. Влада – це ніби матеріальна субстанція. Для неї так само, як і для інших матеріальних субстанцій, виконується закон збереження. Чим більше влади в однієї людини, тим менше її у іншої. Чим більше влади у очільника будь-якого колективу, тим менше її у рядових членів. Влада може зосереджуватись в руках небагатьох, позбавляючи права голосу інших. Прикладом патологічного розподілу влади між людьми знову є в’язниця. Там невелика кількість людей зосереджує у своїх рухах владу на величезною кількістю інших людей. Комунізм – це якраз така в’язниця, де деспотична влада небагатьох забезпечує однаковість всіх інших, одночасно позбавляючи їх права голосу. Яскравим сучасним прикладом такої країни, а їх доволі багато, є Північна Корея. Перехід людства до умов в’язниці-комунізму – це кінець історії людської цивілізації, за яким наступить і її фізична смерть. Оскільки націоналізм є ідеологією життя нації, а не її смерті, то шостим засадничим принципом націоналізму є антикомунізм.

Якби комуністам-революціонерам сказати, що зразу після революції суспільство перейде до стану однаковості, але за цією однаковістю будуть слідкувати комп’ютерні системи без втручання людини, а вони стануть такими ж як і всі однаковими, переважна більшість цих революціонерів і думати перестала за так звану соціальну революцію. Цікаво, що вже у 1920 році Троцький і Бухарін розробили продовольчу карткову систему, де було запроваджено десять категорій карток, які відповідали рангам державних і партійних діячів. От вам і борці за однаковість, тобто за рівність. Проте наймасовішою частиною населення були селяни. Їм картки не призначались. Їх міг грабувати хто завгодно і як завгодно, в міру своєї зіпсованості, часто прирікаючи на смерть.

Запитання. Ви говорите про однаковість, у той час як гаслом Великої французької революції були слова: свобода, рівність, братерство. Можливо ви говорите про щось інше, а не про рівність?

Відповідь. Люди схильні використовувати високий стиль для маскування своїх прозаїчних потреб. Говорячи про рівність, революціонери розуміли під нею однаковість. І натовп послідовників сприймав їх абсолютно правильно. Грабуй багатих і багатих не буде. Це посилить майнову рівність людей. Вбивай розумних і розумних не буде. Це посилить інтелектуальну рівність людей. Цей перелік проявів революційного пориву мас можна продовжити. Все це і було продемонстровано під час французької революції як характерні риси всіх наступних соціальних революцій. Дане питання детально проаналізоване видатним математиком, академіком Ігорем Шафаревичем в його грунтовній праці: «Соціалізм як явище світової історії».

Але, насправді, гасло: свобода, рівність, братерство є облудним у своїй суті. Свобода і рівність несумісні за своєю суттю. Там, де багато свободи, мало рівності, там, де багато рівності, мало свободи. У в’язниці максимальна рівність, але мінімальна свобода. В науці максимальна свобода, але нема рівності між науковцями. Мільйони людей займаються наукою, але лише сотні з них залишають свої імена на сторінках підручників. Слово ж братерство присутнє в гаслі для естетики. Соціальні революції були настільки жахливими через свою жорстокість, що місця для братерства там не залишалось.

Запитання. А що ви скажете стосовно соціалізму? Адже націоналістична партія Німеччини часів Третього Рейху називалась націонал-соціалістичною робочою партією Німеччини.

Відповідь. Щодо соціалізму, то я наведу слова новообраного спікера Палати представників Конгресу Сполучених штатів Америки Майка Джонсона (2023): «Соціалізм – це глухий кут, комунізм і марксизм – жахливі речі. Вони стали причиною загибелі десятків мільйонів людей. Це не той шлях, яким ми хочемо йти». Це – принципова позиція республіканської партії Америки і це – принципова позиція українського націоналізму. На жаль, демократична партія Сполучених штатів дотримується прямо протилежних поглядів. Також на жаль, більшість політичних партій європейського континенту дотримуються соціалістичних поглядів. Далі Майк Джонсон сказав: «Америка відрізняється від інших, і ми – виняткові, тому що стоїмо на певних засадничих принципах: індивідуальна свобода, обмежений уряд верховенство права, мир через силу, вільні ринки та людська гідність». Реалізація саме цих принципів зробила Сполучені штати Америки найвільнішою, наймогутнішою та найуспішнішою нацією світу. Ці слова – дороговказ для України. Це українська національна ідея в одному реченні.

Якщо комунізм можна порівнювати з в’язницею, то соціалізм можна ототожнювати з концентраційним табором. У останнього є ряд відмінностей перед в’язницею, Тут потрібно працювати і хлібна пайка залежить від ефективності праці. Тут серед в’язнів існує неоднаковість і щодо умов проживання, і щодо виконуваної роботи. Словом концтабір нагадує реальне життя з тою відмінністю, що у ньому особиста свобода зведена до мінімуму. Соціалізм же слід розглядати як перехідний етап до комунізму.

Тепер щодо Німеччини. Багато хто вважає, що слово соціалізм в назві німецької націоналістичної партії присутнє з пропагандивною метою. Надто популярним це слово було у першій половини двадцятого сторіччя в Європі, на жаль, популярне і зараз, не дивлячись на трагічний досвід Радянського союзу. На мій погляд, це слово несе реальне програмне навантаження.

Головною рисою соціалізму є нівелювання особистості, придушення особистої свободи.  Правда в третьому Рейху це відбувалось у значно менших масштабах, але відбувалось. Концтабори були і Німеччині, і у Радянському союзі. У Німеччині на початок війни в них перебувало чотирнадцять тисяч осіб, а у Радянському союзі – декілька мільйонів. Вбивства без суду і слідства були і там, і там. У ніч Довгих ножів СС розправилось з очільниками штурмовиків на чолі з Ремом. Було вбито декілька сотень осіб. У Радянському союзі без суду і слідства знищувались мільйони. Згадайте колективізацію, геноцид українців у 1932-1933 році з десятьма з половиною мільйонами жертв.

І у Німеччині, і у Радянському союзі була лише одна політична партія і один фюрер. Інакодумство не заохочувалось. У Німеччині за нього можна було заплатити свободою, в Радянському союзі життям. Так що слово соціалізм завжди означає суттєве обмеження особистої свободи громадян і нівелювання їх індивідуальності. (Насправді націонал-соціалісти застосовували слово "соціалізм" в його первинному сенсі – як "солідаризм". Ось як це пояснював Адольф Гітлер в інтерв’ю 1923 року: «Соціалізм – це вчення про те, як слід піклуватися про загальне благо. Комунізм – це не соціалізм. Марксизм – це не соціалізм. Марксисти украли це поняття і викривили його сенс. Я вирву соціалізм із рук соціалістів. Соціалізм – древня арійська, германська традиція. Наші предки використовували деякі землі спільно. Вони розвивали ідею спільного блага. Марксизм не має права маскуватися під соціалізм. На відміну від марксизму, соціалізм не відкидає приватної власності та людської індивідуальності. На відміну від марксизму, соціалізм є патріотичним» – НО).   

Отже сьомий принцип українського націоналізму полягає у забороні будь-якої гри з словом соціалізм. Майк Джонсон інтелігентно, але вичерпно все сказав про нього.

Запитання. А як щодо анархізму?

Відповідь. Українському народу генетично притаманна схильність до анархізму як потягу до максимально можливої особистої свободи. Анархізм як теоретична концепція – це засадниче заперечення держави як такої. Проте держава – це вища форма реалізації потенціалу, наявного в етносі. Етнос не може довго існувати без власної держави – він просто поступово зникає, розчиняється у чужому етнічному середовищі.

Заперечення власної держави завжди означає неминуче вимушене підкорення чужій державі. Українці під приводом Богдана Хмельницького зруйнували цілком європейську Річ Посполиту, одну з найдемократичніших держав середньовічної Європи, з виборним королем і широкими правами у парламенту. Зруйнували для того, щоб скотитись у прірву мракобісся, самодурства, необмеженого абсолютизму під назвою Московія. Вони зруйнували державу трьох братніх народів – Річ Посполиту – не тому, що вона була поганою, а тому, що вона була занадто слабкою, щоб утримати їх в покорі. Зате Московія їх швидко приборкала, закріпачивши українське селянство і привласнивши українську землю.

(На час повстання Хмельницького Річ Посполита вже не була вільною державою. – НО. До початку 17 ст. у Речі Посполитій релігійне життя характеризується значною віротерпимістю. Проте вже з другої половини 16 починається європейська католицька реакція. У другій чверті 17 ст., особливо з кінця 30-х рр., у Речі Посполитій посилюються репресії щодо представників некатолицьких течій. Див.: Юрій Немирич – лідер аріянства, полковник Богдана Хмельницького).

Вдруге ця ж історія повторилась у роки національно-визвольних змагань. Для вгамування українського потягу до анархії була потрібна стороння допомога. У 1918 році такою силою була Німеччина, завдяки союзу з якою постала новітня Українська держава на чолі з гетьманом Павлом Скоропадським. Вона цілком контролювала економічне і культурне життя України. Зокрема, була створена Українська академія наук, в обігу була стабільна грошова одиниця – гривня, почалось нормальне державне будівництво. Проте німці протримались в Україні лише вісім місяців. З їх відходом всі здобутки новоствореної української держави були зруйновані самим ж українцями у їх нестримній боротьбі за владу.

Далі наступила звична для України отаманщина з різноманітними батьками типу Махна на чолі. Це був хаотичний рух без стратегічної мети, якою могла бути лише українська незалежна держава. Він, як і завжди, полегшив експансію нашого споконвічного ворога на наші землі, а далі за свою дурість українці заплатили мільйонами смертей своїх найкращих синів і дочок від рук московитів.

Тому восьмий принцип українського націоналізму полягає в усвідомленні своєї генетичної схильності до анархії і безкомпромісної боротьбі з нею. Насправді анархізм завжди закінчується соціалізмом або комунізмом, тобто концтабором або в’язницею для українського народу.

Запитання. А як ви оцінюєте лібералізм?

Відповідь. Я не бачу принципової відмінності між анархізмом і лібералізмом у їх ставленні до держави, у пріоритетності для них особистої свободи людини перед всіма іншими аспектами людського життя. Принциповою є лише різниця у практиці реалізації своєї мети. Для анархізму нею є фізична дія, для лібералізму інтелектуальна. Якщо українська чернь схильна до анархізму, то українська інтелігенція – до лібералізму. Анархізм – це лібералізм черні. Лібералізм – це анархізм інтелігенції.

З теоретичної точки зору лібералізм має багато привабливих гасел, проте його реальна практика у сучасному світі симпатії не викликає. Більшість української інтелігенції в усі часи були соціал-лібералами. Це також є однією з причин тривалої бездержавності українського етносу і його численних поразок.

Держава – це ідеальний механізм консолідації нації в ім’я якоїсь мети. Звичайно цією метою є війна. У нас найкраща в світі земля, тому в усі історичні часи ця обставина підбивала багато інших народів на агресію проти нас. Поряд з нами – потужна держава і, одночасно, наш споконвічний ворог. Якщо ми хочемо вижити, то наша держава також має бути потужною. Якщо цей ворог загрожував нам останні вісімсот років, то швидше за все він буде загрожувати нам і наступні вісімсот років.

Так що наше подальше існування як нації неможливо собі уявити без сильної держави. Але наша держава має бути не господарем всіх матеріальних і людських ресурсів країни, а координаційним механізм для узгодженням інтересів всіх своїх громадян. Економічна і інтелектуальна свобода українців, як сторожовим псом має ретельно оберігатись державою.

Тому дев’ята засада українського націоналізму така: сильна українська держава, підгрунтям якої є громадянське суспільство, сильне своєю економічною і інтелектуальною свободою.

Парадокс нашої доби полягає в тому, що державний механізм у нас використовується не тільки для захисту українського народу, але і для його денаціоналізації. Нам потрібна сильна держава, але держава, сила якої використовується в інтересах українського етносу, а не в інтересах шахраїв і ворожих елементів.

Війна на два фронти, за державу і проти держави одночасно – реалія нашої доби. Небезпечними є як слабка держава через неможливість чинити опір нашому споконвічному ворогу, так і сильна держава через можливість перехоплення в ній управління ворожими українцям елементами. (Варто все ж таки відрізняти етатичну державу від народної держави. – НО).

Постіндустріальна держава громад та її вороги (+аудіо)

Запитання. Яка головна проблема стоїть зараз перед українським суспільством?

Відповідь. Вимирання української нації. Наші жінки перестали народжувати дітей. Матеріальний фактор тут не має істотного значення. Чим відрізняється ісламський світ від християнського? В ісламському світі відбувається демографічний вибух. У християнському світі спостерігається демографічна катастрофа.

Що призводить до такої кардинальної відмінності двох цивілізацій? Статус жінки – ось ключовий фактор. Якщо ми, українці, хочемо вижити, то здійснити це можна тільки змінивши статус жінки таким чином, що народження і виховання дітей для неї буде привабливішим, ніж прибирання вулиць, стояння за прилавками і виконування багатьох інших подібних робіт, що не є життєдайними для суспільства. Підмітати вулицю може і чоловік, а народжувати дітей може лише жінка. Отже десята засада українського націоналізму – це повернення жінки до її природного заняття – народження і виховання дітей.