Зображення користувача Іван Макар.
Іван Макар
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Іван Макар: Є питання щодо відповідальності громад за своїх членів – дискусія про ВУД

Зауваження пана Ігоря Каганця у статті «Вільні громади постіндустріальної України» щодо необхідності формування демосів не лише за територіальною ознакою є доволі вагомими і з ними, принаймні частково, можна погодитися. Адже, дійсно, людина спілкується не з тими, з ким вона вимушена спілкуватися за фактом місця свого проживання, а з тими, з ким є спільні інтереси та проблеми, отже і необхідність шукати шляхи на їх вирішення. 

151024-ivan_makar-3.jpg

Іван Іванович Мака́р (* 15 січня 1957, с. Галівка, Старосамбірський район, Львівська область) — український громадський і політичний діяч, правник.
Іван Іванович Мака́р (* 15 січня 1957, с. Галівка, Старосамбірський район, Львівська область) — український громадський і політичний діяч, правник.

Попередні статті:
Презентація ВУД
Вільна людина у вільній громаді – Іван Макар про заснування Вільної Української Держави
Вільні громади постіндустріальної України
Дискусія про ВУД: екодемократія, структура, Міжмор’я, символіка, легітимність - Іван Макар

 

Для якісного і ефективного спілкування людина сама обирає коло людей з подібними інтересами і потребою вирішення однакових проблем. Для ефективної реалізації таких інтересів можуть конституюватися і діловий демос – «проект» та демос за інтересами – «хоп».

Звичайно, проект дещо ускладниться, оскільки у такому випадку мали би бути введені у Раді Громад України три палати, умовно названі: Рада територіальних громад, Рада ділових громад, та Рада громад за інтересами. Хоча можна було б і допустити, що такі палати і не утворюються, а у Раді Громад України всі громади матимуть по одному голосу.

Є питання й щодо мінімальної кількості громадян у кожному з таких демосів, а також щодо бюджетних коштів, потрібних на функціонування «проектів» та «хопів».

Є питання й щодо відповідальності громад за членів громад. І це стосується не лише «проектів» та «хопів», але й територіальних громад. Згідно з давніми звичаями, які існували, принаймні, у Східних Карпатах, громади несли відповідальність за членів громад, за завдану ними шкоду мешканцям інших громад, за переслідування злочинців на своїй території. Для того, в принципі, і вводиться інститут прийняття та позбавлення громадянства громадами.

Є питання щодо необхідності запровадження авторитарних «проектів» та «хопів», так звана лідерська модель, коли лідер засновує групу, долучає до неї бажаючих, виключає з групи її членів – на власний розсуд у будь-який час, а зміна керівника групи відбувається тільки за його згоди. Навряд чи така модель може вважатися одним із інститутів спільної справи і бути складовою частиною республіки. Очевидний характер авторитарності таких демосів як піддає сумніву необхідності їх конституювання, так і, очевидно, у випадку їх створення, можливості фінансування діяльності з бюджету.

Вартує і підрихтувати в Конституції питання символів. Навряд чи вартує робити великий герб, якщо малий прижився, успішно функціонує і приймається переважною більшістю громадян, а щодо великого герба досі в суспільстві нема згоди. Не завжди ми перебуватимемо в кризі, а отже і навряд чи так вже й необхідним є для нас в якості державного чинний Гімн.

Для цієї ролі в державі, яка усвідомлює свою велич і зосереджена на своєму процвітанні, на власних громадянах, набагато більше пасував би урочистий музичний твір, відомий під назвою «Боже великий, єдиний, нам Україну храни» , музика Миколи Лисенка, слова Олександра Кониського

З огляду на вказане пропоную у запропонованому мною раніше проекті Суспільного договору (Конституції) України викласти пункт 5. у новій редакції та доповнити пунктом 11. 

5. У кожній громаді є своє громадянство.

Людина може бути громадянином одночасно лише однієї територіальної громади, одного ділового демосу – проекту та одного демосу за інтересами – хопу.

Громада (демос) приймає і виключає з громадянства.

Громадянином України є лише особа, що має громадянство хоча б однієї громади.

Громада несе відповідальність за діяння своїх громадян у межах, встановлених законом.

11. Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.

Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг жовтого і синього кольорів.

Державний Герб України – Знак Княжої Держави Володимира Великого.

Державний Гімн України – національний гімн на музику Миколи Лисенка, слова Олександра Кониського.  


Відповідь на цю статтю: Чому потрібна лідерська модель? – дискусія про ВУД

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Працюємо!

Прошу активніше підтримати розвиток Народного Оглядача – перехід на Drupal-10 та систему самоорганізації «Демоси»

Радіймо, друзі! Ми продовжуємо успішні дослідження Доброї Новини та Великого Переходу, а також розвиток відповідного софту. Нарешті розпочали перехід НО з застарілої платформи Drupal-7 на сучасну...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Віктор Макаренко.
0
Ще не підтримано

Мені цікаво було б провести обговорення зібравши фізично разом зацікавлених людей. Алгоритм наступний. Питання №1: що ми хочемо як країна, яка наша мета? Питання №2: в який спосіб збираємось її досягати? Питання №3: які зворотні зв'язки повинні бути закладені законодавчо щоб забезпечити країні сталість існування, стабільність розвитку. Приблизно так. Оці речі повинні бути запрограмовані в Конституції. Це реально зробити.

Коментарі

Зображення користувача Віктор Макаренко.
0
Ще не підтримано

Мені цікаво було б провести обговорення зібравши фізично разом зацікавлених людей. Алгоритм наступний. Питання №1: що ми хочемо як країна, яка наша мета? Питання №2: в який спосіб збираємось її досягати? Питання №3: які зворотні зв'язки повинні бути закладені законодавчо щоб забезпечити країні сталість існування, стабільність розвитку. Приблизно так. Оці речі повинні бути запрограмовані в Конституції. Це реально зробити.

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

Можна влаштувати ток-шоу на ТБ-7.
Вікторе, готуй передачу!
Може бути двоє ведучих - чоловік і жінка (ти + ?) і шість учасників (за двома столами по 3) + група підтримки в студії (з десяток).
У ролі спікерів можна запросити людей, які в темі постіндустріальної України: Івана Макара, Дмитра Савченка, Володимира Щербину, Миколу Погорільця, Василя Базилева, Ігора Каганця.

Наступного разу можна зібрати інший склад учасників і подивитися на проблему з іншої точки зору. У третій передачі зібрати ще іншу компанію.

До того часу Еней Світлий має завершити модуль "Учасники статті" з усією оновленою інфраструктурою НО.

Давай, Вікторе! Потім усе це гарно змонтуємо і запустимо на ОДТРК "Карпати".

Віктор Макаренко каже:
Мені цікаво було б провести обговорення зібравши фізично разом зацікавлених людей. Алгоритм наступний. Питання №1: що ми хочемо як країна, яка наша мета? Питання №2: в який спосіб збираємось її досягати? Питання №3: які зворотні зв'язки повинні бути закладені законодавчо щоб забезпечити країні сталість існування, стабільність розвитку. Приблизно так. Оці речі повинні бути запрограмовані в Конституції. Це реально зробити.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Віктор Макаренко.
0
Ще не підтримано

Так може бути. Думаю.