- Відвідувань: 0
- Переглядів: 0
Кінець Ради Європи: Парламентська асамблея втратила свій авторитет
Категорія:
Світ:
Спецтема:
190626parye.jpg
190 депутатів – значно більше, ніж приходить до ПАРЄ на звичайні денні сесії – не пошкодували сну, щоби взяти участь у історичному голосуванні, здатному визначити майбутнє Ради Європи. Переконлива більшість, 118 із них, проголосували так, як вимагала від асамблеї Москва. Про це пише зі Страсбурга редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко.
Перемога росіян була цілком прогнозованою, попри всі зусилля української делегації.
"Проковтнути" поразку у Страсбурзі неприпустимо, і не лише через питання гідності.
Нічне рішення ПАРЄ стало першим прецедентом, коли з Росії знімають санкції, запроваджені через її агресію. Млява реакція України стане сигналом для наших противників, і наступних послаблень санкцій не доведеться довго чекати.
Поки що – на словах – реакція Києва є жорсткою та гідною. Але знадобляться дії.
Та "жорстко" не означає "бездумно". Діяти доведеться так, щоби протест не вдарив по нашій державі і не лишив нас без важелю впливу на процес.
По-перше, про вихід України з Ради Європи не йдеться, як би не хотілося на емоціях гримнути дверима. Це навіть не дискутується. Наслідки такого кроку у відносинах із Заходом були би дуже болючими для України. Нагадаймо, до речі, що єдина держава європейського континенту, яка перебуває за межами РЄ – це Білорусь.
По-друге, зупинити сплату внесків – також не варіант. Мавпування російських дій рідко коли допомагає, а зараз – і поготів. Цей шлях веде до гарантованої поразки, просто не зараз, а за два роки.
Однак є й інші, безпечні варіанти дій.
Жодних спостерігачів від ПАРЄ на виборах в Україні – ані зараз, ані згодом. Мінімум співпраці з іншими місіями дискредитованої організації. Майбутні рекомендації органів РЄ відтепер не стають для нас обов’язковими (хто знає, чи не були вони ухвалені під схожим тиском). Можливе також закриття Офісу Ради Європи в Києві.
Послу України варто припинити ходити на засідання Комітету міністрів РЄ. Участь нашого міністра у щорічних засіданнях і поготів позбавлена сенсу – там вистачить посла. Але (і це важливо!) ми не відмовляємося від важелів впливу на рішення КМРЄ, які формуються на робочому рівні.
Україна повинна поставити чітку умову, за виконання якої може відновити свою роботу в урядовій складовій Ради Європи.
Один з головних кроків – Україна не повинна голосувати за нового генсека Ради Європи. Взагалі не брати бюлетені і офіційно про це оголосити. В ідеалі – сформувавши групу депутатів від інших держав, хто вчинить так само.
Організація дискредитована, і не наше завдання – додавати їй легітимності на цих виборах.
У ПАРЄ сформувалася широка коаліція тих, хто підтримує прощення агресора за будь-яких умов. Минула ніч показала, що рішення ними вже ухвалене і жодні аргументи тут не працюють.
Досі козирем Страсбурга був незаперечний авторитет організації. Її порадами Київ не завжди був задоволений – але ніколи не ставив під сумнів. Тепер це у минулому. "Ми є свідками смерті Ради Європи. Якщо рішення буде ухвалене, то від організації не залишиться нічого, крім вивіски, будівлі, ну і грошей", - заявив Леонід Ємець на дебатах у ПАРЄ минулої ночі.
Українське МЗС також відкинуло дипломатичність у оцінках та офіційно проголосило: старої Ради Європи вже немає.
Парламентська асамблея втратила свій авторитет, організація більше не може відігравати ролі, якою її наділили батьки-засновники.
Курс на Нову Європу в союзі з США.
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
Зовнішнє управління існує в двох формах:
- або прямі вказівки, що саме робити.
- або за допомогою тонких методів (гра на емоціях, підтасування вхідної інформації, створення «червоних ліній», «експертні підказки» тощо) створюються умови, коли «клієнт» переконаний в самостійності ухвалення «свого» рішення.
Як писав Лоуренс Пітер (цитую по пам’яті, тому не зовсім точно): здатність розумного підлеглого керувати недостатньо розумним начальником вище здатності цього начальника керувати цим підлеглим.
Зараз ми спостерігаємо, як зелений неук в силу своєї повної некомпетентності навіть не помічає, як кілька зовнішніх сил оцими тонкими методами спрямовують його на ухвалення того чи іншого рішення. Поки що перемагають умовно назвемо «малоросійська» та «баблова» сили. Хоча є чуть-чуть досягнень «української» та «американської» сил. І боротьба цих сил триватиме. Вболіваємо за «українську» силу, яка поки що програє.
При тому цікавим є абсолютний спокій американців в українському питанні, хоча для них зараз Україна є ключовою країною на постряданському і східноєвропейському просторі. Можливо, щось знають. Можу зробити допущення, що вони мають потужний досвід роботи з подібними "клієнтами" і акуратно, повільно ("щоб не спугнути") перебиратимуть на себе управління зекомандою.
Взагалі, це дуже погано, коли «лідер» країни є ведомим, а не ведучим. Навіть, якщо його «веде» позитивна сила. Аристократичне правління передбачає компетентних відповідальних лідерів, які самі формують напрямок руху.
Творю, отже існую.
Коментарі
Цікаво, чи відмовиться нова українська влада в іпостасі "клоунів 95-го кварталу" від спостерігачі ОБСЄ на Донбасі? Власне, ця подія в ПАРЄ може змінити формат учасників так званих Мінських переговорів
Все відбувається, як має:
- Рада Європи втратила силу, за нею, певно, й Євросоюз,
- а це вже підсилює змагальну дипломатію надійних українських представників 25%,
- це відкиє очі наївним прихильникам цих скомпрометованих Установ,
- це відбувається вчасно, бо перед зустріччю Трампа з Путіном, і Зе. До речі, важливість, яку надає Трамп Україні видно з форматів його зустрічей з останніми (з Путіном - на збіговиську "20", зі Зе - окремо, в США).
- посилить уплив Трампа на здорову частину Європи.
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Криза ПАРЄ підштовхує Україну переносити політичну активність з ЄС на США.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Ось справжній сенс поняття: "Робити всім назло"!
Поки дихаю - сподіваюсь!
За великим рахунком ми вже побачили з боку президента Зе зраду інтересів України. Він навіть не зробив спроби поїхати напередодні до Брюсселя, зустрітися з українською делегацією, яка боролася до кінця. А клоун 95-кварталу не вийшов на політичну сцену, бо там йому б не аплодували, а він звик до показухи - до аплодисментів. Є сподівання, що 73% охлосу почнуть прозрівати і на виборах 21 липня змінять свій вибір на більш відповідальний
А може бути ефект інерції? Можна допустити, що 73% охлосу по інерції (або "назло" порохоботам) оберуть "Слугу народу"?
Погодьтеся, у них у списку з'являється дедалі більше поважних людей. Наприклад, Микола Тищенко...
Поки дихаю - сподіваюсь!
І чого у нього поважного, окрім кулінарних шоу?
Творю, отже існую.
А хто такий Микола Тищенко?
Це власник мережі ресторанів «Наша карта», вів на телебаченні кулінарні шоу. Коли я його вперше побачив на відео, він мені одразу став неприємним, що у мене буває дуже рідко. З першого відео я понад 90% людей сприймаю або нейтрально, або позитивно. Таких, що одразу викликають несприйняття, дуже мало. Він - один з таких. Самозакоханий нарцис. Балотується в моєму 219 окрузі. Я однозначно буду проти.
Інформація з вікіпедії
Творю, отже існую.
Привабливість українських клоунів у тому, що вони правильно керовані. Як недавно висловився політолог Кость Бондаренко, "Колективний Зеленський - це акціонерне товариство, в якому контрольний пакет належить американцям".
Що більше населення підтримує Зеленського, то краща можливість американцям використовувати проект ЗЕ для зміцнення України.
Чекаємо на зустріч Трампа і Зеленського. Зустріч з Трампом багато чого вартує і багато про що говорить.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Мені імпонує ця оптимістична точка зору і, як підказує інтуїція, в ній є "Боже провидіння", бо на сьогодні має бути абсолютно нестандартний хід у зовнішній політиці України, щоб остаточно і безповоротно порвати з імперією зла, вийти з її орбіти, а також вийти з орбіти корумпованої Старої Європи. Так, будемо спостерігати, бо це єдино вірна тактика поведінки...
Зовнішнє управління існує в двох формах:
- або прямі вказівки, що саме робити.
- або за допомогою тонких методів (гра на емоціях, підтасування вхідної інформації, створення «червоних ліній», «експертні підказки» тощо) створюються умови, коли «клієнт» переконаний в самостійності ухвалення «свого» рішення.
Як писав Лоуренс Пітер (цитую по пам’яті, тому не зовсім точно): здатність розумного підлеглого керувати недостатньо розумним начальником вище здатності цього начальника керувати цим підлеглим.
Зараз ми спостерігаємо, як зелений неук в силу своєї повної некомпетентності навіть не помічає, як кілька зовнішніх сил оцими тонкими методами спрямовують його на ухвалення того чи іншого рішення. Поки що перемагають умовно назвемо «малоросійська» та «баблова» сили. Хоча є чуть-чуть досягнень «української» та «американської» сил. І боротьба цих сил триватиме. Вболіваємо за «українську» силу, яка поки що програє.
При тому цікавим є абсолютний спокій американців в українському питанні, хоча для них зараз Україна є ключовою країною на постряданському і східноєвропейському просторі. Можливо, щось знають. Можу зробити допущення, що вони мають потужний досвід роботи з подібними "клієнтами" і акуратно, повільно ("щоб не спугнути") перебиратимуть на себе управління зекомандою.
Взагалі, це дуже погано, коли «лідер» країни є ведомим, а не ведучим. Навіть, якщо його «веде» позитивна сила. Аристократичне правління передбачає компетентних відповідальних лідерів, які самі формують напрямок руху.
Творю, отже існую.
Цілком згідна, Влодку!
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
В ситуації правильного зовнішнього керування ідеальним є президент, який користується масовою підтримкою і є стовідсотковим виконавцем з нульовим політичним досвідом.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Так, покищо, ми, дай Боже - під (мудрим) зовнішнім керівництвом.
Тому так важливо нам навчитися керуватися спочатку самим собою, а далі нашою державою.
А навчитися цього можна тільки в спільноті "Народний оглядач".
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Золоті слова! Керування держави починається з керування собою. Головний обов’язок керівника - зберігати контроль над власною психікою.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Дякую, Ігоре, що нагадав цю доречну статтю, яку була проочила!
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Коли США в Україні не знаходять із ким говорити з РФією про Україну, приходиться говорити самому.
Президенти США і Росії на саміті G20 обговорили ситуацію в Україні
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)