Чи стане коли-небудь відома вся правда про події, які призвели до російсько-грузинської війні? - задається питанням Наталі Нугайред з Le Monde. Газета переказує думку російського економіста Андрія Ілларіонова, котрий вважає конфлікт найбільшим потрясінням в регіоні з моменту розпаду СРСР.
Його аналіз ситуації грунтується на двох ідеях: Росія з 2004 року прагнула позбутися Саакашвілі, котрому вдалося зірвати російські військові плани і виграти час, кинувши 7 серпня свої війська на штурм Цхінвалі.
"Метою Росії було повалити Саакашвілі, увійти в Тбілісі під прикриттям революції чи державного перевороту, що супроводжується збройними сутичками. Такий сценарій вже мав місце на Кавказі в 1990-х, і тоді за кордоном це мало кого турбувало", - сказав Ілларіонов в інтерв’ю Le Monde, нагадуючи про події 1993 року в Азербайджані.
Бажання позбутися Саакашвілі виникло у Москви в 2004 році, коли він повернув у лоно Грузії Аджарію, а потім почав економічні реформи, спрямовані на зближення країни з євро-атлантичними структурами. Тоді Росія спробувала задушити Грузію через енергетику й всілякі ембарго.
Влітку 2008 року, продовжує видання, Москві вдалося обдурити пильність західних спецслужб, зосередивши значні сили на кордоні з Південною Осетією під приводом військових навчань. 7 серпня, ще до початку грузинської атаки на Цхінвалі, на території Південної Осетії перебувало близько 20 тис. російських солдатів і осетинських ополченців (включаючи резервістів) і 200 російських танків, стверджує колишній "шерпа" Путіна. У розпорядженні грузинської армії було всього 42 танки і 4 тис чоловік, так як основна частина збройних сил перебувала в Іраку і на кордоні з Абхазією.
Зробивши 7 серпня перший крок, грузинський президент, на думку Ілларіонова, "пожертвував трьома речами": своєю армією, своєю репутацією і двома сепаратистськими регіонами. "Але одночасно Саакашвілі виграв три речі: він залишився в живих, структура його влади була збережена, а його реформи тепер отримають серйозну фінансову підтримку Заходу", - цитує видання Ілларіонова.
За словами Ілларіонова, Москва планувала поставити при владі в Тбілісі колишнього грузинського міністра внутрішніх справ, що втік до Росії, - Ігоря Гіоргадзе. Через провал цього проекту Кремль був змушений вдатися до запасного маневру, який йому не дуже подобається, - визнати незалежність Південної Осетії та Абхазії.
Ілларіонов стверджує, що російська влада продовжить свої спроби вирішити долю Михайла Саакашвілі. Однак на його думку головною "слабкою ланкою" на території колишнього СРСР тепер стала Україна.
На перший погляд, це недосяжна мета. Проте Ісус закликає без вагань братися до справи й негайно розпочинати стратегію «успадкування Землі», адже правильна стратегія сама згенерує необхідні ресурси...
Le Monde. Москва готувала війну в Грузії з 2004 року, стверджує колишній радник Путіна
Світ:
08102705s.jpg
"Метою Росії було повалити Саакашвілі, увійти в Тбілісі під прикриттям революції чи державного перевороту, що супроводжується збройними сутичками. Такий сценарій вже мав місце на Кавказі в 1990-х, і тоді за кордоном це мало кого турбувало", - сказав Ілларіонов в інтерв’ю Le Monde, нагадуючи про події 1993 року в Азербайджані.
Бажання позбутися Саакашвілі виникло у Москви в 2004 році, коли він повернув у лоно Грузії Аджарію, а потім почав економічні реформи, спрямовані на зближення країни з євро-атлантичними структурами. Тоді Росія спробувала задушити Грузію через енергетику й всілякі ембарго.
Влітку 2008 року, продовжує видання, Москві вдалося обдурити пильність західних спецслужб, зосередивши значні сили на кордоні з Південною Осетією під приводом військових навчань. 7 серпня, ще до початку грузинської атаки на Цхінвалі, на території Південної Осетії перебувало близько 20 тис. російських солдатів і осетинських ополченців (включаючи резервістів) і 200 російських танків, стверджує колишній "шерпа" Путіна. У розпорядженні грузинської армії було всього 42 танки і 4 тис чоловік, так як основна частина збройних сил перебувала в Іраку і на кордоні з Абхазією.
Зробивши 7 серпня перший крок, грузинський президент, на думку Ілларіонова, "пожертвував трьома речами": своєю армією, своєю репутацією і двома сепаратистськими регіонами. "Але одночасно Саакашвілі виграв три речі: він залишився в живих, структура його влади була збережена, а його реформи тепер отримають серйозну фінансову підтримку Заходу", - цитує видання Ілларіонова.
За словами Ілларіонова, Москва планувала поставити при владі в Тбілісі колишнього грузинського міністра внутрішніх справ, що втік до Росії, - Ігоря Гіоргадзе. Через провал цього проекту Кремль був змушений вдатися до запасного маневру, який йому не дуже подобається, - визнати незалежність Південної Осетії та Абхазії.
Ілларіонов стверджує, що російська влада продовжить свої спроби вирішити долю Михайла Саакашвілі. Однак на його думку головною "слабкою ланкою" на території колишнього СРСР тепер стала Україна.
Джерело: InoPressa
В тему:
Росія не впорається із суперником, потужнішим за Грузію
СБУ розкрила змову проти України
Швеція уявила себе на місці Грузії і перебудовує оборону
Подвійний стандарт “героїчної оборони”
Російським солдатам не доведеться захоплювати Україну
Беззахисність — це провокація!
Час покладатися на власні сили
УКРАЇНСЬКИЙ ТРАНЗИТ, або чи захищає НАТО від дурості
Зверніть увагу
«Щасливі реалісти, бо вони отримають допомогу» – третій крок до вічного життя та опанування планети Земля