Марія Магдалина і Марія з Витанії – лист в редакцію з дослідженням на основі Євангелія

Перед тим, як перейти до листа нашого брата Д. Микитича, зробимо кілька зауваг.

Дві гіпотези

По-перше, «православна гіпотеза» про те, що Марія Магдалина була мироносицею, основана на вставці в Євангеліє. Згідно з нею, Марія Магдалина – учениця Ісуса Хреста і головна діяконіса Галілейської церкви, не повірила обіцянці Ісуса про його воскресіння, а взяла миро і пішла помазати його мертве тіло. Насправді Марія Магдалина ще перед світанням (ще затемна) побігла до гробниці, щоб зустрітися з воскреслим Ісусом, якого вона дуже кохала. За її прикладом до гробниці, вже як почало світати, пішли дві інші діяконіси – Соломія (рідна сестра Діви Марії, тітка Ісуса) та Марія Клеопова (двоюрідна сестра Діви Марії). Їм нетерпілося побачити і привітати воскреслого Ісуса, але вони не встигли, адже Ісус, після зустрічі з Марією Магдалиною, вже пішов до Галілеї, як і обіцяв.

По-друге, «католицька гіпотеза» також помилкова, адже освячення Ісуса миром здійснила інша євангельська героїня – Марія з Витанії. Автор наведеного дослідження Д. Микитич це доводить на основі прямої вказівки Євангелія, а також завдяки тонкому психологічному аналізу ситуації.

І справді, адже Іуда не посмів би критикувати Марію Магдалину, яка за своїм статусом в ієрархії Галілейської церкви стояла вище Іуди, адже була головною діяконісою і головним меценатом Ісусового проекту. Окрім того, за своїм психологічним типом Марія Магдалина володіла сильним типом психіки та енергійним характером, тому могла сама себе захистити і жорстко поставити на місце Іуду й послати його куди подалі з усіма його порадами.

Тому Іуда наїхав на тиху, лагідну та чутливу Марію з Витанії, яка видавалась йому цілком беззахисною. Нахабний випад Іуди приголомшив Марію, вона просто втратила дар мови. Тому в ситуацію негайно втрутився Ісус і захистив Марію, з якою відчував глибокий духовний зв’язок. Про наявність цього зв’язку говорить епізод з воскресінням Лазара, коли Ісус просльозився від розчулення після слів Марії: «Господи, якби Ти був тут, мій брат не вмер би!». Характерно, що коли точно таку ж фразу йому сказала Марта, то Ісус просто підбадьорив її словами «Твій брат воскресне».

Таким чином, Марія Магдалина не помазала Ісуса миром Витанії і не була мироносицею. Дорогоцінні пахощі вилила на Ісуса Марія з Витанії – сестра Марти і Лазара. Відтак на картинах з образом шляхетної жінки, що тримає посудинку з парфумами, зображена саме Марія з Витанії, а не Марія Магдалина.

Для нас це дуже важлива інформація, адже вона робить наші уявлення про євангельські події ціліснішими та гармонійнішими. Що гармонійніший світогляд, то потужніша створювана ним тяга у кращий простір подій. Істина завжди продуктивна, знання – сила!

А тепер отримаємо задоволення від дослідження, що його здійснив Д. Микитич. Ось його лист:

Марія, сестра Лазарева, омиває Ісуса миром у Витанії

Святе Євангеліє Ісуса Хреста – по Матвію 26.6.-26.13., по Марку 14.3.-14.9., по Івану 12.3-12.8.

Коли ж Ісус був у Витанії, як Він сидів при столі, підійшла до Нього одна жінка, Марія, з алебастровою плящиною, повною щирого нарду, вельми дорогоцінного; взяла фунт мира і, розбивши посудинку, вилляла Йому на голову, помазала ноги Ісуса й обтерла їх своїм волоссям; і наповнився дім пахощами мира.

Побачивши це, обурився тоді один з його учнів, Іуда Іскаріот, що мав Його зрадити, і гнівно каже: Навіщо така втрата мира! Чому не продано це миро за триста денарів і не роздано бідним? Але Ісус сказав: Лиши її. Чого її непокоїш? Вона зробила для Мене добрий вчинок. Бідних бо ви завжди маєте з собою, і коли захочете, можете їм добро чинити. Що могла, те зробила; вона заздалегідь намастила моє тіло на похорон. Істинно кажу вам: по цілім світі, скрізь, де тільки буде проповідуватись ця Добра Новина, оповідатимуть і те, що вона зробила, на пам’ятку про неї.

Якщо це була Марія Магдалина, то виходить, що учень Ісуса Хреста докоряє найбільшому меценату, жертводавцю, благодійнику, що допомагає громаді Хрестових учнів зо своїх маєтків, – і це виглядає цілком неприродно. Адже вказувати головній патронесі на те, як їй розпоряджатись власними речами, є неприпустимо. При цьому ми розуміємо, що така поведінка Іуди стала можливою тому, що в той же день, 21 березня, «увійшов сатана в Іуду».

Звертає увагу відсутність в даному розділі Євангелія повноти імені Марії Магдалини. Натомість визначення її як головного благодійника по тексту ідентифікується словами: «одна жінка», «їй» «цій жінці», «вона», «вона», «вона», «про неї». В інших главах Євангелія скрізь, де тільки вона згадується, її ім’я, Марія Магдалина, по тексту іде повністю з обов’язковою прив’язкою до міста Магдали. Іван в Євангелії, яке він уклав, Марію Магдалину постійно згадує з обов’язковим посиланням на її рідне місто Магдала.

Єдиним виключенням є пряма розмова між Ісусом Хрестом та Марією Магдалиною (по Матвію 28.1-28.8., по Марку 16.1-16.8., по Луці 24.1-24.10., по Івану 20.1-20.17): Марія Магдалина обернулась і бачить: стоїть Ісус. Та вона не знала, що то Ісус. Каже їй Ісус: Жінко, кого шукаєш? Вона гадаючи, що то садівник, каже Йому: Пане, як ти взяв Його, скажи мені, де ти Його поклав, і я Його візьму. Мовить до неї Ісус: Маріє! Вона оглянувшись каже до Нього: Равунньо! А Він до неї: Обійми мене, Маріє!

Якби Іуда Іскаріот висловив докори та проявив зверхнє ставлення до Марії Магдалини, то Ісус однозначно в категоричній формі вказав би Іуді про неприпустимість такого спілкування з головним благодійником. Для виправлення такої неповаги, Ісус замість слів «їй» «цій жінці», «вона», «вона», «вона», «про неї» однозначно вжив би «Марія», або «Марія Магдалина». Ісус також звернув би учню увагу на те, що це Марія Магдалина на власні кошти зо своїх маєтків постійно допомагає учням, чинячи їм добро, і не учням вирішувати, що Марія Магдалина має чинити з власним майном.

Окрім того, якби це була Марія Магдалина, то дивно було б чути з уст Ісуса такі слова про найбільшу благодійницю: «Що могла, те зробила». Адже з цього розділу Євангелія випливає, що крім одного помазання Ісуса миром й обтиранням його ніг власним волоссям Марія Магдалина за ввесь рік діяльності Ісуса та його школи нічого особливого не вчинила, отже все, що говориться в тексті Євангелія про її шляхетність, благочинність, любов до Ісуса Хреста – це просто вигадки або вставки.

Варто звернути увагу й на те, що коли б Марія Магдалина взяла із собою цілу плящину щирого нарду, вельми дорогоцінного, в тривалу подорож, вона неодмінно б ним скористалась як жінка, яка щиро та палко закохана в Ісуса, щоб сподобатись досконалому чоловіку. І скористалась би цими парфумами багатократно. Для цього їй не потрібно було залишати під час подорожі з Ісусом в цілісності вельми дорогоцінні парфуми. Фунт мира – це приблизно 327 грамів. Також, Марія Магдалина, як дуже закохана жінка, окрім щирого нарду мала й інші типи дорогих парфумів з люксусовими ароматами. Отож, враховуючи вагу 327 г мира, тільки в одній плящині, можна припустити, що Марія Магдалина могла з собою мати декілька кілограмів різних ароматів дорогоцінних парфумів, не говорячи про косметику та інші засоби гігієни.

Таким чином, усе викладене в главі Євангелія про помазання Ісуса та обтирання його ніг волоссям, однозначно вказує на Марію з Витанії, сестру Марти та Лазаря, якого воскресив Ісус.

Врешті-решт, Євангеліє на це дає пряму вказівку: «Марія, сестра Лазаря, була та, що миром помазала Господа і волоссям своїм обтерла Йому ноги» (По Івану 11.1-11-16).

Ви запитаєте, звідки в Марії було стільки грошей для придбання такого дорого парфуму?

Почнімо з того, що Лазар, якого воскресив Ісус, був з Витанії – села Марії та її сестри Марти. Була ж Витанія недалеко Єрусалима, стадій з п’ятнадцять (три кілометри), і коли Лазар вже чотириденним був у гробі, то багато іудеїв зійшлось до Марти та Марії, щоб їх розважити по братові.

Через Витанію з півночі до Єрусалима проходив магістральний торговий шлях, і багато іудеїв, які йшли на свята до Єрусалимського храму, залишались на ночівлю в гостинному дворі (готельному комплексі), власниками якого були Лазар та його сестри Марія та Марта.

Отже, на четвертий день перебування Лазаря у гробі численні іудеї, які зійшлися до Марії, таким чином висловлювали свою вдячність за гостинне перебування їхніх рідних та ближніх, що подорожуючи на свята до Єрусалимського храму, залишались на ночівлю і відпочинок в помешканнях готельного комплексу Лазаря та його сестер Марії та Марти.

Підтвердженням статусу сім’ї з високим матеріальним достатком є прийняття Ісуса з учнями в достойний дім, де Марта та Марія справили Йому вечерю. І Лазар був одним із них, які сіли з Ним до столу. Сестра ж Лазаря Марія, сівши в ногах Господа, слухала Його слова.

Майже 40% відсотків тексту від загального обсягу Євангелія відноситься до подій тривалістю у вісім днів. Адже, «за шість днів до Паски, Ісус увійшов в одне село, де був Лазар, який був помер і якого воскресив Ісус. І жінка, Марта на ім’я, прийняла Його в хату». Ця подія відбулась 16 березня 31 року, а 25 березня Ісус Хрестос Воскрес. Фактично Син людський пробував у домі Марії, її сестри Марти і брата Лазаря, майже шість діб, залишаючи цей гостинний дім удень, щоб при світлі світу цього, вранці, вирушати з учнями своїми в Єрусалим, а ввечері вертатись до Витанії.

Щовечора, коли Ісус та інші сідали з Ним до столу, сестра Лазаря Марія також, сівши в ногах Господа, слухала Його слова.

Марія з Витанії готувалась цілий рік до цього тижня, що відбувся раз у Всесвіті, перед усіма віками, так як ми – брати та сестри во Хресті – готуємось до свята всіх свят – Воскресіння Хрестового.

Любив же Ісус Марту і її сестру Марію. Марія також любила всім серцем Господа. Однак, вона не могла відверто виявляти свою любов, адже добре знала про кохання Марії Магдалини до Ісуса.

Звичайно, в багатстві Марія з Витанії не могла зрівнятись з Марією Магдалиною. Цілком ймовірно, що алебастрова плящина, повна щирого нарду, вельми дорогоцінного, вартістю більш ніж триста денарів, була придбана Марією з Витанії на заощаджені кошти, отримані від постояльців.

В середу, 21 березня, за день до арійського Нового року (Переходу), Марія добре знала про наміри Сина Божого, і розуміла про всі ризики, пов’язані з розп’яттям та смертю коханої боголюдини.

Отож, тільки тоді вона намірилась у себе вдома відкрити свої почуття: «Взяла фунт мира і, розбивши посудину, вилила Ісусу на голову, помазала Йому ноги і обтерла їх своїм волоссям». До речі, волосся через білок кератин є чудовим енергетично-, інформаційним провідником. Господь добре зрозумів вчинок Марії з Витанії та почуття любові, що стояло за цим вчинком, тому і сказав: «Що могла, те зробила».

Істинно кажу вам: по цілім світі, скрізь, де тільки буде проповідуватись це Євангеліє, оповідатимуть і про те, що Марія з Витанії зробила, на пам’ятку про неї.

Молитва за Марію, сестру Марти та Лазара

Любимо тебе Маріє, як любив же Ісус тебе, твою сестру Марту і Лазаря, бо бачив чистоту твого серця, чистоту твоїх помислів, скромність твого духу.

Молимось за тебе у віках Маріє, сестро Марти та Лазаря, який був помер і якого воскресив Ісус. Хай буде благословенне ім’я Твоє.

У Божій любові до тебе Маріє, Хрестос з учнями Своїми, за шість днів до Паски, коли був у дорозі, увійшов у Витанію та вступив до твого достойного дому.

Сину людський, Ти завітав до цього дому галілеян, де, будучи серед своїх, у любові, чуйності та безпеці, знаючи, що будеш виданий на розп’яття, готувавсь до Воскресіння.

Там, отже, справили Тобі вечерю, а ти, Маріє, улюблена учениця Господа, сівши в ногах Його, всім серцем своїм, всією душею своєю слухала Його слова.

Істина Твоя, Сину Божий, ми діти цього світу побиваємось і клопочемось про багато, одного ж нам потрібно: слухати слово Боже, виконувати його, чинити волю Божу та бути Тобі, Ісусе, братом, сестрою і матір’ю.

Слава тобі Маріє, ти вибрала кращу частку, що не відніметься від тебе.

Ісусе, коли в Єрусалимі за дня Ти навчав та відкрито звіщав Добру Новину про Царство Боже, а як наставав вечір і наступала влада темряви, виходив з цього міста у Витанію і ночував там, у домі Своєї Сестри Марії.

За два дні як був Перехід, і Син людський мав бути виданий на розп’яття та був у Витанії в домі твоєму, Маріє, і сидів при столі, ти підійшла до Хреста з алебастровою плящиною, повною щирого нарду, вельми дорогоцінного; взяла фунт мира і розбивши посудинку, вилляла Йому на голову, помазала ноги Його й обтерла їх своїм волоссям. Слава тобі Маріє, сестро Господня.

Однак, обурився один учень та нарікав за таке марнотратство.

Ісусе, зауваживши це, Ти сказав: Вона зробила для Мене добрий вчинок. Бідних-бо ви завжди маєте з собою і, коли хочете можете їм добро чинити. Що могла, те зробила; вона зберегла те миро на день Мого похорону. Виливши це миро на Моє тіло, вона заздалегідь намастила Моє тіло на Мій похорон.

Істина Твоя Господи: по цілім світі, скрізь, де тільки проповідується Євангеліє, оповідають і про те, що Марія з Витанії зробила, на пам’ятку про неї.

Слава Тобі Маріє, Господня провіднице в науці Божої любові і милосердя. Звертаємось до тебе як до Божої посередниці та сестри Господа нашого Ісуса Хреста, щоб отримати з неба благодать Божої любові і милосердя для себе і для тих (ім’я), яких бажаємо довести до всеохоплюючої любові та милосердя.

Це був текст листа Д. Микитича, що надійшов у редакцію "Народного Оглядача". Радіймо!