Націоналізм і шовінізм – протилежні світогляди: праве і ліве, здорове і хворе (+аудіо)

Аудіоверсія: Націоналізм і шовінізм – протилежні світогляди: праве і ліве, здорове і хворе

«Це завжди було таємницею для мене: як люди можуть поважати себе, принижуючи таких же, як вони самі?» (Магатма Ґанді)

Що таке націоналізм

Націоналізм (від лат. natio — рід, народ) – це ідеологія, основана на визнанні народів природними еволюційними одиницями людства, найвищою формою суспільної єдності і джерелом влади в державотворчому процесі. Метою націоналізму є перетворення аморфного етносу на державно структуровану націю та її самобутній розвиток.

Однокореневим слову NATio (рід, народ) є слово NATura (природа). Рід (род) – це спільнота кровно і духовно споріднених людей. Народ – це спільнота, об’єднана навколо роду. Природа – це навколишнє середовище, яке оточує рід, перебуває «при роді». Природа – це дім, в якому живе народ.

Дослідженням взаємодії народу і природи (natio і natura) займається екологія (від гелл. слова οἶκος – дім, житло). Екологія – це вчення про плекання такого природного довкілля, яке найбільше сприяє розвитку нації. Екологія вивчає взаємодію не окремих особин, а популяцій (від лат. populus – народ); в екології саме популяція є первинною одиницею еволюційного процесу.

Зі сказаного вище випливає, що націоналізм – це також вчення про відповідність людини природному порядку, в тому числі соціальному. Врешті-решт, людина – це соціальна істота. Рідний народ – це найкраще соціальне середовище для розвитку, щастя і самореалізації людини.

Докладніше про націоналізм: 12 обов’язкових ознак націоналізму

Подібно до людей, нації можуть бути кращими і гіршими, сильнішими і слабкішими, дружніми і ворожими, з різними рівнями розвитку культури, економіки, технологій тощо. Проте у всіх випадках нації є проявом природного порядку і загальної гармонії, продуктом Божественного творіння.  

Тому націоналісти з повагою ставляться не лише до самого феномену націй, а й до кожної конкретної нації – згідно з давнім націоналістичним принципом «Своє – люби, чуже – шануй». Людина, яка заперечує право інших націй на розвиток і самобутність, засадничо не може бути націоналістом.

Подібно до людей, нації можуть дружити, конкурувати або бути взаємно байдужими. За будь-яких обставин, подібно до людей, нації є носіями гідності і проявом Вищого задуму.  

Що таке шовінізм

Шовінізм – це ідеологія, основана на зневазі та нетерпимості щодо інших народів і спрямована на їх пригноблення, поневолення та примусову асиміляцію (етноцид). Термін «шовінізм» (фр. chauvinisme), походить від імені Ніколя Шовена (фр. Nicolas Chauvin) – напівміфічного солдата наполеонівської армії, відомого своїм жорстоким ставленням до завойованого населення.

Різновидом шовінізму є великодержавний шовінізм – ідеологія й практика панівної верхівки в багатоетнічній державі, спрямована на приниження і примусову асиміляцію завойованих етносів.

Шовінізм заперечує право інших народів на власну державність, розвиток і самобутність.

Очевидно, що шовініст засадничо не може бути націоналістом, оскільки націоналізм визнає природне право народів на власну державність, розвиток і самобутність.

Чи існує російський націоналізм?

Яскравим прикладом шовінізму є московський великодержавний шовінізм, який принципово заперечує саме існування українського народу, не кажучи вже про його право на українську державність. Те, що називають «російським націоналізмом», є імперським шовінізмом.

Якщо хтось називає себе «російським націоналістом» – запитайте його про Україну, про окуповані Крим і Донбас. Цей псевдонаціоналізм одразу ж закінчується там, де починається українське питання. Російські націоналісти трапляються надзвичайно  рідко, їх треба шукати «під мікроскопом».

Націоналізм визнає кордони між націями, шовінізм їх не визнає. «Русскій мір» не має кордонів, він прагне панування над усім світом.

Націоналізм прагне облаштувати простір життя своєї нації. Для шовінізму це зовсім не цікаво – він прагне «облаштувати» навколишні землі і насильно «ощасливити» їхніх мешканців.

Праве і ліве

Націоналізм – це права (правильна, правдива) ідеологія, тобто така, що прямо веде націю до розкриття її самобутності. Політичною реалізацією націоналізму є творення держави у формі республіки – це коли місцеві громади вибудовують державну ієрархію знизу доверху. Націоналізм релігійний і екологічний.

Шовінізм – це ліва (брехлива, збочена) ідеологія, тобто така, яка спокушає народ ілюзією легких рішень, а насправді веде його на манівці («наліво»). Шовінізм є інструментом етатизму, тобто відвертої чи прихованої диктатури панівної паразитичної верхівки. Шовінізм безбожний і антиекологічний.    

Висновки

1. Націоналізм і шовінізм – це антагоністичні, взаємно заперечуючі, несумісні погляди на життя.

2. Розуміння цієї протилежності дозволяє ясніше усвідомити сенс і силу націоналізму.

3. Ті, які говорять, що шовінізм – це прояв націоналізму, є або брехунами, або невігласами. Ліве не може бути екстремальним проявом правого, подібно як пітьма не є проявом світла, а порок не є проявом чесноти.  

P.S. В сучасному інформаційному просторі націоналізм підмінено шовінізмом. Хто сумнівається – наберіть у пошуковику «націоналізм» і погляньте на знайдені зображення. До речі, бандерівщина – це не націоналізм (права ідеологія), а етнічно забарвлений етатизм (лівацтво).   

Фрагмент з Вікіпедії:

Словом «шовінізм» прийнято позначати різноманітні прояви націоналістичного екстремізму... Щодо природи і змісту шовінізму особливих дискусій не виникає — загальновизнаним є ставлення до нього як до екстремістської форми свідомості, параноїдального світосприйняття, яке іноді набуває ґротескних форм.