Про це міністр освіти та науки Оксен Лісовий написав у своєму Фейсбук.
"Друзі, бачу активне обговорення щодо кількості предметів, яку вивчають школярі сьогодні в Україні. Є різні аргументи “за” скорочення та “проти”. Поговорімо відверто. Два роки ковіду та рік повномасштабного вторгнення. Навантаження на дитину дуже високе: і психологічне, і розумове. Це і про велику кількість предметів, і про навчання онлайн, і про додаткові заняття, щоб надолужити втрачене. Наприклад, у 7-9 класі діти наразі мають близько 20 предметів. Таку кількість складно засвоїти й без стресу та онлайн-навчання (подекуди без гаджетів, адаптованих навчальних програм тощо). А в наших умовах – це на межі можливостей. Тож зрештою діти все одно зосереджуються на тих предметах, які обирають для себе як пріоритетні. Це я бачу і як батько, і тривалий час спостерігав як директор Малої академії наук.
Фактично питання стоїть не стільки про те, скільки має бути предметів, а як оптимізовані навчальні програми, яке навантаження отримують діти на уроках і на домашнє опрацювання, в якій формі відбувається навчання.
Згідно з Законом “Про освіту” 2017, у старшій профільній школі, починаючи з 2027 року, діти зможуть обирати напрямок, за яким вони хочуть навчатися. Відповідно, це має змінити підхід з мультипредметності на конкретний профіль, який цікавий школяру чи школярці.
Тому прошу вас поділитися своєю думкою з цього питання у коментарях і розповісти про досвід відвідування ваших дітей шкіл за кордоном. Наша спільна мета – створити для дітей можливості здобути якісну, корисну та сучасну освіту", – написав Оксен Лісовий.
Цікавий і вартий уваги коментар Олени Коченко:
"Я на початку вторгнення виїхала з трьома дітьми до Польщі, там вони всі майже чотири місяці ходили до школи – у другий, шостий та восьмий класи, причому у дві різні школи. Ми влітку повернулися і весь цей навчальний рік в Україні мої діти дуже сумують за польською школою і страждають в нашій українській школі. Що найбільше сподобалося в польській школі:
1. Помірне навчальне навантаження, набагато легша програма, ніж в українській школі.
2. Майже повна відсутність домашніх завдань, лише інколи задавали додому якісь цікаві проєкти або невеличкі вправи.
3. Кількість контрольних та тестів на тиждень обмежена, у вчителів є спеціальний календар, де вони записуються на проведення тестів. Більш як 3 тести на тиждень в одному класі проводити не можна. Для порівняння - в Україні у дітей часто буває 4-5 тестів і контрольних на день.
4. Вчителі дітей поважають, атмосфера на уроках доброзичлива, не було постійного тиску та залякування оцінками.
5. Проводилося багато екскурсій та подорожей.
6. Смачна їжа в їдальнях.
7. На більшості перерв діти гуляли надворі.
8. В класах до 20 учнів, немає другої зміни - і це були звичайні державні школи.
В результаті діти йшли в школу та приходили з неї з гарним настроєм, у них була купа вільного часу для прогулянок та спілкування з друзями, не було страху та постійного стресу.
Щодо знань – я впевнена, що вони за таких умов здобуваються легко і невимушено, оскільки у дітей є вільний простір для думки та творчості. А вужчу спеціалізацію вони отримають згодом у профільних навчальних закладах".
Важлива ініціатива. Розуміти, що школа в такому вигляді, як вона є зараз в Україні, не тільки безперспективна і непотрібна, але й шкідлива в прямому смислі слова.
Наші інтереси: сенсі, замість "смислі". Як поправочка!)
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
Коментарі
Наші інтереси: сенсі, замість "смислі". Як поправочка!)
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
Пишіть "сенс", а я буду писати "смисл". В українській мові допускається "в прямому смислі слова".