Більш того, один із найбагатших людей Америки, сказав фразу, яку неможливо забути: «Мені здається, що чесність сама по собі не є цінністю; це просто та цінність, яка гарантує усі інші».
У своєму бестселері «Переможці ніколи не обманюють» (Winners Never Cheat) Джон Гантсмен, який розпочав свій хімічний бізнес із нуля і перетворив його на компанію вартістю в 12 мільярдів доларів, пише:
«У житті чи бізнесі не існує найкоротших шляхів з моральної точки зору. Але існує три категорії людей: неуспішні, тимчасово успішні, а також ті, хто досягає успіху і залишається успішним. Відрізняє їх характер».
Основою чесності є правдивість. Чесність вимагає, щоб ви завжди говорили правду, всім людям, у будь-якій ситуації. Правдивість — це фундамент довіри, необхідний для успіху будь-якого бізнесу.
Стівен Кові говорить, що для того, щоб заслужити довіру інших людей, ви повинні бути «вартим довіри».
Уявіть собі, що все, що ви робите чи говорите, буде публікуватися у місцевій газеті. Завжди кажіть правду, чого б це вам не вартувало, бо ціна неправди буде набагато вищою.
Джек Велч каже, що відсутність правдивості, або, говорячи його словами, «відвертості», може зруйнувати будь-який бізнес. «Брак відвертості, в основному, стає на заваді розумних ідей, швидких дій, а також не дає корисливим людям реалізуватися. Цей недолік вбиває».
Базовою складовою надійності є дотримання обіцянок.
Ви повинні давати обіцянки виважено, навіть неохоче, але якщо ви щось пообіцяли, ви мусите дотримуватися слова.
Природним наслідком особистої чесності є якісна робота. Людина, яка чесна із собою, завжди прагне до високоякісного обслуговування клієнтів.
Схоже, найкращі компанії прославилися високою якістю товарів та послуг, а також відзначилися найвищими внутрішніми етичними нормами.
Коли Джек Велч був президентом General Electric, він давав інтерв’ю журналу Fortune. Саме тоді його запитали, що він вважає найважливішими принципами лідерства.
Велч відповів, що найважливішим, на його думку, є те, що він називає «принципом реальності».
Велч визначив цей принцип так: «Бачити світ таким, як він є насправді, а не таким, яким вам хотілося б його бачити».
Він прославився тим, що приходячи на нараду з розв’язання якоїсь проблеми, відразу ж запитував: «Якою є реальність?»
Принцип реальності є практичним прикладом застосування такої цінності як чесність. Він вимагає правдивості й чесності. Він зобов’язує приймати рішення у простий спосіб, відповідно до реальної ситуації, ґрунтуючись на фактах, а не надіях, побажаннях або припущеннях.
Чесні лідери — завжди відповідальні. Вони беруть на себе відповідальність, щоб отримати результати, задля досягнення яких їх найняли і призначили. Лідери постійно нагадують собі: «Я несу відповідальність».
Лідери кажуть: «Якщо це треба зробити, я готовий за це відповісти».
Лідери відмовляються виправдовуватися, коли справи йдуть погано. Замість цього вони роблять все, щоб рухатися вперед.
Вони не зациклюються на тому, що могло б статися; вони зосереджуються на тому, що можна було б зробити, щоб розв’язати конкретну проблему.
Лідери не звинувачують інших людей у помилках. Вони визнають: «Вся відповідальність лежить на мені».
Викладено за мотивами книги Брайана Трейсі «Як керують найкращі».
Попередня стаття: «Мужність – якість, притаманна лідерам», – Брайан Трейсі
Читайте далі: «Справжні лідери почуваються безпечно і впевнено, тому визнають заслуги інших», – Брайан Трейсі
Розвивати власні чесноти.
Браян Трейсі дає рекомендації, виходячи з досвіду США. Там це працює.
Окрім того, він слідує традиції філософії успіху Наполеона Гілла, яка є прикладним складником аріянства. Тобто він пише ні тільки про те, що є, а й про те, що має бути задля спільного блага. Це вже релігія.
Україна в цьому сенсі ще не вийшла з нав’язаного їй комуністичного мороку. Але виходить. Для переходу потрібно виховати нову генерацію українців. Так що розраховуймо щонайменше на 25 років цілеспрямованої праці.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Коментарі
От я думаю собі: Трейсі каже, що основним мірилом успіху в бізнезі є грошові потоки (тобто прибутки). З іншого боку - "чесність - це чеснота, яка гарантує всі інші цінності і успіх у бізнесі".
Якщо перекласти цю формулу на наших багатіїв, то чи багато серед них чесних людей?
Далеко ходити не треба - наш президент є успішною людиною з точки зору прибутків, але якою ціною це досягнуто? Сумніваюсь, що чесність - його сильна риса.
На підставі чого Ви сумніваєтеся? Спитайте себе: Ви знаєте конкретні факти чи Ви не любите заможніх?
На мою думку э достатьо підстав сумніватись у чесності нашого "керманича".
Я впевнена, що є багато достойних заможніх людей, які чесні з собою і оточенням.
А от чесності нашого президента - не вірю.
Може тому, що він багато обіцяв і про все "забув", а може тому що збагатився за рахунок бідних? Хіба можна чесно вести бізнес, коли керуєш всіма ресурсами держави?
Є достаньо підстав вважати всіх жінок повіями. Слава Богові, я так не вважаю.
Щодо чесності людини не порібна віра. Потрібний досвід спілкування і конкретні факти. Ще раз перепитаю: Вам не подобаються заможні чи Ви таки дасте факти?
Ну ви і закрутили! ( це я про повій).
Заможні чесні люди мені подобаються, я їх глибоко поважаю за досягнуті результати і завжди ставлю собі у приклад.
Поставлю питання по-іншому. Ви вважаєте, що всі статки наших олігархів досягнуті ЧЕСНИМ ШЛЯХОМ? І тут формула "ЧЕСНІСТЬ=УСПІХ" справедлива? (з огляду на те, що мірилом успіху є фінанси).
У вас є "досвід спілкування і конкретні факти" щодо чесності нашого президента (якщо ми вже про конкретно про нього почали говорити)?
До чого я веду. На мою думку багатий - не завжди успішний, саме тому, що не завжди чесний з собою та оточенням.
Мені люди подобаються не лише за результат, а і за шляхетну мету та методи. Ви ж собі суперечите. Не маючи конкретних фактів ведетеся на чутки.
Чи вважаю я, що всі статки наших олігархів досягнуті ЧЕСНИМ ШЛЯХОМ? Ні. Не вважаю. Проте, моє особисте судження не може бути підставою звинувачення будь-якої людини у нечесності. Я підтримую презумпцію невинуватості, коли не людина виправдовується за віщось, а звинувачувач має довести свою правоту. Доки вина не доведена - гріх думати про людину зле. Можна не довіряти, не симпатизувати, але оббріхувати не потрібно.
Отже, Ви так і не навели конкретного прикладу. Сумно.
На мою думку, нашій країні потрібно учитися поважати успішних людей. Повага породжує довіру, довіра - бажання допомогти. Уявіть собі, як заможному ділитися з громадою, коли він бачить, що його ненавидять за статки!
При цьому повинен бути суспільний осуд і покарання за нечесну гру. Будь-кого. Заможних - за нечесну наживу, а поширювачів інформації - за забруднення інформаційного поля.
Браян Трейсі дає рекомендації, виходячи з досвіду США. Там це працює.
Окрім того, він слідує традиції філософії успіху Наполеона Гілла, яка є прикладним складником аріянства. Тобто він пише ні тільки про те, що є, а й про те, що має бути задля спільного блага. Це вже релігія.
Україна в цьому сенсі ще не вийшла з нав’язаного їй комуністичного мороку. Але виходить. Для переходу потрібно виховати нову генерацію українців. Так що розраховуймо щонайменше на 25 років цілеспрямованої праці.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
От тут згідна на 100%.
Усі тексти Браяна Трейсі - чудові зразки арійського підходу до справи самоорганізації і управління.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!