Зустрілися ми з Антанасом Вінкусом – екс-міністром охорони здоров'я Литви, а зараз помічником прем'єр-міністра, в Храмі, де він мав слово до великої групи учасників фестивалю литовського народного мистецтва. Його промова на відкритті фестивалю в Швянтойи змусила нас підійти до цієї життєрадісної людини, яка дуже легко знаходила слова спілкування з людьми різного віку і різних станів. Найбільше він підходив до тих людей, і це добре було помітно з боку, які приїхали в Швянтойи за здоров'ям. Я зрозумів – це лікар, і тому підійшов до нього. Так і народився цей короткий діалог.
– Ви дуже зайнята людина на державній службі і знайшли час приїхати сюди, в невелике селище Швянтойі, щоб вітати гостей і учасників фестивалю народних талантів.
– Знаєте, секрет простий: в програмі нашої партії головне – турбота про людину, і ми не ділимо – маленькі селища або великі міста. Ми служимо людям, і я радію, що за дорученням прем'єр-міністра Альгірдаса Будкявічюса зміг сьогодні привітати величезний форум народних талантів.
Ви, може, чули те, що я мав честь сказати і в церкві, і тут: усі ми повинні жити в любові та щасті. Адже люблячи, ми стаємо щасливішими. Будучи щасливими, ми намагаємося ще більше любити один одного, але приходить такий час, що ми боїмося втратити те, що маємо. А щоб ця боязнь була менше, ми повинні побачити в кожній людині все хороше і об'єднати все хороше на благо нашої держави, на благо життя наших людей.
Знаєте, дорікнути людини, кинути тінь, принизити – на це особливого розуму не потрібно, а ось допомогти і підняти його, коли він впав на землю, коли прийшов важкий час, порадити і допомогти знайти рівновагу в душі, знайти благодатний людський стан, ось це – основна мета нашого життя.
Я, як лікар, кажу: життя – це короткий відрізок шляху в часі і просторі. Це мить, мить, якої ми даємо і ім'я – наша Батьківщина Литва, і сенс – служити людям. Все це не наша заслуга, а обов'язок і Божий дар: допомагати людям і служити їм. Таким шляхом йде наш прем'єр і уряд.
– А ось таке незвичайне питання: якби народ України зібрав по одній гривні, а в підсумку це 46 мільйонів гривень, достатньо велика сума, за ці гроші Ви погодилися б попрацювати Президентом України?
– Я думаю, це жарт, я ніколи не буду Президентом такої великої і прекрасної країни, як Україна.
Я пройшов великий і складний шлях, був міністром охорони здоров'я Литви і зараз щасливий, що можу бути радником прем'єр-міністра. І далі буду йти шляхом милосердя, допомоги хворим і всім, хто бажає йти по дорозі світу, дорозі згоди, дорозі доброти. Це мета мого життя до, так би мовити, її земного кінця.
– Якщо б Ви знали, як цього не вистачає українському народові якраз в наш важкий час. На жаль, такого ставлення складно дочекатися від наших політиків.
– Ми любимо український народ, і Литва разом з вами. Спасибі вам, що ви – наші друзі.
На перший погляд, це недосяжна мета. Проте Ісус закликає без вагань братися до справи й негайно розпочинати стратегію «успадкування Землі», адже правильна стратегія сама згенерує необхідні ресурси...
Спасибі вам, що ви – наші друзі
Зустрілися ми з Антанасом Вінкусом – екс-міністром охорони здоров'я Литви, а зараз помічником прем'єр-міністра, в Храмі, де він мав слово до великої групи учасників фестивалю литовського народного мистецтва. Його промова на відкритті фестивалю в Швянтойи змусила нас підійти до цієї життєрадісної людини, яка дуже легко знаходила слова спілкування з людьми різного віку і різних станів. Найбільше він підходив до тих людей, і це добре було помітно з боку, які приїхали в Швянтойи за здоров'ям. Я зрозумів – це лікар, і тому підійшов до нього. Так і народився цей короткий діалог.
img4404-1.jpg
– Ви дуже зайнята людина на державній службі і знайшли час приїхати сюди, в невелике селище Швянтойі, щоб вітати гостей і учасників фестивалю народних талантів.
– Знаєте, секрет простий: в програмі нашої партії головне – турбота про людину, і ми не ділимо – маленькі селища або великі міста. Ми служимо людям, і я радію, що за дорученням прем'єр-міністра Альгірдаса Будкявічюса зміг сьогодні привітати величезний форум народних талантів.
Ви, може, чули те, що я мав честь сказати і в церкві, і тут: усі ми повинні жити в любові та щасті. Адже люблячи, ми стаємо щасливішими. Будучи щасливими, ми намагаємося ще більше любити один одного, але приходить такий час, що ми боїмося втратити те, що маємо. А щоб ця боязнь була менше, ми повинні побачити в кожній людині все хороше і об'єднати все хороше на благо нашої держави, на благо життя наших людей.
Знаєте, дорікнути людини, кинути тінь, принизити – на це особливого розуму не потрібно, а ось допомогти і підняти його, коли він впав на землю, коли прийшов важкий час, порадити і допомогти знайти рівновагу в душі, знайти благодатний людський стан, ось це – основна мета нашого життя.
Я, як лікар, кажу: життя – це короткий відрізок шляху в часі і просторі. Це мить, мить, якої ми даємо і ім'я – наша Батьківщина Литва, і сенс – служити людям. Все це не наша заслуга, а обов'язок і Божий дар: допомагати людям і служити їм. Таким шляхом йде наш прем'єр і уряд.
– А ось таке незвичайне питання: якби народ України зібрав по одній гривні, а в підсумку це 46 мільйонів гривень, достатньо велика сума, за ці гроші Ви погодилися б попрацювати Президентом України?
– Я думаю, це жарт, я ніколи не буду Президентом такої великої і прекрасної країни, як Україна.
Я пройшов великий і складний шлях, був міністром охорони здоров'я Литви і зараз щасливий, що можу бути радником прем'єр-міністра. І далі буду йти шляхом милосердя, допомоги хворим і всім, хто бажає йти по дорозі світу, дорозі згоди, дорозі доброти. Це мета мого життя до, так би мовити, її земного кінця.
– Якщо б Ви знали, як цього не вистачає українському народові якраз в наш важкий час. На жаль, такого ставлення складно дочекатися від наших політиків.
– Ми любимо український народ, і Литва разом з вами. Спасибі вам, що ви – наші друзі.
Петро та Анна Олар, Швянтойі, Литва
Вразила фраза: "Спасибі вам, що ви - наші друзі", хочу поділитися
Зверніть увагу
«Щасливі реалісти, бо вони отримають допомогу» – третій крок до вічного життя та опанування планети Земля