Стоїцизм

Сьогодні стоїчна філософія переживає злет популярності. Тексти, написані декілька тисяч років тому,  затребувані сучасною людиною в ролі прикладного посібника, який відповідає на питання: “Як жити щасливо та гідно?”. Техніки благого життя, які розроблялись античними філософами, актуальні та практично корисні для людини 21 століття. 

Відповідаючи на сучасні запити, ми провели в межах сowo.книги декілька курсів з читання текстів стоїків: Марк Аврелій “Наодинці з собою”, Епіктет “Бесіди”, Массімо Пільюччі “Як бути стоїком”. За цей час ми зібрали велику кількість матеріалів, які  експерти рекомендували до вивчення та подальшого ознайомлення зі стоїчною філософією.

Першоджерела:

Грецька Стоя: від представників цього періоду школи до нас майже не дійшли повні тексти, але залишились фрагменти, які були зібрані німецькими вченими XIX ст. Корпус текстів ранніх стоїків від Зенона Кітійського (засновника школи) до учнів Хрісіппа став називатися класичним зібранням фон Арніма та був перекладений російською мовою Олександром Столяровим – “Фрагменты ранних стоиков” в 3-х томах.

Римська Стоя: у цей період школи були створені праці, які є емблематичними для стоїчної традиції.

• Епіктет – філософ-стоїк I-II ст., раб-вільновідпущеник, який заснував у Нікополі філософську школу. Епіктет не писав текстів, але його учень Арріан Флавій записав вчення у вигляді двох робіт – “Бесіди” та “Енхірідіон”; 

• Сенека – римський філософ та державний діяч I ст. н.е., вихователь імператора Нерона. Сенеці належить відносно велика кількість творів, серед яких є не лише філософські, а й художні. Тексти, які продовжують стоїчну традицію: “Про душевний спокій”, “Про провидіння”, “Про стійкість мудреця”, “Про блаженне життя”, а також його відомий твір – “Моральні листи до Луцилія”; 

• Марк Аврелій – римський імператор II ст., послідовник стоїцизму. Він залишив філософський щоденник – “Наодинці з собою”. Особисті розмірковування імператора стали продовженням ідей стоїцизму та ілюстрацією того, як постулати античної школи трансформувались у життєву філософію.

Неостоїцизм: період відродження та поширення ідей стоїцизму в період Модерну. Юст Ліпсій – нідерландський гуманіст, класичний філолог та філософ 2 пол. XVI ст. Йому належать філософські трактати, які наслідують античний стоїцизм. На жаль, перекладів російською та українською немає. Англомовні переклади з латинського оригіналу: ‘Two Books on Constancy’, ‘Six Books on Politics or Civil Doctrine’

• Массимо Пильюччи “Как быть стоиком: античная философия и современная жизнь”: автор – американський біолог та філософ, діяльність якого спрямована на популяризацію стоїцизму. Ця книга є спробою Пільюччі показати, як стоїцизм стає особистим фундаментом та як це відображається на реальних життєвих прикладах. 

• Massimo Pigliucci “Live Like A Stoic: 52 Exercises for Cultivating a Good Life” – нова книга М. Пільюччі, яка ще не перекладена українською та російською.

• William B. Irvine “A Guide to the Good Life: The Ancient Art of Stoic Joy”: Ірвін – сучасний академічний філософ, професор університету в США. Його пріорітет у написанні філософських книжок – зробити їх корисними для людей інших професій. У своїй роботі про стоїцизм він намагається презентувати античне вчення, як доступний для кожного путівник до щасливого життя. 

• William B. Irvine “The Stoic Challenge: A Philosopher’s Guide to Becoming Tougher, Calmer, and More Resilient” – нова книга Уільяма Б. Ірвіна, яка буде опублікована у вересні 2019.

Довідкові матеріали:

• П’єр Адо “Що таке антична філософія?” (Частина VII, Глава Стоїцізм): відомий французький дослідник та історик філософії коротко та системно розкриває фізику, логіку та етику стоїків, підсумовуючи цей виклад серією духовних практик, які складають ядро стоїчного вчення.

• Александр Столяров “Стоя и стоицизм”: автор детально викладає історію школи, охоплюючи період від часів її виникнення IV-III ст. до н.е. до її умовного занепаду в II ст. Він вводить важливе розрізнення між словами “Стоя” та “стоїцизм”, перше з яких є філософською школою, частиною історичного процесу, а друге – це традиція рефлексії над вченням стоїків задля їх застосування у практичній сфері.

• Античная философия: Энциклопедический словарь. 2008 (статьи А. Столярова “Стоицизм”, “Зенон из Кития”, “Хрисипп”, “Эпиктет”, “Марк Аврелий Антонин”, “Сенека Луций Анней”): у словникових статтях вищезгаданого автора структуровано викладаються ключові пункти стоїчного вчення взагалі та в особі окремих філософів-стоїків.

Відеоматеріали:

Мультфільм М. Пільюччі про стоїцизм: коротке та яскраве відео із серії “TED-Ed”, яке в доступній формі дозволить неглибоко, але цілісно поглянути на стоїцизм

• Лекції Андрія Баумейстера про стоїцизм: 

• Дві лекції, які розкриють етап неостоїцизму: як ідеї античної школи були переосмислені нащадками та застосовані в нових контекстах:

• Идеи стоицизма и рождения дисциплинарной Европы:

Философия стоицизма и эпоха Модерна:

Відео про сучасний стоїцизм, на який людина XXI ст. може спиратися, як на життєву філософію:

Почему стоицизм востребован в современном мире:

Лекція Олександра Салікова: Стоицизм или Как правильно жить

Вивчення стоїчної філософії може продовжуватись безліччю матеріалів, але найголовніше – воно має продовжуватись у практичній площині. Стоїцизм, який метою всіх досліджень вважав етику, намагається знайти відповідь на питання: “Як діяти?”. Пошуки відповідей продовжуються до сьогодні, тому сучасні філософи пишуть яскраві та захоплючі книжки про стоїчну філософію, а наслідувачі цієї школи організовують щорічну конференцію Stoicon. Стоїчні практики затребувані сьогодні, адже вони спрямовані на те, щоб сформувати духовний фундамент, який допоможе розрізнити головне й другорядне та прагнути блага.

Автор: Анна Корнієцька