30-40 років тому телерепортажі з японських островів традиційно супроводжувались кадрами мешканців міст у респіраторних масках. Японія тих років стрімко просувалася до вершин економічного прогресу і стала наочним прикладом того, якої біди людству може завдати теократичний підхід без урахування інтересів біосфери, пише газета День.
В Японії мешканці маленького міста Камікацу на півострові Сікоку вважають, що викидати річ раніше, ніж її використав повністю, шкідливо для карми.
Населений пункт просунувся у поводженні з відходами завдяки соціальній програмі, яка стимулює відмовлятися від одноразових товарів, та буддистам, які активно поширюють ідею "не викидай, доки не використав повністю", передає
З 2003 року Камікацу прийняло за основу ідею «нульових відходів» і до 2020 року має намір на 100% переробляти власне сміття.
Наразі вже 60% мешканців Камікацу відмовилися від одноразових товарів. В рамках згаданої соціальної програми місцева влада зобов'язала кожного продавця щорічно звітувати про те, що він зробив, аби покупці скоротили використання одноразових пакетів.
Успіхи, яких досягли японці у розв'язанні проблеми відходів, багато в чому пояснюються пронесеною через віки системою цінностей, яка зашифрована у слові: "моттаінайе".
Цей вислів часто використовують у своїх виступах політики. Японські матері кажуть "моттаінайе", коли діти відмовляються їсти. Дорослих цією фразою зупиняють від даремної трати грошей чи часу.
Суть філософії "моттаінайе" полягає в тому, що гріх витрачати без потреби блага, які даровані людству "згори". В Японії справедливо вважають, що успіх ініціативи розумного поводження з відходами великою мірою залежить від правильного поєднання державної політики та програм, прийнятих на місцевому рівні. Приміром, у країні вирішили робити сміттєпереробні заводи з прозорими стінами, аби зменшити протестні настрої серед містян, які тепер просто з вулиці можуть стежити за тим, що відбувається всередині.
На прикладі Японії можна побачити, що суспільство і держава, діючи узгоджено, можуть успішно вирішувати дуже складні проблеми. Грамотна утилізація відходів стала стилем життя японців, які в силу історико-культурного розвитку не люблять марнотратства і, найголовніше, дбають про природу.
Відмовитися від одноразової тари, пляшок, пластику має стати екологічним завданням №1 і в Україні. Серце кров'ю обливається коли бачищш навколо, як неефективно використовується упаковочний матеріал і однопразова тара/ посуд, особливо пластикова.
Тема для України актуальна.Та баригам байдуже на чистоту нашої країни,бо їхні хатинки в Іспанії,а діти в Англії,а гроші по цілому офшорному світу.
А поки простий українець усвідомить шкідливість викинутої ним собі під ноги ртутної лампи чи батарейки,то його вже віднесуть до Аїда.
Про те чим кроплять наші поля і нас разом з ними вже не кажу.
Тому як то кажуть "даєш еконаціоналізм у кожну хату і в кожну голову жителю України".
Вірю в те, що розумію.
Коментарі
Тема для України актуальна.Та баригам байдуже на чистоту нашої країни,бо їхні хатинки в Іспанії,а діти в Англії,а гроші по цілому офшорному світу.
А поки простий українець усвідомить шкідливість викинутої ним собі під ноги ртутної лампи чи батарейки,то його вже віднесуть до Аїда.
Про те чим кроплять наші поля і нас разом з ними вже не кажу.
Тому як то кажуть "даєш еконаціоналізм у кожну хату і в кожну голову жителю України".
Вірю в те, що розумію.