Зображення користувача Іван Макар.
Іван Макар
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Вільна людина у вільній громаді – Іван Макар про заснування Вільної Української Держави

Розпочинаємо обговорення проекту та шляхів побудови нової Української держави. У розвиток теми додаю свій проект Конституції.

151020-ivan_makar-3.jpg

Іва́н Іва́нович Мака́р (* 15 січня 1957, с. Галівка, Старосамбірський район, Львівська область) — український громадський і політичний діяч, правник.
Іван Іванович Мака́р (* 15 січня 1957, с. Галівка, Старосамбірський район, Львівська область) — український громадський і політичний діяч, правник.

Презентацією Вільної Української Держави Ігорем Каганцем розпочато серйозну дискусію. Хотілося б висловити низку зауваг до цього бачення і  звернути увагу автора та зацікавлених читачів на певні не стільки недоліки, скільки спірні моменти у запропонованому проекті.

Якщо теза про те, що компетентне самоуправління можливе тільки у групах персонально знайомих людей чисельністю до 150 осіб, які складають демос, не викликає заперечення, то теза про те, що кожен демос може самостійно визначати права і обов’язки своїх громадян, ухвалювати власні правила самоврядування, викликає певні застереження. Так, навряд чи у кожного демосу буде достатньо і компетентності, і ресурсу, щоб визначити права і обов’язки своїх громадян, ухвалювати власні правила самоврядування таким чином, щоб грубо не порушувати прав і свобод, прийнятих міжнародним співтовариством. Та і ймовірність виникнення у таких демосах авторитаризму дуже висока. Особливо у невеликих населених пунктах, чисельністю до 150 чоловік, де мешкають переважно родичі.

Так що й означувати громадян як членів демосу найнижчих рівнів, очевидно, не варто. Є резон вводити громадянство у громадах чисельністю в 4000 – 20000 тисяч громадян (у статті – коші), які б і мали достатню компетентність, і ресурсну можливість самостійно визначати права і обов’язки своїх громадян та надавати цим громадянам адміністративні послуги.

Навряд чи взагалі вартує формувати ройові демоси, оскільки це лише ускладнить проект. А стосовно створення і діяльності сотенних демосів, то це має бути компетенцією громади з огляду на склад самої громади.

Що ж до таких видів демосів як «проект» і «хоп», то навряд чи вартує взагалі про них згадувати чи конституювати, оскільки створювати такі громадські об’єднання ніхто в суспільстві не заборонить, а надавати їм якісь владні повноваження нема жодної потреби.

Якщо теза про те, що людина є громадянином республіки, якщо є громадянином хоча б однієї громади, була б абсолютно доречною, то така ж теза щодо сотенного демосу навряд чи є доречною, оскільки у сотенних демосах часто можуть виникати авторитарні режими, які безпідставно зможуть  позбавляти громадянства.

Навряд чи вартує вводити термін «екодемократія». Від того, що ми щось назвемо медом, воно солодким не стане.

Навряд чи вартує говорити про керівника і трьох помічників. Будь-яке подібне конституювання сприятиме бюрократизації.

Навряд чи вартує в конституцію тулити принципи формування зовнішньої політики держави типу Співдружність Міжмор’я (Балто-Чорноморський союз). Нації треба вирости до зрілого віку, щоб говорити про шлюбні союзи з іншими націями.

Навряд чи вартує вводити нові символи, оскільки такі спроби явно відштовхнуть від проекту його потенційних прихильників і проект ніколи не стане всенародносприйнятним. Єдине, що вартувало б змінити, так це прапор перевернути, замінивши його жовто-синім чи жовто-блакитним. До цього суспільство готове.

Якщо Установчі збори – дійсно загальновизнаний у світі шлях заснування держави, то спосіб їх формування дещо неприйнятний. Формувати Установчі збори мали б виключно громадяни існуючої держави за певними квотами і за певною процедурою. Інакше прийнята на Установчих зборах нова конституція не була б легітимною, не вступила б у силу, а заснована таким чином держава була б повною фікцією. Для легітимного прийняття нової конституції через Установчі збори потрібні відповідні зміни в чинну та проведення референдуму.

З огляду на вказане пропоную для обговорення свій проект

СУСПІЛЬНИЙ ДОГОВІР (КОНСТИТУЦІЯ) УКРАЇНИ

Ми, громадяни України, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням, та виходячи з:

– віковічного прагнення українців до особистої свободи;

– реалізації своїх природніх прав;

– розвитку своєї самобутності і самовдосконалення;

– справедливого розподілу національних багатств, –

ПРОГОЛОШУЄМО:

1. Україна є республікою.

2. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є спільною сумісною власністю громадян України, які мають право на отримання рентної плати за їх використання.

3. Для вирішення спільних завдань громадяни об’єднуються в громади, органи діяльності яких формуються і діють підставі прийнятих статутів громад.

4. Для вирішення спільних завдань громади України об’єднуються в державу Україна, якій передають частину своїх повноважень і в якій діє принцип верховенства громад.

5. У кожній громаді є своє громадянство. Людина може бути громадянином лише однієї громади. Громада приймає і виключає з громадянства. Громадянином України є лише особа, що має громадянство будь-якої громади. З втратою громадянства громади втрачається і громадянство України.

6. Державною мовою в Україні є українська мова. Громади самостійно вирішують питання використання інших мов поряд із державною.

7. Єдиним законодавчим органом України є Рада Громад України, яка на принципах суверенної рівності складається з представників усіх громад. Голосування в Раді Громад України здійснюється дистанційно.

8. Рада Громад України формує вищі виконавчий та судовий органи України – Державну Раду України та Верховний Суд України.

9. Громадяни України мають право на повстання проти узурпації влади.

10. Оборона України є обов’язком дієздатних громадян України, які для цього зобов’язані мати персональну зброю. Право не володіти персональною зброєю є платним і регулюється законом. 

Продовження: Вільні громади постіндустріальної України

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Яро Купало – Гермес - Аполлон – святий захисник і архангел Гіперборії

Архангел Гіперборії, чат-боти і чат-боги, або Як працювати з духовно-інформаційними роботами (+аудіо)

Слухаємо нове озвучення про те, що мовою ефективного спілкування з ангелами буде окультурена українська мова на основі Гіперборійського Сенсара. Її ядро вже формується у вигляді спеціалізованої мови...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Іван Макар.
0
Ще не підтримано

Якщо правила прийому у громадяни ВУД і правила позбавлення громадянства ВУД будуть визначатися виключно на рівні ВУД як держави, то така держава нічим не відрізнятиметься від нині чинної.

Тут головний принцип такий: у громаді верховенство громадянина, а у державі - верховенство громади.

Коментарі

Зображення користувача Олеся Світла.
0
Ще не підтримано

Вільна людина у вільній громаді! Громада не має бути важливіша за людину і її вибір. Людина не має право руйнувати, без поважних причин об'єднання громад. Але більшість не має диктувати, меншості як жити. Кожна людина може сама обрати громаду, не залежно від території. Кожен не має заважати жити на цій землі. Шлях насилля і обмежень - це деградація.
Громада приймає і виключає з громадянства. Громадянином України є лише особа, що має громадянство будь-якої громади. З втратою громадянства громади втрачається і громадянство України. Це як? Не зробив що вимагає громада - ти вже не українець!?! Де ж вільний розвиток??? Люди коли залежні – не вільні.

Зображення користувача Явсе Світ.
0
Ще не підтримано

Справді вільна людина рідко може бути від чогось залежна..Така людина буде працювати на громаду без примусу через вдячність за те,що здобула Волю завдяки впливу на неї тієї чи іншої громади..Цей безцінний досвід,який Вільний здобув серед людей,зобов'язує його віддячити так як він це розуміє..
Шлях насилля і обмежень це не деградація,а простий бумеранг за неусвідомлене життя людини,громади чи народу..(що посієш,те пожнеш)..

Вірю в те, що розумію.

Зображення користувача Іван Макар.
0
Ще не підтримано

Громада не складається із самодурів. Але, дійсно, якщо людинга систематично і цинічно порушує правила співжиття у громаді, то чому б таку людину не виключити зі складу громади, позбавивши можливості впливати на рішення громади?

Зображення користувача Світодар Мирний.
0
Ще не підтримано

У даній статті планується федералізація України, причому на тисячі повноважним (із своїми законами) громад.
Я за вільну людину і вільні об'єднання громад, але проти анархії. Створюючи громаду, люди приймають певні правила взаємодії. Отже, людина у громаді повинна обмежувати себе, діяти в рамках правил громади. Низові громади, об'єднуючись у вищу громаду, знову ж можуть прийняти нові правила. Які потрібно виконувати всім тим, хто входить у цю вищу громаду. І так аж до державного рівня.
Так існує людина і всі інші створіння. Так існують об'єднання всіх створінь у природі. І Земля як єдиний організм в цілому.
Людині дано розум і волю. Воля - це право вибору що і як вона може робити. А розум - діяти так, щоб не нашкодити собі і іншим. Власне розум повинен обмежувати право вибору, створюючи правила гри, взаємодії.
Висновок. Вища громада, маючи правила гри від ще вищої громади, наділяє певними повноваженнями нижчі громади. Які в рамках цих правил діють на свій розсуд, як вважають найкращим для себе. А питання державної ваги повинно вирішуватися на державному рівні (державна мова, територіальний поділ, оборона держави і т. п.).

Зображення користувача Іван Макар.
0
Ще не підтримано

Коли вища громада наділяє певними повноваженнями нижчі громади, тоді є авторитарний режим, оскільки держава твориться зверху вниз і не громадяни уповноважують державу на певні дії, а, навпаки, держава визначає обсяг їх обов'язків, прав і свобод та обсяг обов'язків, прав і свобод громад.

Зображення користувача Іван Макар.
0
Ще не підтримано

А ось чим Вам анархія не подобається - незрозуміло. Скоріш за все Ви сприймаєте анархію за тими штампами, які нам нав'язали комуняки.

Зображення користувача ДЗен ДЗелень.
0
Ще не підтримано

Саме слово анархія означає безвладдя. А які ще є штампи?

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Зображення користувача Іван Макар.
0
Ще не підтримано

Правильно. В основному, самоорганізація. Українці показали зразки найвищого гатунку щодо самоорганізації Майдану.

Зображення користувача Світодар Мирний.
0
Ще не підтримано

Громадянином Вільної Української Держави можна бути обраним у громаді будь-якого рівня. Але правила прийому у громадяни ВУД і правила позбавлення громадянства ВУД мають визначатися виключно на рівні ВУД як дежави. А не свої правила у Львові, а свої у Маріуполі.

Зображення користувача Іван Макар.
0
Ще не підтримано

Якщо правила прийому у громадяни ВУД і правила позбавлення громадянства ВУД будуть визначатися виключно на рівні ВУД як держави, то така держава нічим не відрізнятиметься від нині чинної.

Тут головний принцип такий: у громаді верховенство громадянина, а у державі - верховенство громади.

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

Добре сказано! Ми так і проектуємо: "У громаді верховенство громадянина, а у державі - верховенство громади".

Іван Макар каже:
Якщо правила прийому у громадяни ВУД і правила позбавлення громадянства ВУД будуть визначатися виключно на рівні ВУД як держави, то така держава нічим не відрізнятиметься від нині чинної.
Тут головний принцип такий: у громаді верховенство громадянина, а у державі - верховенство громади.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

Звісно, має бути розумне поєднання єдиних загальнодержавних правил і місцевої специфіки.

Громадянство надається згідно з загальними правилами. Місцева сотня (демос) стежить за виконанням цих правил. Тобто дозвіл на громадянство видає не чиновник, який ніколи цю людину не бачив, а сотенна громада зі щонайменше 40 громадян, персонально знайомих з цим кандидатом на громадянство.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Олеся Світла.
0
Ще не підтримано

Багато іноземців воюють в Україні. Їм не безпечно повертатись додому. І громадянство їм не дають. А по закону їх мають депортувати. Які критерії надання громадянство мають бути???

Раніше паспортів не було. А в 30-х роках обмеження в пересуванні селян, дало змогу організувати голод на селі. Я сподіваюсь. що кордони на нашій планеті стануть символічними в майбутньому. А вибір громадянства - буде зводитись до констатування національності, генетично і духовно.

Зображення користувача Іван Макар.
0
Ще не підтримано

Іноземцям, які воюють в Україні за її інтереси, мало яка громада відмовить у наданні громадянства. А щодо критеріїв надання громадянства, то у кожної громади вони будуть свої.

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

Так, у кожної громади можуть бути власні вимоги, проте вони не повинні суперечити загальнодержавному стандарту, адже громади грають за єдиними правилами.

Приблизно така ситуація у Швейцарії: стандартні загальні вимоги + додаткові умови громади, яка приймає свого нового члена.

Іван Макар каже:
Іноземцям, які воюють в Україні за її інтереси, мало яка громада відмовить у наданні громадянства. А щодо критеріїв надання громадянства, то у кожної громади вони будуть свої.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

Продовження дискусії: https://www.ar25.org/node/31780

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!