А все-таки він жовто-блакитний!

Ще сидячи за маленькою шкільною партою і розглядаючи синьо-жовтий прапор, ми вперше чули красиву легенду про значення його кольорів. Голубий і жовтий – чисте бездонне небо над золотим хлібним ланом. Оскільки для нас, українців, поле завжди було маленькою орбітою, по якій оберталася планета нашого життя, то така паралель працює на всі 100%. Проте, більшість фахівців тлумачить інше значення цих барв. Жовтий – яскраве сонце, вогонь, а синій – вода. І не може другий розташовуватись вище першого, адже в такому разі вода загасить вогонь і породить хаос, призведе до занепаду. А ще ці кольори символізують Божественне (золотий) і земне (блакитний). Тому теперішня розстановка кольорів і тут виявляється неправильною. Отож маємо декілька красивих пояснень обох із варіантів: синьо-жовтий і жовто-синій. То який же із них відповідає істині? Пошукаємо відповіді у глибинах історії.

Стяг Подільської землі XIII–XIV ст.

Почнемо із давньої доби українського народу. Більшість прапорів Київської Русі були червоного кольору. А, як відомо, для наших предків він завжди символізував вогонь. На прапорах цієї доби часом зображували і сонце. Чи не перегукується це із суттю легенди про значення жовтого кольору? Що ж, маємо 1:0 на користь жовто-синього варіанту.

Прапор Галицько-Волинського князівства

Традиційні кольори українського прапора вкарбувались в історію як символи Галицько-Волинського князівства – жовтий лев на синьому фоні. Згідно із законами геральдики, герб повинен бути того ж кольору, що й основний відтінок стягу, бо прапори найчастіше утворювали, керуючись саме барвами гербів. Оскільки лев золотий, то й верхня смуга стяга має бути жовтою.

Традиційний мотив полкових прапорів Гетьманщини

Незважаючи на те, що улюбленим кольором козацьких знамен був малиновий, вони теж використовували у своїх полкових прапорах синій і жовтий кольори. І знову ж синій слугує лише тлом, а основним кольором є жовтий.

1917-1919 роки – улюблений період прихильників як одного, так і другого варіанту прапора. Деякі історики вважають, що до приходу Скоропадського прапор УНР був жовто-синім. Таким його визнавав Михайло Грушевський. Коли ж почалось гетьманське правління, змінився і порядок кольорів: переворот – він усюди переворот! Директорія теж була прихильником жовто-синьої символіки. Цей висновок можна зробити, розглядаючи фото 1919 року.

Присяга членів Директорії, серпень 1919 р., Кам’янець-Подільський

Проте захисники звичного нам варіанту стверджують, що на чорно-білих світлинах блакитний здаватиметься світлішим за жовтий, тому прапор завжди був таким, яким ми звикли його бачити. Гаразд, нехай чорно-білі фото залишать собі свої таємниці, а листівки в той час все ж були кольоровими. І на них прапор жовто-синій!

Плакат, Київ, 1917 р.

Але деякі історики вважають, що в той час були прийнятними обидва варіанти прапора, адже зустрічаються й вагомі аргументи, що це стверджують. Андрій Гречило, голова Українського геральдичного товариства, пояснює це так: «На 1917 рік прапор не був ще офіційно затвердженим, тому вживалися різні варіанти. Подібно й польський прапор до 1919 року (коли був офіційно затвердженим) зустрічався і червоно-білий, і біло-червоний.

Листівка видавництва “Вернигора”, 1917 р.

Згодом затвердили саме синьо-жовтий прапор, адже такий варіант мав конкретне візуально-асоціативне сприйняття: мирне небо і пшеничне поле. Про сонце і воду в 1917 році чи раніше ні в Галичині, ні в Центральній Україні ніхто не говорив».

Обкладинка книги Тадея Скотинського «Державний герб та прапор», 1935 р.

Але 1935 року видавництво «Просвіта» випустило друком книгу Тадея Скотинського «Державний герб та прапор». І ось що пише дослідник про національну символіку: «Тепер це питання вже вирішене. Ми знаємо, що український національно-державний герб є золотий (жовтий) тризуб на блакитному полі, а національно-державна барва жовто-блакитна».

Прапор ОУН Коновальця–Мельника у Дрогобицькому краєзнавчому музеї

Ігор Каганець, український письменник, дослідник, футуролог, є затятим прихильником сонячно-голубого прапора: «Гасло нашого прапора – «Ясні зорі, тихі води». Зорі, в тому числі зірка Сонце, – вгорі. Плутанина виникла тому, що деяким демагогам хотілося сподобатися народу, тому й вирішили, що небо над соломою – це зрозуміліше. Але тоді виходить, що у нас герб не сонячний, а солом’яний.

Просування пропагандою перевернутого синьо-жовтого прапора – це спроба переконати українців, що їхня справа – копатися в землі й більше нічого собі не вигадувати. Сонце вгорі символізує домінування в людині божественного початку. Тому сонячно-блакитний – це прапор володарів власної долі, які керують собою і навколишніми обставинами. Це символ Перемоги. Прапором УНР і ОУН був сонячно-блакитний. Коли Москва для руйнування ОУН створила маріонеткову ОУН Бандери, то бандерівці взяли собі перевернутий прапор – синьо-жовтий. Оскільки в сучасній Україні націоналізм підмінено бандерівщиною, то маємо їхній прапор. Комуністи у Верховній Раді ухвалили синьо-жовтий прапор тільки тому, щоб не пропустити жовто-блакитний – український прапор. Він їх завжди лякав, як і досі лякає їхніх нащадків. Тому що символіка – це сконцентрований світогляд. Сонячно-блакитний є прапором вільної України».

Наш сучасний герб – ще один доказ того, що прапор таки перевернули. Його зображують жовтим на синьому тлі прапора. Керуючись законами геральдики, оскільки прапор синьо-жовтий, то, відповідно, головним є синій. В такому випадку Тризуб має бути саме цього кольору і зображуватися на жовтому фоні. У нас же все навпаки. Вірогідно, коли перевертали прапор, цю дрібничку ніхто не врахував.
1992 року Мао Мао, художниця з Китаю, пророкувала занепад нашої держави, якщо ми не змінимо порядок кольорів прапора. Виявляється, така комбінація барв утворює гексаграму «Пі», яка є застереженням і вісником біди. Якщо ж жовтий буде зверху, «Пі» перетвориться на «Тай». В цьому випадку Україну чекатиме розквіт.

Можливо, китайські гексаграми й не мають прямого стосунку до нашого стягу, та все ж, як бачимо, рядки великої книги історії є прихильниками жовто-синього трактування українського прапора. І справді, тепер де-не-де можна побачити стяги, де золото майоріє над блакиттю. То може вже й нам усім варто перевернути свій прапор? Але найважливішим має залишатися те, щоб палка жага до істини не розділяла українців на два нових табори. Не треба роздувати справжню боротьбу консерватизму з історичною правдою. Жовто-синій він чи синьо-жовтий – любімо його так, як любимо свою Україну!

Ярина ПРИШЛЯК