Вибори-2019 і лідерські якості кандидатів в президенти

Для початку озвучу тези, над якими рекомендую подумати в процесі подальшого читання статті!

Незалежно від особи, яку виберуть Президентом України у 2019 році :

1. У 2020 році Росія не поверне Україні анексований Крим!
2. У 2020 році Росія не виведе свої війська з окупованих областей сходу України!
3. У 2020 році в Україні не зникне корупція, оскільки корупцію «кришує» олігархія і велика частина депутатів Верховної Ради України!
4. У 2020 році в Україні не зникне олігархія, оскільки з олігархією треба боротися законними методами, а не революційними конфіскаціями.

(Можу стверджувати, що вищевказані проблеми не вирішаться і до 2024 року!)

Адольф Гітлер (нім. Adolf Hitler; 20 квітня 1889, Браунау-на-Інні, Австро-Угорщина — 30 квітня 1945, Берлін, Німеччина) — політичний та державний діяч Німеччини, райхсканцлер від 1933 до 1945 року, провідник Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП), один з ідеологів національного соціалізму.

В дослідженні, зробленому американськими психоаналітиками для президента Рузвельта, відзначалися 27 лідерських якостей Адольфа Гітлера:

1. Повне розуміння ролі народних мас в успіху будь-якого руху. Гітлер дуже добре виклав це у своїй книзі «Майн Кампф»: «Відсутність розуміння внутрішніх рушійних сил великих змін призвело до недостатньої оцінки важливості ролі великих мас людей; цим пояснюється убогий інтерес до соціального питання, недостатня обробка душі нижчих класів нації».

2. Визнання безцінності для справи підтримки з боку молоді; усвідомлення величезного імпульсу, даного громадському руху ярою енергією та ентузіазмом молодих людей, а також важливості ранньої освіти та ідейного виховання.

3. Визнання ролі жінок у розвитку нового руху і того факту, що реакція мас, як єдиного цілого, має багато жіночих характеристик. Ще у 1923 році він сказав Ганфштенглю: «Чи знаєте ви, що публіка на зібранні схожа на жінку. Людина, що не усвідомлює істинно жіночий характер мас, ніколи не зможе стати ефективним оратором. Запитайте себе: Чого жінка чекає від чоловіка? Ясності, рішучості, сили і дій. Ми хочемо спонукати маси діяти. Як жінка, маси коливаються між крайнощами ... Натовп не тільки схожий на жінку взагалі, але жінки становлять найважливіший елемент аудиторії. Зазвичай лідирують жінки, за ними слідують діти і, нарешті коли я вже переконав усю сім’ю, – слідують батьки».

А в «Майн Кампф» він пише: «Люди, в переважній більшості, так жіночні за своїм характером і у своїх взаєминах, що їхні дії і думки менш мотивовані тверезим міркуванням, ніж почуттями і сентиментами».

4. Здатність відчувати, ідентифікувати і виражати пристрасною мовою найглибші потреби і почуття середнього німця, надаючи йому можливості для їх задоволення.

5. Здатність звертатися як до найпростіших, як і найбільш ідеальних схильностей людини, зачіпати первинні інстинкти, і все ж прикривати їх шляхетністю, називаючи всі дії засобом досягнення ідеальної мети. Гітлер усвідомлював, що люди не почнуть об’єднуватися і присвячувати себе спільній меті, поки ця мета не буде ідеальною і справді здійсненною для їхнього покоління. Він також розумів, що люди підуть на смерть за ідеал лише в тому випадку, якщо їх постійну старанність і сміливість підтримувати реальними земними винагородами.

6. Розуміння факту, що маси спраглі стійкої ідеології в політичній акції, як вони голодні до хліба. Будь-який рух, який не задовольняє цього духовного голоду мас, не зможе розраховувати на цілковиту підтримку, і йому долею уготований провал.

Уся сила, що не виходить із твердого духовного переконання, буде хиткою і невпевненою. Їй не вистачатиме стійкості, яка може ґрунтуватися тільки на свідомій життєвій позиції.

7. Здатність зображати конфліктуючі людські сили в яскравих, конкретних образах, зрозумілих звичайній людині. Це досягається використанням метафор, адже образність, як сказав Аристотель, є наймогутнішою силою на землі.

8. Дар звертатися до традиції народу і, посилаючись на великі класичні міфологічні теми, пробуджувати найглибші підсвідомі емоції аудиторії. Факт, що на підсвідомість найінтенсивніше впливають великі вічні символи і теми, зазвичай не усвідомлюється більшістю сучасних ораторів і письменників.

9. Усвідомлення того, що натхненні політичні дії не дадуть результату, якщо глибоко не задіяні почуття.

10. Оцінка готовності мас принести себе на вівтар соціального поліпшення або духовних цінностей.

11. Розуміння важливості артистизму та драматичної напруженості у проведенні великих мітингів, засідань і фестивалів. Це включає не тільки оцінку здатності артиста, письменника, музиканта і художника пробуджувати емоційні реакції, а також визнання керівником необхідності його участі у всьому драматичному дійстві в якості головного персонажа і героя. Гітлер став режисером всіх вистав з висвітлення його власної ролі в русі за Велику Німеччину.

12. Гостре розуміння важливості гасел, влучного слова, драматичних фраз і веселих епіграм у проникненні на більш глибокі рівні психіки. Розмовляючи з Ганфштенглем на цю тему, він якось використовував таке образне порівняння: «У людському мозку стільки місця, наскільки він великий, і якщо ви обставите його своїми гаслами, у супротивника не вистачить місця повісити туди свої картини, оскільки кімната мозку вже буде переповнена вашими меблями».

13. Усвідомлення самотності і почуття ізоляції у людей, що живуть в сучасних умовах, їх гостре бажання належати до якої-небудь активної групи, яка проводить у життя певні вартості, послідовна у своїх діях і дає індивідууму почуття особистої цінності та причетності.

14. Оцінка тієї примітної особливості, яка визначає обличчя ієрархічної політичної організації і яка допускає прямий контакт з кожним індивідуумом.

15. Здатність оточити себе групою вірних помічників, чиї таланти доповнюють його власні, і підтримувати їх лояльність щодо себе.

16. Розуміння того, що довіру людей можна завоювати лише в тому випадку, якщо постійно нагадувати їм про свою ефективну діяльність як у політичній організації, так і в уряді. Робляться всі зусилля, щоб уникнути обіцянок, яких неможливо буде виконати в чітко визначений час.

17. Оцінка важливої ​​ролі, яку відіграють дрібниці в повсякденному житті як окремої людини, так і у формуванні народного духу.

18. Повне визнання того факту, що у своїй переважній більшості люди бажають, щоб ними керували, і готові підкорятися, якщо лідер зможе завоювати їхню повагу і довіру. У цьому відношенні Гітлер мав успіх, оскільки зміг переконати своїх прихильників, що глибоко впевнений у своїх силах, і знаходив підходящі моменти для створення враження власної досконалості.

19. Це здебільшого стало можливим тому, що він за своєю природою – геніальний тактик. Його вибір часу для прийняття рішень і початку дій був майже стовідсотковим. Як пише Тіссен: «Іноді його розумові здібності вражаючі ... дивовижна інтуїція, позбавлена ​​всякого морального сенсу, але надзвичайно точна. Навіть в найскладнішій ситуації він розуміє, що можливо, а що ні».

20. Ймовірно, найяскравішою якістю Гітлера є його тверда переконаність у своїй місії і демонстрація перед публікою своїй рішучості присвятити все життя її здійсненню. Це дійство, розігране людиною, чиї переконання настільки сильні, що вона жертвує собою заради справи, захоплює інших і спонукає їх наслідувати його приклад. Це вимагає фанатичного впертості, якою Гітлер володіє в найвищій мірі. «Лише буря палаючої пасіонарності може змінити долі націй, але ця пасіонарність може бути збуджена лише людиною, яка несе її в собі».

21. Він також володіє здатністю звертатися до людей, породжувати в їхніх серцях співчуття до своєї персони і заступницьке ставлення, представляти себе в якості такого собі носія їх тягарів, гаранта їх майбутнього; в результаті він стає для індивідуумів справою їх особистої стурбованості, а багато хто, особливо жінки, відчувають до нього ніжність і співчуття. Вони завжди обережні, щоб не викликати несвоєчасного роздратування або страждання вождя.

22. Здатність Гітлера інтуїтивно приймати політичні рішення виявилася дієвішою, ніж здатність більшості соціально відповідальних мужів логічно прогнозувати майбутнє. Отже, він міг обрати такий курс дій, який здався йому найефективнішим, і не звертати особливої ​​уваги на критичні виступи своїх опонентів. Результат був такий, що він часто перегравав супротивників і досягав цілей, які було б не легко досягти нормальним шляхом. Саме це допомогло створити міф про непогрішимість і непереможності Гітлера.

23. В рівній мірі важлива його здатність переконувати інших людей дозволити йому самому мислити за них. Потім він зможе вказувати індивідуумам, що правильно, а що ні, що припустимо, а що неприпустимо, і може вільно використовувати їх для досягнення своїх власних цілей. Як сказав Герінг: «У мене нема свідомості. Моя свідомість – це Адольф Гітлер».

24. Це дозволило Гітлеру сповна використати терор, а потім – страх людей, який він передбачав з моторошною точністю.

25. Гітлер здатний вчитися в інших, незважаючи навіть на те, що він може люто протистояти всьому, у що вони вірять і за що виступають. Наприклад, він каже, що він навчився користуватися терором у комуністів, моралізаторством – у католицької церкви, пропагандою – у демократів...

26. Він майстер мистецтва пропаганди. Людеке пише: «У нього унікальний інстинкт користуватися перевагою кожного подиху вітру, щоб викликати круговорот».

27. У нього нема духу поразки. Після деяких зі своїх найсуворіших невдач він міг зібрати своїх найближчих підлеглих і почати розробляти плани «реваншу». Події, які могли б розчавити більшість особистостей, принаймні, тимчасово, схоже, діють як стимулятори ще більших зусиль Гітлера.

Більшою частиною таких якостей володіли Густав Маннергейм і Юзеф Пілсудський, що дало можливість Фінляндії і Польщі під їх керівництвом зберегти незалежність і відбити агресію Росії.

Карл Густав Еміль Маннергейм (швед. Carl Gustaf Emil Mannerheim, 4 (16) червня 1867 — 27 січня 1951, Лозанна — барон, державний та військовий діяч Фінляндії шведського походження, президент Фінляндії (1944), фельдмаршал Фінляндії (1933), з 1942 — маршал Фінляндії (почесне звання).

Юзеф Клеменс Пілсудський (пол. Józef Klemens Piłsudski; 5 грудня 1867, с. Зулов (нині Залавас) — 12 травня 1935, Варшава, Польська Республіка) — польський політичний і державний діяч, перший голова відродженої польської держави. Ініціатор створення Польської Військової Організації, засновник польської армії, маршал Польщі.

На жаль, українські лідери часів визвольних змагань 1917 – 1920 років – Грушевський, Петлюра, Винниченко – не володіли навіть третиною вищевказаних лідерських якостей і під їх керівництвом Україна програла визвольні змагання!

В той час незалежність Україна могла вибороти під керівництвом гетьмана Скоропадського, але народні маси, отруєні більшовизмом і лібералізмом, не змогли підтримати його боротьбу і зійшли на манівці!

Скоропадський Павло Петрович (3 [15] травня 1873, Вісбаден — 26 квітня 1945, Меттен, Баварія) — Гетьман Української Держави, український державний, політичний і громадський діяч, військовик. Походив із козацько-старшинського роду Скоропадських. Офіцер армії Російської імперії. Учасник російсько-японської та Першої світової війни. Гетьман Української Держави (29 квітня — 14 грудня 1918). Один з лідерів та ідеологів монархічного гетьманського руху.

У 1970-х роках минулого століття авторитарний керівник генерал Августо Піночет врятував Чілі від комуністичної загрози. Піночет володів більшістю з лідерських якостей, які належали Адольфу Гітлеру.

Августо Хосе Рамон Піночет Уґарте; ісп. Augusto Jose Ramon Pinochet Ugarte; 25 листопада 1915, Вальпараїсо — 10 грудня 2006, Сантьяго) — президент Чилі (1974–1990), диктатор, головнокомандувач Збройних сил Чилі, пожиттєвий сенатор Чилійського парламенту. Його правління має багато прихильників серед правих, у першу чергу через створення в Чилі під час військового режиму вільної ринкової економіки, інтегрованої в світову економіку, і сильну присутність приватного сектора. Ця зміна в економічній моделі призвела до швидкого макроекономічного зростання, яка перетворила Чилі на одну з країн з найбільшим економічним бумом і найвищим рівнем людського розвитку в Латинській Америці.

Для успішного керування Україною в складний час війни необхідно мати:

а) лідерські якості;

б) досвід керування державою в складних умовах.

в) довіру тверезо мислячої частини населення України, чия свідомість не отруєна популізмом і бажанням "Все і негайно!".

г) довіру політичної еліти стратегічних партнерів України США, Великобританії, Литви, Польщі.

На сьогодні, частиною лідерських якостей, описаних вище, більше за всіх володіє Петро Порошенко.

На сьогодні досвідом керування державою в умовах війни має тільки Петро Порошенко.

На сьогодні довірою більшої частини тверезо мислячої частини  населення України користується тільки Петро Порошенко.

На сьогодні довірою політичної еліти стратегічних партнерів України, перш за все США, користується тільки Петро Порошенко.

До цього можна додати, що найменш "брудна білизна" - в політиці і бізнесі - у порівнянні з іншими претендентами на пост Президента України якраз у Петра Порошенко!

Найрозумніше, що можна було б зробити в даний момент, це не гратися в демократію, а прийняти Верховною Радою Законопроект про перенесення виборів Президента України на 2021 рік!