На основі архівних документів, усних свідчень, мемуарів, досліджень українських та закордонних науковців автор відтворює драматичну картину повсякдення українського суспільства в епоху Голодомору.
Хоча за своєю природою Торгсин начебто уособлював усе, з чим боролися більшовики – ринкові відносини, легальний обіг іноземної валюти і коштовних металів, спекуляцію, нагромадження капіталу – у гонитві за грошима для індустріалізації сталінська влада без вагань налагодила через торгсинівську мережу продаж їжі за найвищими експортними цінами в обмін на золото, срібло, валюту, інші цінності.
1933 року Торгсин «мобілізував» в УСРР 8,5 тонн золота. Змушені заради позірної надії на життя обміняти на продовольство сімей ні реліквії, окремі родини і ціле суспільство втратили важливу частку родинної пам’яті й культурної спадщини, які творили національну ідентичність. Як зазначає Горох, повернення із забуття, осмислення історії Торгсину доповнює картину сталінської політики творення голоду як складової геноциду в Україні, сприятиме ствердженню в сучасному світі розуміння цінності людських гідності і життя.
Публікується в рамках науково-видавничої програми Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine) за організаційної підтримки Інституту історії України НАН України, Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського. Науково-дослідна робота над книжкою та її видання с тали можливими завдяки г рантовій програмі Науково-освітнього консорціуму вивчення Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських студій Альбертського університету та фінансовій підтримці Фундації родини Темертеїв (Канада).
Євангельська концепція палінгенетичного реактора об’єднує надлюдську самореалізацію, соціальну взаємодію та трансформацію людства. Щасливі скромні та приязні, бо вони опанують Землю.
Вийшла книга про Торгсин у радянській Україні: як викачували у населення цінності в ім’я модернізації СРСР
Світ:
Спецтема:
На основі архівних документів, усних свідчень, мемуарів, досліджень українських та закордонних науковців автор відтворює драматичну картину повсякдення українського суспільства в епоху Голодомору.
20072801.png
Хоча за своєю природою Торгсин начебто уособлював усе, з чим боролися більшовики – ринкові відносини, легальний обіг іноземної валюти і коштовних металів, спекуляцію, нагромадження капіталу – у гонитві за грошима для індустріалізації сталінська влада без вагань налагодила через торгсинівську мережу продаж їжі за найвищими експортними цінами в обмін на золото, срібло, валюту, інші цінності.
1933 року Торгсин «мобілізував» в УСРР 8,5 тонн золота. Змушені заради позірної надії на життя обміняти на продовольство сімей ні реліквії, окремі родини і ціле суспільство втратили важливу частку родинної пам’яті й культурної спадщини, які творили національну ідентичність. Як зазначає Горох, повернення із забуття, осмислення історії Торгсину доповнює картину сталінської політики творення голоду як складової геноциду в Україні, сприятиме ствердженню в сучасному світі розуміння цінності людських гідності і життя.
Публікується в рамках науково-видавничої програми Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine) за організаційної підтримки Інституту історії України НАН України, Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського. Науково-дослідна робота над книжкою та її видання с тали можливими завдяки г рантовій програмі Науково-освітнього консорціуму вивчення Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських студій Альбертського університету та фінансовій підтримці Фундації родини Темертеїв (Канада).
Раніше ми вже писали, що Голодомор – це не тільки 7 мільйонів життів, а й 66 тонн золота, 1439 тонн срібла, діаманти, антикваріат
Розуміти сутність комуністичної влади і наслідки, які вона принесла для України.
Зверніть увагу
Чеснота приязності та ельфійський реактор – другий крок до вічного життя та опанування планети Земля