Як Китай дурить Путіна

Стало відомо, що питання авансу “Газпрому” за контрактом з китайською газовою компанією CNPC загальмувало. Китайці повинні були виділити $25 млрд. на будівництво газового проекту “Сила Сибіру”.

Заступник голови правління російського монополіста Олександр Медведєв одразу заявив, що необхідності в авансі немає. “Аванс міг би стати інструментом Китаю для зниження ціни на газ, зважаючи на чинний режим митного збору. Аванс може бути вигідний обом сторонам, але нічого критичного в застосування або незастосування авансу немає, тому "Газпром" вже приступив до будівництва газопроводу”, - повідомив він.

Здавалося б, звичайна дрібниця на шляху “мегапроекту”, але за всіма ніби-то суто формальними речами вже чітко простежується певна позиція. Китай користуючись ізоляцією Росії, буде витискати максимум для себе і дуже не вигідний результат для Росії.

За словами російського експерта з енергетичних питань Михайла Крутихіна, відмова Китаю від фінансування - це серйозний удар по фінансових можливостях "Газпрому". “Проект офіційно оцінюється в $55 млрд, якутські чиновники нещодавно проговорилися про кошторис в $70 млрд, а по обгрунтуванню інвестицій самого "Газпрому" він повинен коштувати більше $100 млрд”, - розповів він Еспресо.TV.

З самого початку російсько-китайський “мегапроект” “Сила Сибіру” виглядав досить сумнівно, особливо для Росії. Десятирічна передісторія невдалих переговорів тому доказ. Навіть безпосередньо за декілька днів до офіційного візиту Путіна до Китаю щодо цього питання, більшість джерел поінформованих ЗМІ повідомляли, що контракт підписаний не буде.

Але трапилось диво, чому саме пізніше буде зрозуміло з цифр. “Газпром” і китайська CNPC підписали 30-річний контракт з постачання російського газу за східним маршрутом. Звичайно, після цього Росія своїми заявами посилала іронічну посмішку вже готовому до санкцій Заходу з натяком, що “не Європою єдиною”... Але склавши всі данні по проекту було чітко видно, що тріумфальна радість росіян по факту не більше ніж фарс.

Контракт на 30 років заключав поставку 38 млрд кубів газу по газопроводу "Сила Сибіру" з Чаяндінского і Ковиктінського родовищ починаючи з 2019 року.

Перше і головне питання, яке тоді виникло — ціна. Росіяни її приховували, самовпевнено розповідаючи, що вона "ну, дуже вигідна". Пізніше вигідність розвінчали дуже швидко. Китай купуватиме російський газ приблизно по $360. Європа, один з головних газових покупців Росії, отримувала газ в 2013 році в середньому по $380.

“Китай погодиться отримувати газ з Росії тільки за цінами, які він продиктує, і в обсягах, які йому потрібні в північно-східних провінціях (не більше 30-38 млрд кубометрів на рік)”, - вважає Михайло Крутихін

Тобто колосальної вигоди не видно, а враховуючи те, що ще потрібно будувати всю інфраструктуру для його реалізації - взагалі про економічну доцільність говорити не слід.

Інше питання — логістика. Для поставок газу в Китай "Газпрому" необхідно додатково $ 55 млрд (за данними компанії). Це не тільки будівництво трубопроводу "Сила Сибіру" протяжністю 4800 км, а й освоєння Ковиктинського і Чаяндінского родовищ.

Будівництво газопроводу почалося 1 вересня, воно оцінюється в $25 млрд. В “Газпромі” офіційно всіх запевняли, що Китай пообіцяв надати Росії цю суму авансом. Але пізніше джерела в компанії уточнювали газеті “Ведомості”, що замість авансу з Китаєм обговорюється вже кредит на будівництво труби.

Аванс дозволяє Китаю просити про зниження ціни на газ, а з кредитом можна уникнути знижок, але він збільшить боргове навантаження на “Газпром”.

Тобто будь-яка із запропонованих стратегій фінансування “мегапроекту” для Росії має тільки негативні наслідки. 

Звичайно Путін не захоче зганьбитися з “Силої Сибіру” і вже запропонував як альтернативу китайським грошам докапіталізувати «Газпром» на суму будівництва газопроводу.

За словами Крутихіна, в російському бюджеті на 2015 рік гарантується державне фінансування “Сили Сибіру” як першочергового проекту, тому цей економічно недоцільний проект будуть утримувати російські платники податків.

Також чимало експертів зазначало, що Китай використає свою звичну стратегію і дасть кредит тільки якщо він буде витрачений на закупівлю матеріалів для будівництва в Китаї та і будувати його будуть китайці.

Газовий експерт Михайло Крутихін погоджується, що ізоляція Росії на руку китайцям, але це тільки додатковий фактор до їхніх намірів диктувати "Газпрому" умови газової угоди.

Отримати аванс, який, як бачимо, Китай не дуже поспішає давати, і продавати 30 років задешево газ. Або отримати кредит, який взагалі має дві негативні сторони.

По-перше, заганяє падаючу, постсанкційну економіку Росію в борги. По-друге, ці борги будуть просто фінансувати економіку Китаю за рахунок китайського обладнання та будівельників.

Зараз ми вже побачили, що Росія може залишитись один на один зі своїм “мегапроектом”. Скоріш за все домовленості щодо авансу або кредиту залишились поза контрактом, на усних домовленостях, що не змушує Китай юридично відповідати за свої слова. Тим паче ізольованість Росії, в яку її загнала агресія Путіна дає чіткі сигнали китайцям - витиснути максимум з ослаблої економіки Росії.