Європарламент зробив ще крок до створення міжнародного трибуналу щодо керівництва Росії

Текст резолюції опубліковано на сайті Європарламенту.

Зокрема в ній сказано, що звірства, вчинені російськими військами в Бучі, Ірпені та багатьох інших українських містах, розкривають жорстокість війни та підкреслюють важливість скоординованих міжнародних дій для притягнення винних осіб до відповідальності згідно з міжнародним правом. Євродепутати закликають ЄС у тісній співпраці з Україною та міжнародною спільнотою домагатися створення спеціального міжнародного трибуналу.

Створення трибуналу, стверджують євродепутати, заповнило б вакуум у міжнародному кримінальному правосудді та доповнило б слідчі зусилля Міжнародного кримінального суду, оскільки він наразі не може розслідувати злочин агресії, коли йдеться про Україну.

Зазначаючи, що точні умови та склад спеціального трибуналу ще належить визначити, євродепутати підкреслюють, що він повинен мати юрисдикцію розслідувати не лише Володимира Путіна та політичне та військове керівництво Росії, але й Олександра Лукашенка та його наближених у Білорусі.

Вони також наголошують, що підготовча робота ЄС щодо спеціального трибуналу має розпочатися негайно та зосередитися на створенні механізмів для суду у співпраці з Україною. Необхідно підтримати українські та міжнародні органи влади у забезпеченні доказів, які будуть використані в майбутньому.

Парламент твердо переконаний, що створення спеціального трибуналу надішле дуже чіткий сигнал як російському суспільству, так і міжнародній спільноті, що президент Путін і російське керівництво в цілому можуть бути засуджені за злочин агресії в Україні. Депутати Європарламенту зазначають, що для Російської Федерації під керівництвом Путіна більше неможливо повернутися до звичного ведення справ із Заходом.

Текст резолюції ухвалено 472 голосами «за» при 19 «проти» та 33 що «утрималися».

На початку резолюції поданий перелік документів, на які спирається Європарламент. Серед них
- Лондонська декларація 1942 року про воєнні злочини
- Статут ООН
- резолюції ООН №377 «Єдність заради миру» від 1950 року та №3314 про визначення агресії від 1974 року
- римський статут Міжнародного кримінального суду

А також доповіді, резолюції, ухвали, постанови низки міжнародних організацій.

Сама резолюція докладно розбирає необхідність створення трибуналу, співпрацю з Україною, з іншими міжнародними організаціями, розбирає питання юридичної чистоти та прозорості діяльності трибуналу тощо.

А ще там є пункт 12, за який вчепилися російські пропагандисти. Цей пункт запрошує держави-члени ЄС, а також партнерів і союзників взяти участь в обговоренні юридичної можливості використання суверенних активів російської держави як джерело відшкодування за порушення Росією міжнародного права в Україні, у тому числі шляхом позбавлення таких активів суверенного імунітету або обмеження такого імунітету через грубий характер російських порушень міжнародного права.

Оскільки російським пропагандистам нема що сказати по всіх інших пунктах резолюції, то вони вже почали розганяти думку, що все це затіяно з одною-єдиною метою – пограбувати Росію, забрати її гроші. Ну, це якщо присудити злочинця до виплати компенсації за вкрадене та знищене – то цей злочинець голосніше за всіх кричатиме, що його грабують. От така русофобія з їхньої точки зору.

Але вони можуть кричати що завгодно. Як вже неодноразово була можливість переконатися, західне правосуддя часто працює дуже повільно. Проте невідворотно. Так що тим російським керівникам-злочинцям, яким пощастить дожити до кінця війни, можна вже зараз сушити сухарі.