Етимологія (від гелл. «етимон» – істина) – це наука про істинні значення слів. Істинними є первинні значення, тому етимологія займається походженням слів. Досліджуючи давні слова, пізнаємо істину та закони мовотворення.
Окультурена мова має бути зручнішою, ефективнішою, лаконічнішою, точнішою, милозвучнішою. Це до того, що ми прагнемо не ускладнити собі життя, а спростити і прояснити задля ефективнішого колективного творення нового світу.
Так було на кожному етапі розвитку людства: мова пристосовувалася до потреб і наявних технологій.
Відомо, що для арійської мови трипільської доби було властиве чергування голосних і приголосних: молоко, корова, кобила, голова, мама, тато, рука, робота, неділя, дерево, кора ... Така мова була сформована для того, щоб легко було говорити і при цьому точно передавати сенс. На цьому етапі знання передавалися усно, письмо мало магічний характер (прикладом такого архаїчного письма є українська вишиванка). Магічна практика основувалася на співі, тому слова були пристосовані для хорового співання. Звідси співучість української мови.
З розширенням писемності мова почала змінюватися в напрямку пропускання голосних і подвоєння приголосних: це дозволяло швидше записувати слова, тобто економити час і зусилля. В результаті з’явилися такі слова як «скупія» (сокупія, зібрання куп), змагання (со-магання, поєднання зусиль), спільно (со-половинно, пополам)... Подвоєння приголосних – це ознака активної писемності.
Особливістю новітнього часу є відновлення метафізичної картини світу, відновлення магічної функції мови, посилення її чіткості та однозначності (одне слово – одне значення), пристосування мови до комп’ютерної обробки, розпізнавання та синтезу, а також швидкого засвоєння.
Результатом роботи в цьому напрямку є формування етимологічного і тлумачного словника Сенсара.
Передусім треба установити на сайт словник української мови та систему перевірки правил з можливістю їх редагування і доповнення. Зробимо так, щоб при публікації тексту на сайті система підкреслювала неправильні слова, пропонувала правильні варіанти та синоніми, пояснювала значення слів.
Цю справу треба зробити негайно. Потрібен фахівець, який допоможе нам це реалізувати на платній основі. Можливо, для цього підійде інструментарій languagetool (див. опис можливостей). Він дозволяє редагувати словник і створювати правила.
Після запровадження цієї (чи ефективнішої) лінгвістичної системи почнемо системно вдосконалювати словник української мови, перетворюючи його на словник Сенсара, а також вдосконалювати правила граматики.
Загальне правило таке: при створенні нових термінів максимально використовуємо арійські корені, але так, щоб нові слова були якомога зрозумілішими.
Ось, наприклад, браузер – це новотвір на основі арійських коренів *бра (брати, брав) і *зр (зір, зирити, дивитися, зиркати, узор). Тобто: «бра у зір», або ж «бери і дивись». Браузер – це точний термін, який позначає програму для перегляду сайтів інтернет-мережі та гіпертекстів. Таким чином ми створили власний новий термін «браузер», який, «за дивним збігом обставин», нагадує англійський browser (читається «бравзе»).
Інший приклад: слово линк (скорочено від «линок», «льонок»), що означає гіперпосилання. Походить від кореня *ли - *лин, що означає «тулитися», «ліпитися», «приєднуватися», «прилинути», «притягнутися», звідси слова «линва» (мотузка), «залигати» – прив’язати, «налигач» – мотузка для худоби, «лига» – об’єднання, союз (напр. лига націй), «релига, релігія» – відновлення зв’язку, «лінія» – неперервна, зв’язна фігура, «липа» – дерево, з еластичної кори якого (лика) роблять налигачі, постоли та коші, «льон» («льонок») – рослина з міцними волокнами. Від слова «линок–льонок» походить англійське «link» (зв’язок), яке позначає гіперпосилання.
Треба сказати, що в англійській мові багато українських слів. Ось, наприклад, фраза, яку пишуть на дверях вагонів метро: «Do not lean on door» з перекладом «Не притулятися до дверей». Буквально вона перекладається так: «Та не линь до дверей».
Магічний ядром Сенсара є тексти Живого Слова, які розвиваються разом з усією мовною системою.
Ухвалені правила і прийняті слова застосовуємо у щоденному спілкуванні в міру їх появи. Практика дозволить виявити життєспроможні новації і відкинути невдалі.
Ми живемо в час, коли з середовища старого українського етносу формується новий етнос. Сенсар допоможе йому структуруватися в нову націю. Тому треба усвідомлювати, що паралельно тривалий час існуватимуть дві мови – «сучасна українська» і «Сенсар». Подібним чином раніше паралельно існували «пракрит» (простонародна мова) і санскрит (окультурена мова).
Тексти, написані окультуреною українською мовою, позначатимемо брендом «Написано на Сенсарі». Першою книгою на Сенсарі має бути «Арійський Стандарт – 2015».
Додатково: Коротко про Сенсар
Творимо мову Сенсар, а з нею – новий світ.
Мені ось що спало на думку: сайт Народний Браузер - бра у зір те, чого не помічають інші.
https://t.me/ETEPHET
Comments
У статті висловлена думка, що нові слова мають бути якомога зрозумілішими. Зразу згадав як запитував деяких своїх знайомих, яким вони браузером користуються. Вони "підвисали". Тоді уточнював, Хромом чи Оперою, чи може Фаєрфоксом, і тоді вже вони зразу відповідали.
Получається, що навіть деякі користувачі комп’ютера не знають, що таке браузер. А от якби в запитанні я вжив слово "переглядач" замість браузера, я впевнений, що всі би зрозуміли, що мається на увазі.
P.S. "брати"+"дивитися" - це і є "переглядати"
Переглядач - це занадто загальне слово. Завжди треба уточнювати: переглядач відео, слайдів, телепередач... А тут однозначно: браузер - для інтернету.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Мені ось що спало на думку: сайт Народний Браузер - бра у зір те, чого не помічають інші.
https://t.me/ETEPHET
Супер! Браузер - "брати у зір", тобто дивитися, переглядати.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Прям як англійське take a look
Це справді цікава тема, власно кажучи, питання йде про уточнення та переосмислення "понятійного апарату" (в термінах сучасної науки). Хоча саме питання ширше - воно має світоглядний характер.
Втім із власного досвіду прочитання т.зв. "Рукопису Войнича" маю можливість зауважити, що українська традиція розуміння Слова з використання письма без голосних взагалі, а тільки одними приголосними - фактично зовсім не відома поки що і має бути вписана у дещо іншу схему розвитку мови, ніж у обрисі наведеному у статті. Принципи цього "забутого" письма, дуже можливо, є певний ключ саме до проникнення у слова-корні, переосмислення сучасних слів-понять, тобто розкриття сучасних слів у їх зв"язку із первинними словами-поняттями.
І, дійсно, є потреба певних спеціальних програм для пошуку по різним словникам як української мови, так і інших мов. Над цим було би дуже цікаво попрацювати, особливо, якщо б це відбувалось як "професійна діяльність".
Хай Буде!
VitaYou!
ГОРТАЧ - точне, зрозуміле і, нарешті, українське слово. Якось я його тут користував, і ніяких незрозумілостей не було.
Це ділове (практичне) слово, без зайвого, для перегляду змісту тенетів, прикрашання (поетизації ), як "брати у зір", бо і зміст сторінок різний.
VAKULA
Нарешті знайшов наше слово для "етимологія" (від гелл. «етимон» – істина), бо давно вже воно мені муляло.
Це при, буквальному відтворенні, "єстинознавство". Це в значенні "наука". А в значенні "походження такого то слова" - "єстина такого то слова".
VAKULA
Думаю, що єстина слова "СЛОВО" така, що воно від слова "зловити - словити" думку.
!Тому що слово ловить думку!
Щоб передати іншій людині думку, я повинен її зловити, уявити, означити (конкретизувати) образ того про що думаю і через відстань, передати для відтворення той образ, словлений словом. Людина бере (чує) моє слово і воно видає їй словлену думку для відтворення образу, думки.
"Казати" - "показувати, давати уявлення-картинку, висловлювати словлену словом думку"
VAKULA
Схоже на істину, адже слово - це оформлена (схоплена, зловлена) думка. Якщо думку не оформити, то вона утікає, зникає, розчиняється. Для збереження думки її треба зловити і запакувати у форму.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Я б написав так:
Мовний софт - мовне оживо (бо воно оживля сторінку, надає їй дію)
функція мови - дія мови
потрібен фахівець - потрібен майстер
браузір - гортач (придивіться до цього слова, в ньому жодних вад ні за змістом ні за походженням), якщо вже користуємо слово "сторінка", то яка є причина відмовлятися від "гортач"?
реалізувати - зробити
ефективнішою - дієвішою
практичне мовотворення - мовотворення, або дієве мовотворення
етимологічний - єстинознавний
спеціальний - відповідний, підходящий, особливий, пристосований
VAKULA
Це дуже радикальні зміни, вони не полегшать нам життя, а лише створять нові непорозуміння. Навіть якщо воно "правильніше", народ користуватиметься тим, що легше і точніше передає сенс.
Мовний софт - це словники, перекладачі, програми обробки текстів, інтерфейси. Це дещо більше, чим "оживлення сторінки".
Функція - це не просто дія, а спеціалізована, вузька, конкретна дія.
Майстер - це висококласний фахівець (фахівець = спеціаліст).
Реалізувати - це втілити, матеріалізувати, зробити реальністю.
Ефективніший - це не просто дієвіший, а той, що дозволяє досягати результату з меншими затратами.
Практика - це ближче до поняття "раціональна, цілеспрямована діяльність".
Етимологія - це не просто наука про істину, а саме про істинні значення слів, тобто має вужчий сенс.
Спеціальний - призначений для якоїсь вузької сфери застосування.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Бравіссімо! А де хоч краплиночка любові до України? Бачимо надхненний захист чужий слів і огида до всього українського, гідна якогось німця, що не розуміє українського.
Пояснюю (арґументую): візьмемо “старт-ап”, англійці без усякого чужобіства говорять “старт — вгору”, чи “початок-вгору” і розуміють такі тонкощі змісту, які їм треба, навіть мордва каже “лапті-портянки”, а розуміє “взуття”, хоч би й італійське. Те ж саме з фут-болом, боксом, з софтом та гардом - це їх прості слівця з простим старим змістом і вони розуміють в них і новий зміст, без чужопоклонства.
Роби те що любиш, але не ґвалтуй українське. Як можливість (варіант) - вивчи прекрасну німецьку, будеш їздити перекладачем по “правильних місцях” - і гроші і задоволення.
Українці не німці. Такі вони, що десь розгледіли у Тризубі слово ВолЯ і прагнуть своєї мови, волі, та не думають ховати свої тіла і душі у раю. Бо якраз раби не прагнуть волі а хочуть раю, хочуть Петра першого з німецькими рехворматорами у білих перуках, свідоцтвом европейського маскування під білих людей.
Подумай, що таке Україна, згадай карту з Маршу Титанів, там видно, чи потрібні їй німці та хранцузи.
VAKULA
Ну ви знайшли кого звинуватити в нелюбові до України))))))))) Той, кого ви критикуєте в цьому коментарі для розвитку свідомості українців, мабуть, зробив в раз сто більше ніж ви. І історію знає точно набагато краще за вас.
А огида про яку ви часто пишете, тільки у ваших повідомленнях часто зустрічається. Робіть висновки. Позбудьтеся своєї фобії "чужого" і тоді спілкування на сайті стане трошки приємнішим. Принаймні людям, які люблять Україну, не треба буде читати ваші дивні звинувачення.
А німецьку і англійську і іспанську і навіть китайську по-можливості треба вчити, щоб побачити крім недоліків також переваги інших мов. Адже скільки мов знаєш, стільки разів ти людина.
Що поробиш, чим більше чужопоклонства тим більше огиди до нього.
Якщо хтось краще мене зна історію, особливо німецьку чи хранцузьку, то не треба мені цим тикати, це моветон. Хай спробує отримати собі від того якусь користь.
Якщо подоба комусь хранцузька - хай спочатку вивчить до такого рівня, щоб зрозуміти, чим гарна вона, бо інакше це невігластво та снобізм, неукові хвалитися.
VAKULA
Прикольний випадок про одного знайомого любителя гламура, такого ж знатока чужого.
"Я всі суші-бари у нашому місті перепробував! І оце у цьому найкраще суші! Я і мої друзі завжди сюди ходимо суші посмакувати!"
"Правда, приїздив японський шеф-повар, із Японії, так він сказав, що це - лайно, а не суші!"
Отож, хвалити чуже - не треба розуму, бо важко перевірити, чи так воно гарне.
VAKULA
Саме ота "краплиночка любові до України" в тому, щоб не відбити охоту до використання українського слова (саме того, що "ловиться" українським духом і оформлюється у пакет інформації - СЛОВО).
Не перегинаймо палицю насильною українізацію. Все має робитися з власної волі. А вона (ВОЛЯ) насильства не терпить, бо українці
Колись, у своїй сім'ї, сам також намагався наполягати на кожному кроці з постійними моралізаторськими нагадуваннями та насильним поправлянням "українського слова" ... чим викликав лише агресію до українського слова, вишиванки тощо... Потім отямився! ;) І тепер чую, як дружина вже перекладає під час читання діткам російські (і з московської) казочки, так би мовити "на ходу", українською!!!
Життя йде своїм ходом! Спокійно! І все буде так, як ми хочемо! ...хоч і не так як нам хотілося б! ;)
Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.
От і я кажу, при створенні сенсару, не перегинаймо палку чужопоклонством. Тим більше огидні моралізаторства про те що всі мови драгоцінні тому треба в них вчитися при очищенні української. Це на межі глузду.
Відсутність зацікавлення в звичайному використанні цілком слушних замінників запозиченням дивує.
Бо хвалитися сенсаром зробивши окличні знаки ззаду і спереду, постійно повторювати "нехай"-"хай" і горою захищати запозичення через їх якусь особливу точність - це лукавство та ледарство.
Той науковий сленг, що буде постійно з'являтися в мові, ніхто не чіпа, бо це неможливо, чого ви зарані за нього трясетеся, аж смішно.
Наче, ніхто (nobody-жодне тіло) не чуло про різницю між лівопівкулевими та правопівкулевими мовами.
Їй-бо, схоже на петрівську академію наук, де невіглас не знаючий історії Ломоносов чомусь перегинав палку без причини.
VAKULA
Мені цікаво, чи вам замість того, щоб строчити тут коментарі з образами всіх і вся, хто з вами не згоден, не простіше створити свій проект у відповідному розділі сайту, аналог Сенсару, але з вашим баченням, і розвивати його. То у конкурентній боротьбі виживе кращий. І якщо ви праві у тому, що варто ненавидіти все "чуже" і всі інші народи - "збоченці", то у вас появляться послідовники.
А Сенсар уже має визначені принципи його творення, яких дотримується засновник проекту і можливо, більшість користувачів НО. Можливо пану Ігору варто зробити статтю, де чітко описати принципи творення Сенсару і поставити їх на голосування. Я думаю, що більшість підтримає (особливо, при теперішній системі голосування, коли враховується розмір інвестицій тих, хто голосує).
Тому скільки би ви тут не сипалися образами, це нічого не змінить. Бо завжди будете "антитезою". Тому краще творіть своє. А якщо жалієте на це часу і сил, то краще й іншим не заважайте творити те, що вони вважають правильним.
Успіх будь-якої справи залежить від вміння правильно визначати пріоритети, розділяти головне і вторинне. Бо коли одразу хочеш охопити все, то не матимеш нічого.
У Сенсарі ми розрізняємо два складники: магічний і утилітарний.
До магічного ядра Сенсара треба підходити максимально обережно і відповідально, адже тут головне - енергетика. Десь змінив один звук - і слово не працює. Тому тут треба досліджувати першооснови.
Що стосується утилітарного складника, то тут найважливіше - точна передача сенсу. Якщо слова "дієвість", "результативність" і "ефективність" мають дещо різний сенс, то треба використовувати окремо усі три слова. Наша гордість від цього не постраждає.
Розумно запозичуючи іноземні слова, ми отримуємо перевагу. Якщо якесь англійське слово має 10 різних значень і вимагає додаткового пояснення контексту, то в українській мові це ж саме слово може нести точний сенс.
Той же "startup" в англійській має 9 значень, тому для правильного розуміння вимагає уточнень, а в українській все однозначно: стартап - це інноваційна компанія, без варіантів.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Є 2 варіанти пріоритетів.
1. На перше місце поставити максимальну зрозумілість мови зі сторони користувачів.
Це можна забезпечити використанням чисто українських словотворів. Наприклад, вживати слово "переглядач інтернету" або "гортач інтернет-сторінок". Получаються значення аж з 2-3 слів, зате слова чисто українського походження і в більшості випадків добре зрозуміло, що малося на увазі, навіть людям, які рідко або вперше зустрічаються з цим поняттям.
В даному випадку, мова "йде" до користувача, а не навпаки. Оскільки людині не приходиться робити зусиль, щоб розуміти ці словотвори.
2. На перше місце ставиться точність значень слів і лаконічність.
Наприклад, вживаємо іноземне слово "браузер", яке є коротким і має точне поняття, яке ні з чим не переплутаєш.
Тут вже користувачі мають "йти" до мови, оскільки повинні вчити нові слова, ті хто їх не знає, зате коли вивчать, то стане набагато зручніше спілкуватися, оскільки в більшості випадків можна буде використати одне єдине коротке слово, щоб виразити складніше поняття, навіть якщо воно іноземного походження.
Для наповнення утилітарної складової Сенсару обрано якраз цей другий варіант.
Мені подобається перший варіант, тобто новотвори з українських слів (хоча в мене немає фобії до іншомовних слів, як в декого), але коли подумаю про те, яку точність вираження думок і лаконічність мови отримуємо при другому варіанті (який обраний паном Каганцем), то це захоплює.
Можливо я теж готовий буду пожертвувати думкою про необхідність чисто українського походження слів, заради високої точності значень слів і лаконічності мови. Подивлюся як далі буде розвиватися Сенсар.
Ще корисно усвідомлювати, на яку категорію українців ми орієнтуємось.
Якщо на пасивну більшість, то тут справді треба все докладно пояснювати і використовувати конструкції типу "переглядач інтернет-сторінок".
Якщо ж на активну частину, схильну до гри і швидкого навчання, то тут досить короткого "браузер" як "бра-у-зор".
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
брав-у-зір= браузір (бравзір)... Воно, мені здається, така відповідність. Тут маємо, все-таки, варіант розуміння іншомовного слова через осмислення, яким чином це слово сформувалось у тій "іншій" мові.
Хай Буде!
VitaYou!
Усе ж таки "бра-у-зор" (через О), адже говоримо "зору", "зоря", "прозорий"... Якщо відкинути пізнішу зміну О на І, то має бути "браузОр". Думаю, що це краще ніж "браузЕр", хоча й трішки незвично.
Подібним чином слово "линк" має бути через И - як у слові "линва".
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
"Якщо слова "дієвість", "результативність" і "ефективність" мають дещо різний сенс, то треба використовувати окремо усі три слова".
То ж то і воно, що завжди використовується тільки "ефективність" у всіх змістах та начебто відтінках, тому що так легше, не думати про точність змісту.
Завжди легше з розумним виглядом сказонути "інформація" а ви вже поки допетраєте про що я, то я вже вас, дурнів, перебалакав і довів свою "правоту". Так менше відповідальності за свої слова. Це виродження, погіршання, лукавість. Це москальська звичка, петрівська науковість, якої важко позбутися. Коли кажеш, повинен сам перейматися, щоб було зрозуміло, а не ховатися за "розумними запозичено науковими" словами.
Майже завжди, оці словечки ніхто достеменно не може переказати своїми словами що воно значить, так ото, туманно, якось люди кажуть "та я понял, для сєбя" і біжуть далі, лівополушарні.
Ферштейн?
VAKULA
Головне завдання Сенсара якраз і полягає в наданні словам точного сенсу.
Дієвість - спроможність змінювати стан об’єкта дії.
Результативність - спроможність досягати поставленого результату.
Ефективність - спроможність досягати результату з мінімальними затратами.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Є(сть) ще така "лінійка" (низка) солов:
Гордість - Ґонор - гординя.
Гордість - любов до свого;
Ґонор - самоповага;
гординя - тупа зарозумілість, пиха.
Є країни: Україна, Польща, Росія. Підберіть найточніші відповідники ;-)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)