Народився 1612 р. у магнатській родині, власників 12 містечок та 75 сіл у Київському воєводстві. Вчився в аріанській академії в Ракові, потім у Лейденському та Базельському університетах, подорожував та студіював в Англії, Франції та Італії. На чолі власного загону брав участь у війнах Польщі з Московією та Швецією (30-і рр.), з 1641 р. — підкоморій київський. Був одним із чільних українських протестантів, фундатор аріанської академії на Волині. 1643 р. придбав великі володіння на Лівобережжі. За Хмельниччини воював проти козаків як польський полковник; 1655 р. перейшов на бік шведського короля Карла X Густава і воював проти Польщі. 1657 р. перейшов на бік козаків, прийняв православ’я і став полковником. Був представником України в переговорах із Швецією, що закінчилися Корсунською угодою 1657 р., яка визнавала незалежність України. Один із авторів Гадяцького трактату 1658 р. і автор «Маніфесту до європейських держав» 1658 р. Став канцлером Великого князівства Руського, очолив українську делегацію на сейм для ратифікації Гадяцького пакту, брав участь у Конотопській битві 1659 р. Був убитий промосковськими козаками в 1659 р. Автор політичного трактату «Роздуми про війну з московитами» (Париж, 1634), написав релігійну поему «Паноплія» (1653), автор аріанських молитов польською мовою.