Українське чи російське слово

06/26/2014 - 19:03

Андрій Пасічник

Українське чи російське слово

Світ

Спецтема

https://ar25.org/node/26384

Після падіння імперії, у пориві незалежності, ми відмовилися від багатьох українських слів, бо привикли вважати їх російськими, а хотіли відрізнятися мовою від російської, би тим довести свою самостійність. Але українська мова стала донором для російської, тому там багато українських слів, які треба повертати назад в українську.

Щодо мовної норми, то пора виправляти ті норми, які закостеніли від більшовицько-колоніального словотвору.

Визнаймо, що українська мова в такому стані як і народ. Потім зважмо, що за стільки літ її дискредитації - вона тимчасово втратила свою ясність і повнокровність. Отже - пора розкопувати і очищати, наново формувати Нову Високоточну Мову, на основі рідних вібрацій, та знаків. Відроджуймо Мову за Родом її - за родом своїм.

1. "Изымать" - українською - "вилучати".
Якщо слово "вилучати" - українське, то "получати" - також українське,
а не тільки "отримувати". Лучити означає єднати, злука - з’єднання.
Тому, не тільки "вийшло", але й "получилося" - цілком по нашому. Тобто щось робили і вдалося з’єднати частини, по-лучило-ся.

2. Много - українське слово, бо є від нього похідні "множина", "множинний", "множити", а не тільки "багато". Іван Франко, "Страшний суд": "...В моїм небі місця много, Всяких треба тут професій..." Також: "На многії і благії літа!", "многая літа!"

3. Будоражити - українське слово, від будити-збуджувати і разити-вражати. Збудоражений, збудораження, будораження. Збуджено-вражений.

4. "Стремиться" - стремитися, стреміти. Слово "прагнути" - відображає бажання, пасивність. А стремитися - відображає спрямованість, вектор, і активність. Устремління - українське слово.

5. Одежа. Якщо є слово одежина, то і одежа - українське слово, а не лише одяг.

6. Підгузник. Можна подумати це від російського подгузник. Але звідки слово? Підгузник - те що кладуть під гузицю, а гузиця і сьогодні в західноукраїнських селах означає - задниця, дупа. Там де найнижча чакра.

7. Потолок. Стеля - від стелити. Стелю стелили. Потолок від толока, толочити. Мабуть глину, що утеплює стелю в одноповерховій хаті(як в моїй) толочили ногами, а тоді нею утеплювали стелю зі сторони стриху(стріхи, горища).

8. Внутрі. Переважно кажуть "всередині". Якщо є слово нутро, внутрішній, то і "в нутрі" та "внутрі" - цілком по українськи.

9. Пойнятний. Є "ймовірно", "неймовірно" - від йняти віру. Ймити, йняти - то ж і по-йняти, пойнятний - зрозумілий, пойняв - зрозумів.

Останні записи

Опубліковано Оксана Лутчин 26 June, 2014 - 19:46

Вилучити, получити мають спільну основу — лучити. Лучити — це з'єднувати. Відповідно вилучити — відділити, відокремити. І, за Грінченком, получити — з'єднати, поєднати. Влучити — попасти в ціль.

Опубліковано Андрій Пасічник 26 June, 2014 - 20:32

Получилося - з’єдналося. Думка - слово - діло - наслідок. Получилося! )

Опубліковано Оксана Лутчин 27 June, 2014 - 13:34

Треба звертатись до творів класиків (Шевченка, Франка, Українки...), звіряти істинність таких слів, адже їхня мова - це скарбниця питомо української лексики.

Опубліковано Андрій Пасічник 28 June, 2014 - 20:03

Класики безумовно багато організували. Але й ми маємо бути новими класиками, і творцями живого інструменту Людини - мови.

Опубліковано Михайло Харачко 26 June, 2014 - 23:39

Якщо звучання українських слів збігається з чужомовними, то псевдонауковці під впливом тривалого інформаційного зомбування спішать віднести їх до запозичених. Але враховуючи те, що наша мова є найдавнішою все треба робити якраз навпаки. Проте ці слова часто можуть бути перекрученими і втрачати свій первинний зміст, тому треба шукати їх давнє звучання, властиве священній мові сонця.

Опубліковано Арсен Дубовик 27 June, 2014 - 13:20

1. Пане Андрію, дякую за тему! 2. Пане Святославе, те що Ви сказали гарно ілюструється словами Юрія Рибнікова: "Зомбування - це форсована обробка підсвідомості людини, завдяки якій вона програмується на беззастережне підпорядкування наказам свого господаря. Власне, самЕ зомбування починається з дитячого садка і триває протягом всього вашого життя. Практичні методи зомбування: нам втовкмачують в голову безліч інформації. Всі одержані там знання поділяються на: безглузді даремні шкідливі помилкові застарілі Ми повинні чітко знати, що всі слова русів (А.Д.: Рибніков розрізняє поняття "рус" і "рускій"!)[i] виражаються пропозиціями. Є поняття "граматика руської мови" і поняття "корінь слова". Корінь слова несе сенс даного виразу і переносить його на функціонали, тобто на дієслово.[/i] Вводимо два поняття: 1) додавання (сложеніє); 2) множення (умноженіє). Додавання (сЛОЖеніє). Щоб отримати результат додавання, що потрібно зробити? сЛОЖить (скласти) = "з брехнею (ЛОЖью) ЖИТИ". Множення (умноженіє). Щоб отримати результат множення, що потрібно зробити? Помножити (умножіть) = УМНО ЖИТЬ (РОЗУМНО ЖИТИ). Ось це ось з брехнею (ЛОЖью) ЖИТИ Рибников і пропонує замінити на РОЗУМНО ЖИТИ (УМНО ЖИТЬ) і в освіті, і в науці." ВІДЕО (02:18:46) - Рибніков Юрій Степанович - Зомбування через науку

Опубліковано Андрій Пасічник 28 June, 2014 - 20:09

ложити-лежати-ложе-ліжко, сложить - це скласти до купи. А ложь і ложити просто збігаються. - ?

Опубліковано Арсен Дубовик 29 June, 2014 - 17:01

Думаю, що саме так, пане Андрію. "Сложить" - не "складати на ложе" ;) ... мені так здається. )))

ложь і ложити просто

співзвучні слова.

Опубліковано Андрій Пасічник 28 June, 2014 - 20:11

Попри зіпсутість школи - там є і добрі вчителі, що смислом життя вважають пізнання і передачу корисної інформації. - ?

Опубліковано Андрій Пасічник 28 June, 2014 - 20:13

Хоч - найкращим для дитини - є відвідання гуртків за інтересами, та перед вступом - репетиторство. В школу можна і не ходити.

Опубліковано Vakula 4 July, 2014 - 11:27

Давній дослідник Платон Лукашевич (Чаромутіє - язик магов, волхвов і жрєцов) зазначав, що від батьківської мови відокремлювалися інші мови і "забирали" з собою частину лексики. Оце саме таким чином, коли, стараючися говорити "автентичною" мовою, ми віддаємо багато наших слів іншій мові. А ще й по тому вимушені придумувати нові слова замість втрачених. Так мова потроху відходить від прамови. Мені не подобається заміна "о" на "і" у багатьох словах. Якась лукавість в цьому.