На Київщині бунт проти «сирійських біженців»

Наразі яготинці облаштували блокпост, аби зашкодити поселенню іноземних біженців, розповів депутат Київської обласної ради Армен Шахарьянц. У Державній міграційній службі цю ситуацію поки не коментують.

У 2002 році Україна приєдналася до Конвеції про статус біженців і взяла на себе міжнародні зобов’язання щодо захисту іноземців, які прибувають на територію України. На сьогоднішній день в Україні діють два пункти тимчасового розміщення біженців – в Одесі та у Мукачеві (Закарпаття). Вони відкрились у 2001 та 2004 роках і розраховані загалом на 320 осіб. Там розміщуються соціально-вразливі категорії біженців із 44 країн – багатодітні сім’ї, одинокі матері, діти без супроводу, люди, які зазнали насильства, тортур і не можуть себе забезпечувати. Вони утримуються в центрах за рахунок держави.

Цільове призначення пункту в Яготині визначили у 2003 році. Будувався комплекс повільно через затримки з фінансуванням. На його зведення витрачені кошти як державного бюджету, так і Європейського союзу. Перша черга комплексу розрахована на 101 ліжко-місце.

Останніми днями в Яготині часто проходять протестні акції та народні віче – люди проти того, щоб у їхньому місті відкрився пункт тимчасового розміщення біженців. Будівництво комплексу розпочалося у 2013 році, а от про його призначення місцеві дізналися лише нещодавно. Переконані, що до пункту заселять сирійських біженців, тому вирішили, що діятимуть на випередження.

«Для того, щоб не допустити іноземців, ми вирішили заселити туди воїнів АТО і поступово оформлювати документи. Вони заслуговують на більше, ніж сирійці, вони захищають нашу батьківщину, а сирійці чомусь свою батьківщину захищати не хочуть – виїжджають», – зазначає в коментарі Радіо Свобода Армен Шахарьянц, депутат Київської обласної ради.

Відповідне оголошення із запрошенням бійців АТО та їхніх сімей заселитися в ці приміщення Армен Шахарьянц розмістив у мережі Фейсбук, і воно швидко поширилось. Депутат розповідає, що отримує чимало повідомлень про готовність людей приїхати і заселитись.

Яготинці облаштували блокпост на в’їзді, на якому організували чергування. Місцеві жителі вважають, що біженців можуть заселити вночі без погодження з громадою.

«Люди налаштовані рішуче, щоб не пустити сюди іноземців. Сьогодні не було приїжджих, були тільки два депутати облради: я і Микола Семеняка. Ми спитали думку народу, люди категорично проти, зібрались коло того центру й вирішили поставити блокпост, щоб ніхто не завіз іноземців, поки люди сплять. Щоб не поставили нас перед фактом, що люди там уже живуть. Тоді вже буде дуже погано», – розповідає Армен Шахарьянц.

Яготинці переконані, що мають право на такі дії, бо, за словами обласного депутата, з ними ніхто не погоджував проживання на території їхньої громади біженців. Місцева влада Яготина підтримує жителів у їхньому небажанні бачити у місті мігрантів, каже Армен Шахарьянц.

Є в мережі і застережливі думки. Леся Литвинова, координатор «Волонтерського центру на Фроловській», реагуючи на цей заклик, висловилась, що, хоча і вважає несправедливим те, що відбувається, акція із заселенням, на її думку, є «самозахопленням». Тому волонтер застерігає тих, хто має намір заселитися з дітьми у помешкання в такий спосіб.

Народні віче та протести у Яготині раніше приїжджали підтримувати активісти цивільного корпусу «Азов» та «Правого сектору» з Києва. Як пояснив Радіо Свобода Микола Кравченко, представник ЦК «Азов», вони долучаються, коли місцеві жителі їх кличуть.

«У нас у країні йде війна. У нас критична ситуація в трьох регіонах: у Криму, Донецькій та Луганській областях. Чому ми маємо селити біженців з інших країн, якщо в нас не забезпечені житлом навіть свої переміщені особи?», – пояснює представник ЦК «Азов» підтримку яготинців.

Координаторами акцій є жителі, які утворили штаб з цього питання в Яготині. Про ініціативу заселити бійців АТО в приміщення для біженців в ЦК «Азов» вперше чують. Микола Кравченко зауважив, що саму ідею цілком підтримує, але вона має бути реалізована в юридичній площині й законним шляхом – на підставі проведених громадських слухань, а також додав, що зараз це є доречним навіть через неготовність приміщень.

«Коли ми минулого тижня там були, там не були підключені комунікації. В принципі, це ініціатива місцевих жителів. Якщо вони нас покличуть, то ми дізнаємось суть питання і тоді будемо вирішувати. Заселення прямо сьогодні я не вважаю доцільним – ні води, ні газу… Сенсу немає зараз. Туди прямо зараз не заселять нікого. А от коли здадуть в експлуатацію, то от тоді дійсно треба селити туди сім’ї учасників АТО», – наголошує Микола Кравченко.

Ситуацію в Яготині співкоординатор проекту «Без кордонів» центру «Соціальна дія» Максим Буткевич вважає маніпуляцією населенням через почуття страху. На його думку, через брак інформації місцевих «накручують» у політичних цілях. Жителі не знають, хто такі «біженці», не мають достовірної інформації про те, хто там буде поселений.

«Чомусь виникають абсолютно безглузді міфи про те, що мова йде про сирійців. Відповідно, є величезна кількість міфів і про самих сирійських біженців», – зауважує Максим Буткевич.

До ініціативи поселення бійців АТО експерт ставиться із сумом, адже переконаний, що умови не підходять для постійного проживання ані для військових та їхніх родин, ані для біженців.  Це тимчасове поселення в приміщеннях гуртожиткового типу, де обраховуються місця по ліжках, не для надання житла, пояснює Максим Буткевич. За його словами, тих  двох центрів, які діють зараз в Україні, вкрай недостатньо.

«Мова йде про тих людей, які попросили про притулок в Україні і чиї заяви були прийняті до розгляду, незалежно від того, з яких країн вони є. Тобто вони вже є в Україні, і вони вже попросили про притулок, нікого нізвідки не привозять. Питання в тому, щоб їм надати тимчасовий дах над головою, щоб вони оговтались і почали процес інтеграції до місцевої спільноти. Мова не йде про новоприбульців. Це можуть бути сирійці, можуть бути афганці або росіяни, кількість яких останнім часом зросла через антивоєнні, антипутінські погляди, і вони, в принципі, перебувають по один бік барикад з нами», – наголошує експерт.

Для поселення в пункти відбувається ціла низка процедур, починаючи від юридичних і закінчуючи медичними. В історії України біженці жодного разу не ставали джерелом спалаху екзотичних хвороб, наголошує Максим Буткевич, і пояснює, що це один із найбільш розкручених міфів навколо пункту для мігрантів.

Нагадує експерт і про події дворічної давнини в Україні, коли така сама інформаційна кампанія була розгорнута проти переселенців зі Сходу України. Але в даному разі ситуації різняться, бо іноземні біженці вже є в Україні і завжди були.

За даними Державної міграційної служби, за 2015 рік близько 2500 осіб визнано біженцями, і ще близько 600 іноземців – особами, які потребують додаткового захисту. Всього станом на 1 січня 2016 року в Україні перебувають на обліку 75 252 іноземця та особи без громадянства.