Корабель, на якому подорожували Ісус та його учні Галілейським морем

Почнемо з того, що в Євангелії вживається гелленське слово πλοῖον (плойон, від «плавати»), що позначає доволі велике судно, корабель. В епоху вітрильного флоту кораблями називалися усі морехідні судна, за винятком маломірних. Кораблі мали палубу, тобто дерев’яний дощатий настил. Натомість для позначення човна, тобто маломірного судна, в гелленській (давньогрецькій) мові вживається слово ἀκάτιον (акатіон).

У церковно-слов’янських перекладах Євангелія також вживається слово «корабель», а не «човен».

Чи справді Ісус Хрестос плавав Галілейським морем на кораблі? Судіть самі. Ось євангельське оповідання про утихомирення бурі на морі, яке однозгідно подають Матвій (8.18–26), Марко (4.35–40) і Лука (8.22–25):

«Одного дня, як настав вечір, побачивши силу народу навколо себе, Ісус велів відплисти на другий бік. Як він увійшов до корабля, то слідом за ним увійшли його учні, залишивши народ».

Тобто Ісус з учнями перебував на березі. Як настав вечір, він велів подати корабель. Очевидно, що корабель мав команду моряків. На борт піднялися Ісус, 12 апостолів та інші учні, так що на кораблі могло бути два–три десятки людей чи навіть значно більше.

Якби йшлося тільки про апостолів, то так і було б сказано, подібно як у виразах «прикликавши своїх дванадцять учнів», «оцих дванадцятьох Ісус вислав і наказав їм», «коли Ісус скінчив навчати дванадцятьох своїх учнів», «і коли наближались до Єрусалима, Ісус узяв набік дванадцятьох» тощо. Тут же сказано: «слідом за ним увійшли його учні». Очевидно, що учнів було у кілька разів більше, ніж апостолів.       

«Аж ось зірвалася на морі така велика буря, що хвилі заливали корабель, і вони були в небезпеці. А він був на кормі та спав на подушці».

Хвилі перекочувалися через палубу, а Ісус у цей час спав на подушці у затишній каюті на кормі. Подушка вказує на те, що в кораблі була комфортна каюта, адже на звичайний рибальський човен не беруть подушки. Оскільки Ісус собі спокійно спав (чи вдавав, що спить), значить каюта була достатньо ізольована від хвиль і навколишнього шуму. Отже, корабель таки був величенький.   

«Ті кинулись до нього, збудили його й кажуть: Рятуй, Господи, ми погибаємо! Чи байдуже тобі, що гинемо? А Він до них каже: Чого ви такі боязкі? Тоді погрозив вітрові й розбурханим хвилям, і сказав до моря: Замовкни! Ущухни! І затих вітер, і ущухли хвилі, і настала велика тиша». 

Буря була сильна і небезпека була велика, адже учні вирішили, що йдуть до погибелі. Це ще раз підтверджує, що каюта на кораблі була досить комфортабельна, а корабель був доволі великий.

Звідки Ісус міг взяти для подорожей великий корабель?

Треба розуміти, що вчення Ісуса поширювалося передусім серед еліти, а вона мала досить ресурсів, щоб організувати для свого Господа пристойний пливучий засіб. Наприклад, Євангеліє розповідає про тих, хто підтримував Ісуса та організований ним рух:

«По тому Ісус проходив через міста та села, проповідуючи й звіщаючи Добру Новину про Царство боже. З ним були дванадцять і деякі жінки: Марія, звана Магдалина, Іванна, жінка Хузи, Геродового управителя, Сусанна та багато інших, що їм помагали зо своїх маєтків» (Лука 8.1–3).

Ісуса супроводжували прихильники, які могли собі дозволити подорожувати разом з Господом і матеріально підтримувати його духовну громаду. Наприклад, Іванна була дружиною управителя (по-нашому – прем’єр-міністра) Герода Антипи – тетрарха Галілеї.

Отже, Ісус з учнями подорожував Галілейським морем на комфортабельному кораблі, можна сказати, на круїзній яхті.

Питання в іншому: навіщо було точний термін «корабель» (πλοῖον) в перекладах замінювати на «човен»? Причина та ж сама, чому народження Ісуса перенесли з багатої садиби галілейського Назарета в дику печеру іудейського Вифлеєма. І та ж сама, чому Ісусового батька Йосипа називають столяром або теслею, хоча його кваліфікація в Євангелії (Матвій 13.55) позначається словом «τέκτων» (тектоун, тектун), що перекладається як «майстер», інші значення – «будівельник, художник, творець»; наприклад, вираз «τέκτων vωδυνιᾱν» означає «цілитель хвороб, лікар». Від цього ж кореня походить слово «архітектор», що означає вищий ступінь будівельної майстерності. Так само майстром-«тектуном» в Євангелії називається Ісус (Марко 6.3).

Річ у тім, що іудохристиянська церква орієнтована на рабів і жебраків, які підкоряються рабовласнику-царю в особі іудейського егрегора Ієгови. В сучасних реаліях України, іудохристиянство є псевдорелігійним культом прихильників олігархічно-охлократичного устрою. Це коли олігархи-рабовласники обдирають своїх прихильників, маніпулюючи ними за допомогою субсидій, пільг, наркотиків і брехливих ЗМІ, а «раби божі» стабільно обирають цих олігархів до органів влади.

Натомість вчення Ісуса Хреста було орієнтоване на шляхетних людей – творчих і самодостатніх: «Як зайдете в яке місто чи село, спитайте, хто в ньому достойний, і там пробувайте, поки вийдете» (Матвій 10.11).  Якщо використовувати сучасні реалії, то аріохрестиянство – це релігія середнього класу. Того класу, знищенням якого активно займається олігархічно-охлократичний союз, намагаючись витіснити його за межі України у вигляді вимушеної трудової еміграції.      

Ось чому «рабам божим» дуже хочеться, щоб апостолами Ісуса були простакуваті рибалки на маленьких човнах.

Але ж ми вже знаємо, що все було не так: Ісус зібрав навколо себе талановиту молодь, шляхетних чоловіків і жінок Галілеї, яких навчав під час морських подорожей на красивому кораблі.   

Галілейське море – Генезаретське озеро

Колір Ночі - Кораблі (демо 2013)