Едвард Лукас: чи є Дональд Трамп агентом Росії?

За останні місяці, коли його спроба пройти в Білий дім отримала підтримку в усіх США, його звинувачували в усьому - від расизму до жінконенависництва.

Але є одне питання, яке може мати ще більшу вагу: чи не є Дональд Трамп агентом Росії? Відповідь може бути негативною, але, за словами Леніна, він безумовно є «корисним ідіотом» - одним з тих західних діячів, які вирішили проігнорувати масові вбивства і підтримати великий комуністичний проект.

Ось таку оцінку дають найдосвідченіші світові спостерігачі за політикою Кремля дивним трюкам республіканського кандидата в президенти США і сумнівному минулому його радників.

Сам Трамп зізнавався в тісних комерційнихі зв'язках з Росією.

Його безтурботне поводження з чужими грошима, в тому числі численні близькі до банкрутства ситуації останніх десятиліть, призвели до того, що банки США відмовляються мати з ним справу. За останній рік його борговий тягар зріс з 270 мільйонів фунтів стерлінгів (це 312 млн. євро) до 485 мільйону (561 млн. євро), що вказує на масштабні кредити. Його запаси готівки пересохли. Звідки взялися ці гроші?

Коротка відповідь: Росія.

«Трамп і його сім'я у пошуках бізнес-шансів з 1980-х років здійснили низку поїздок до Росії і у продажу свого майна спираються на російських інвесторів по всьому світу», - написала провідна газета США Washington Post.

Син Трампа, Дональд-молодший, в 2008 році похвалився на конференції з нерухомості: «Росіяни становлять досить непропорційний розріз значної частини нашого майна». У тому ж виступі він сказав, що за останні 18 місяців відвідав Росію шість разів.

Росіяни допомагали фінансувати будівельні проекти Трампа в Торонто, а також, неоднозначним чином, проектування і будівництво його житлового комплексу SoHo на Манхеттені. Як це часто буває з бізнес-проектами Трампа, інвестори і цього разу зазнали збитків. Трамп переоцінив зацікавленість клієнтів і змушений був стикнутися з судовим розглядом.

Трамп розібрався з цим позовом за допомогою угоди сторін, при цьому сплативши за брехню здебільшого грошима, яких стосувався позов.

Судові документи демонструють цікаві сторони бізнес-практик Трампа: загадкові перекази готівки від росіян, які користуються прихильністю Путіна, і зв'язок з двома росіянами, які мають справді підозрілу біографію – в їхньому минулому є як винесений за кримінальний злочин вирок, так і інші правопорушення.

Партнером Трампа по бізнесу з нерухомості в Манхеттені була фірма Bayrock Group. Виконавчим директором компанії був Тевфик Аріф, що володіє хорошими зв'язками з колишніми радянськими чиновниками, якому комуністичні лідери дозволяли зарубіжні поїздки в ті часи, коли це було привілеєм високих членів КДБ і партійних чиновників.

Відповідав за співпрацю з Трампом співробітник Bayrock також родом з СРСР. Фелікс Сатер раніше був засуджений за напад (з використанням розбитого коктейльного келиха в бійці у барі). Він також працював біржовим маклером у фірмі, яку прокурори пізніше пов'язували з чотирма відомими мафіозними сім'ями і шахрайством на 40 млн. доларів.

Незадоволений інвестор, який брав участь в проекті Трампа у Феніксі, штат Арізона, заявив у позові, що Сатер в тому числі погрожував йому електрошоком в області геніталій, ампутацією ноги і вбивством.

Сатер і Аріф заперечують ці порушення. Трамп і його прес-секретар заперечують, що бізнес-зв'язки магната з цими людьми колись були суттєвими або тривалими.

Факт, що підозрілі зв'язки, які пізніше заперечуються, є природною частиною бізнесу Дональда Трампа.

Згідно New York Times, його кар'єрою рухає «здебільшого успішна спроба, що триває десятиліттями, обмежити і ускладнити розслідування органами охорони правопорядку його ділових зв'язків з високими мафіозними діячами, партнерами по організованій злочинності, корумпованими лідерами профспілок, шахраями і навіть колишнім наркоторговцем, якого Трамп залишив на роботі в якості глави особистої вертолітної служби».

На мій погляд, насправді слід найретельніше перевірити зв'язки Трампа з Кремлем, які простягаються набагато далі традиційного бізнесу. Його захоплення Росією комічним чином почалося у 1988 році, коли керівником СРСР був Михайло Горбачов, який відвідав Нью-Йорк.

Трамп хотів, щоб російський політик відвідав його хмарочос Трамп-тауер на Манхеттені, і поширив слух, що це є частиною офіційної програми візиту.

Це не було правдою, але, на радість Трампа, блискучий чорний лімузин з мотоескортом і справді зупинився перед будівлею. Це, судячи з усього, було імпровізованій постановкою, зробленої на прохання знаменитого пасажира. У відеозаписі видно, як Трамп кланяється і плазує перед шановним гостем.

З машини вийшла людина в костюмі і з плямою на голові, а не радянський керівник, двійник Горбачова Рональд Кнапп. Трамп став жертвою розіграшу.

Незважаючи на це, Трамп стійко продовжив розвивати свої бізнес-інтереси в Росії, зареєстрував своє ім'я в Росії в якості бренду і дозволив користуватися ним виробнику горілки, який представив на ринку бренд Trump Super Premium Vodka.

У 2013 році він привіз до Росії конкурс «Міс Всесвіт» - це був перший раз, коли конкурс проводили в Росії. У числі запрошених був і Володимир Путін, який надіслав персональний подарунок і поздоровлення.

За словами російського магната з нерухомості Араса Агаларова, який виконував роль посередника в спілкуванні між Трампом і Кремлем, Трамп також підписав (з п'ятої спроби) договір про будівництво Трамп-тауер в столиці Росії. Як і багато інших гучних проектів мільярдера, він до цих пір не побудований.

Неясно, чи зустрічалися магнат з тираном насправді. У 2014 році Трамп заявив, що спілкувався з президентом Путіним через посередників і напряму, і той «був гранично доброзичливим». У той же час він заперечує існування будь-яких особистих контактів з російським лідером.

Ще донедавна слова про те, що балакучий Трамп може стати претендентом на посаду президента і тим більше наближатися до Овального кабінету, вважали б маренням божевільного.

На жаль, цілком ймовірно, що хитрі глави російської розвідки бачать для себе потенційну вигоду в отриманні впливу на громадського діяча з США, хоча він і відомий головним чином завдяки реаліті-шоу на кшталт Celebrity Apprentice.

За словами колишніх членів розвідки, Трамп саме такий «капітал», який стали б культивувати служби розвідки Кремля. Його висловлювання чітко показують, що у нього роздуте его, він з дитячим ентузіазмом реагує на лестощі, він надмірно впевнений у своїх здібностях і відмовляється визнавати свої помилки.

Це не гарячкова або параноїдальна спекуляція голлівудського режисера, який намагається скласти продовження класичного бойовика «Маньчжурський кандидат» ("Manchurian Candidate"), в якому американця за допомогою промивання мізків перетворюють в зомбіподібного найманого вбивцю Совєтів.

Не хто інший, як колишній директор ЦРУ Майкл Морелл говорив, що не сумнівається, що Путін розглядає Трампа як «мимовольного агента».

Податкова декларація Трампа могла б розвіяти підозри, що він знаходиться в одному човні з прокремлівськими гангстерами і відмивачами грошей, але Трамп, грубо порушуючи стандартну політичну практику, відмовляється її публікувати. Його виправдання полягає в тому, що аудит його податкових даних не завершений.

Справа не тільки в тому, що Дональд Трамп дружньо ставиться до Росії, про що я більше напишу далі. Він виступає з різкою критикою на адресу лідерів США. На цьому тижні він заявив, що президент Обама - засновник терористичного угрупування ІДІЛ.

Росія роками розвивала зв'язки у Вашингтоні в надії на придбання важелів і відомостей про політику. Російський уряд і прокремлівські організації наймають лобістів, жертвують кошти аналітичним центрам і розвивають політично впливові бізнес-зв'язки.

Російські розвідники також чотири рази вламувалися в пов'язані з Демократичною партією і Хілларі Клінтон комп'ютери і викрали значну кількість документів, які в неприємному світлі представляють внутрішні махінації партії.

Їм вдалося отримати доступ до електронної пошти суперниці Трампа Хілларі Клінтон, яку вона, перебуваючи на посаді голови МЗС, з вражаючою безпечністю зберігала в особистій комп'ютерній системі. Ці електронні листи можуть витекти в ЗМІ до листопадового дня виборів.

Лукавість і порушення, які ці листи обов'язково розкриють, можуть вибити з колії кампанію Клінтон, яка і без цього має проблеми, і привести Трампа в Білий дім.

Ще один вагомий фактор у відносинах Трампа з Росією - це склад його внутрішнього кола. Менеджер його виборчої кампанії Пол Манафорт отримав вигоду з багатомільйонних угод з проросійськими олігархами.

Він був близьким радником поваленого в 2014 році президента України Віктора Януковича. Януковича, якого переслідують за кримінальне минуле і звинувачують у зв'язках з організованою злочинністю, в Україні звинувачують у тому, що він діяв спільно з Путіним.

Януковича вдалося врешті-решт скинути тільки за допомогою народного повстання. За його втечею в Росію прийшов військовий напад Кремля на Україну і анексія Криму.

Манафорт не побачив нічого поганого в тому, щоб присвятити майже десять років поліпшенню репутації Януковича, людині, яку проклинає його власний народ, а більшість країн Заходу вважає прихвостнем Кремля.

Ще більш вражаючою є  поведінка високопоставленого глави розвідки США генерала Майкла Флінна, який нині консультує Трампа.

Колишній глава розвідки Пентагону, Розвідувального управління Міністерства оборони (РУМО), шокував своїх колишніх колег візитом до Москві у грудні 2015 року, під час якого він сидів на вечері поблизу від Путіна, що була присвячена роботі найважливішої мережі зовнішньої пропаганди Кремля RT (Russia Today).

Другий радник Трампа у закордонних справах - Картер Пейдж, який провів більшу частину своєї кар'єри в Росії, де тривалий час працював в якості консультанта російської державної газової фірми «Газпром». Це не звичайна енергофірма, а вкрай політизована галузь іноземної політики Кремля, яка користується для нагородження союзників Росії вигідними договорами і карає ворогів припиненням енергопостачань.

Важливим є те, що зовнішньополітичні погляди Пейджа прекрасно поєднуються з позицією Кремля. Він виправдовує вторгнення Росії в Україну і відкидає демократичну революцію і прозахідне керівництво країни. Він засуджує «часто лицемірну сфокусованість США на демократизації, нерівності, корупції і змінах режиму». Він скористався шокуюче образливим порівнянням, щоб прирівняти до рабства поводження адміністрації Обами з Росією.

Але головний шанувальник Росії - це сам Дональд Трамп.

Коли Путін написав статтю, в якій засудив роль США як світового поліцейського, Трамп назвав її «шедевром». У 2007 році він похвалив Путіна за «відновлення» Росії. Рік по тому він сказав: «Він добре робить свою роботу. Набагато краще нашого [президента Джорджа] Буша».

Трамп всупереч численним доказам заперечує, що Кремль вбиває своїх критиків. Замість цього він хвалить «лідерські здібності» колишнього члена КДБ, що керує Росією.

Путін зі свого боку хвалить цього скуйовдженого клоуна і назває його «колоритним і талановитим». Трамп відповів, що цей комплімент є для нього «честю». Пізніше він риторично запитав: «Мене називають генієм, і я повинен це заперечувати?»

У цій особовій справі по-справжньому турбує та обставина, що цього мало для підриву президентської кампанії Трампа. Той факт, що багато американців вважають зв'язки кандидата від республіканців з Кремлем вигадкою упереджених ЗМІ або чимось, що не заслуговує на занепокоєння, говорить про те, які гнів і відчай у них викликає їхня політична система.

Трамп з помітною байдужістю ставиться до традиційних союзників США. Він заявив в інтерв'ю New York Times, що під його керівництвом США захищатимуть членів НАТО, які зазнали нападу Росії, тільки в тому випадку, якщо «вони будуть виконувати свої обов'язки».

Американці мають право засуджувати європейські країни, які не витрачають достатньо коштів на оборону. Але тій жменці країн (Естонія, Латвія, Литва), яка виконує умову західного альянсу і витрачає на оборону два відсотки ВВП,  безпосередньо загрожує Росія.

Якщо хтось із союзників і заслуговує на підтримку США, то це лояльна маленька Естонія - країна, яка в далекому Афганістані зазнала найбільших серед країн НАТО втрат у порівнянні з населенням.

Проте пихатий професор Ньют Гінгріч, якого багато хто бачить главою МЗС в уряді Трампа, заявив, що Естонія не заслуговує на підтримку США у разі кризи. Це, за його словами, всього лише «окраїна Петербурга».

Адресований союзникам США меседж, який може прозвучати і в коридорах Уайтхоллу, викликає тремтіння. Неважливо, скільки крові і грошей ви витратите на допомогу США в їхніх війнах, немає сенсу сподіватися на будь-яку підтримку, якщо ви самі опинитеся в біді.

Дональд Трамп, критикуючи США, вдається до антиамериканізму, що розповсюджується Кремлем. Ключові теми - США не мають в світі моральної ваги і права претендувати на глобальну лідерську роль.

У відповідь на питання про права людини, Трамп сказав, що у США свої проблеми: іншими словами, шістдесятилітня місія по захисту свободи і демократії – вже в минулому.

Якщо вразливі, слабо захищені держави фронту повірять, що їхні союзники кинуть їх в ситуації нової холодної війни, хтось із них може задуматися про те, чи не краще зараз, на своїх умовах, укласти угоду з Росією замість того , щоб одного разу в майбутньому під загрозою зброї вести переговори на самоті і без друзів.

Одним словом, просування Трампа на Заході і ослаблення рішучості союзників в НАТО відмінно поєднуються з планом Путіна зі знищення Заходу. Як висловився один прокремлівський блогер: «Трамп зруйнує ту Америку, яку ми знаємо».

Путіну не потрібно давати вказівки Трампу: досить його «корисного ідіотизму», висловлюючись словами Леніна. Російський лідер хоче йому допомогти, особливо завдаючи шкоди Клінтон, єдиної, хто може утримати Трампа далеко від Білого дому.

Ці двоє мають однаковий нігілістичний світогляд. Головне - влада, а цінності нічого не варті. Різниця в тому, що Путін - вкрай спритний офіцер КДБ, який пройшов вишкіл у сфері обманів і вербування. Трамп - розпещений син багатої сім'ї, який не раз уникав заслуженого покарання за допомогою блефу і гучних слів.

Якщо вони одного разу зустрінуться в якості світових лідерів, можете бути впевнені, що верховенство отримає саме Путін.

І від цього ми всі можемо тільки програти.

Переклад з російської О.К.

Додатково читайте: 

• Москва почала гібридну війну проти США одразу ж після Другої світової війни
• Те, що облудно назвали «демократичними цінностями», насправді є московським інструментарієм руйнування США
• Третя війна з Росією: 6 таємних інструментів сталінізму