Парадокс віку: три маркери психологічної старості та її уповільнювачі

Психологічний вік - це самовідчуття людини, її самосвідомість, поведінка і внутрішній стан. Все це дуже сильно впливає на біологічний вік. Іншими словами, те, як ми себе сприймаємо і відчуваємо, багато в чому обумовлює і наше здоров'я, і ​​нашу активність, і нашу зовнішність, пише психолог Олена Любченко на WoMo.

Так що ж дозволяє одним жінкам і в 60 років залишатися молодими, а іншим в 23 ставати «тітками»?

Дуже важлива генетика - стверджують дослідники феномену довгожителів. Але здоровий спосіб життя важливіше - кажуть статистика і життєвий досвід.

Згідно з останніми даними ВООЗ, сьогодні так званий «молодий вік» триває від 25 до 44 років. Так що, якщо вам 40 і вас назвали «дівчиною», не дивуйтеся! Від 44 до 60 років сучасна людина перебуває у середньому віці, від 60 до 75 років - в літньому, і тільки у віці 75-90 років настає старість. Тих, кому за 90 - ВООЗ називає довгожителями.

Ці колосальні зрушення в хронологічному віці відбулися буквально за останні 100-200 років, адже ще на початку XIX століття чоловік або жінка в 35-40 років вважалися старимиі. 

Але чи означає сьогоднішнє подовження хронологічного життя автоматичним продовженням психологічної та біологічної молодості? Не завжди. Залишатися молодими душею і тілом в 60 в першу чергу заважає наша психологія, внутрішні установки і ставлення до життя.

Маркери психологічної старості

Основна гіпотеза, на дослідження якої витрачені мільярди доларів, говорить: обумовлює швидкість нашого старіння саме мозок. Природа розпорядилася таким чином, що форму підтримує той організм, для якого ця форма дійсно важлива.

Що це означає? На початку життя мозок дуже зайнятий: він пізнає світ, допомагає людині пізнати себе, знайти своє місце, розібратися в законах життя. Весь організм включений в ці процеси і працює на межі можливостей.

Але як тільки світ вам стає нецікавий, як тільки ви перестаєте задавати питання, пізнавати, розширювати свої компетенції, навчатися, як тільки ви ізолюєте себе від різного роду активності, - тут і починається старість.

Над способами протидії біологічній старості, симптоми якої загальновідомі, б'ються кращі уми людства і не без успіху. У старості психологічної теж є чіткі, хоч і не настільки очевидні, маркери і свої «сповільнювачі».

1. Відносини з часом

Перша ознака психологічної старості - відчуття, що найголовніші, цікаві, хвилюючі події вашого життя сталися в минулому. Що в майбутньому нічого важливого вже не відбудеться і не варто нічого починати.

Психологічно стара людина живе спогадами, молодий - планами. На Заході прийнято в 50 і навіть 60 років вступати до університету, починати нову справу, вчитися танців, планувати дивовижні подорожі і вести активне сексуальне життя. І, звичайно, для всього цього потрібно бути здоровим, енергійним і привабливим, тобто підтримувати молодість біологічну! А якщо є така потреба, мозок дає команду організму - залишатися у формі!

Мені доводилося чути від 30-річної клієнтки, що вона «доживе і так», тому що її кинув чоловік і іншого вона вже не зустріне. Песимізм, почуття безнадії, відсутність планів, нескінченне перемелювання спогадів - все це маркери психологічної старості та її каталізатори.

Для продовження психологічної молодості перший рецепт - будувати плани, жити майбутнім і прагнути розвиватися. Бути оптимістом стосовно свого майбутнього, тобто вірити в те, що багато хорошого і важливого в житті ще попереду, - це критично важливо для того, щоб залишатися молодим.

2. Ставлення до своїх обмежень

Психологічно молода людина вірить в свої сили і можливості. Вона розуміє, що всі прекрасні і важливі речі, які можна реалізувати в життя, - це сфера її впливу, ступінь якого залежить тільки від бажання суб'єкта і вибору способів дії. Психологічна старість, навпаки, дуже пов'язана з почуттям обмеженості і жалістю до себе: «Я вже ніколи не зможу пірнути на 100 метрів або стрибнути з парашутом - сили вже не ті!». Однак в цьому і справа, що молодим не потрібно молодитися! Не варто робити вигляд, що вам 20, якщо вам 50, і перенапружувати організм фізично. Надмірність - це стрес, а стрес - головний фактор старіння. Так, з роками у нас дійсно стає набагато більше фізичних обмежень, але вони пов'язані лише з нашим біологічним віком. Визнавши це, психологічно молода людина міркує так: «Так, я не можу того, що міг в 20. Але у мене зараз так багато нових можливостей, здібностей, умінь!».

Відкривати нові можливості, нові радощі, притаманні саме цьому періоду життя, мудро ставитися до ресурсів організму, чуйно чути свої потреби і обмеження - саме такі установки на десятки років продовжують психологічну молодість.

Ставте перед собою важкі творчі завдання, «перетрушуйте» свої нейрони, вчіть мови, подорожуйте, займайтеся посильним спортом: доведено, що з віком творча ефективність зростає, і в деяких сферах можна легко перевершити себе 20-річного!

3. Ступінь розвитку емоційної компетентності

Ще один маркер молодості, пов'язаний з розвиненим мозком і умінням швидко адаптуватися в стресових ситуаціях, - емоційна компетентність. Йдеться про нашу здатність контролювати свої емоції, "не накручувати себе», створювати значущі емоційні зв'язки з іншими, бачити хороше в навколишньому світ і не втрачати почуття гумору.

Іншими словами, емоційна компетентність - це наша здатність ставати на місце інших людей, відчувати вдячність і спокійно переносити різні життєві ситуації. Сучасною наукою і тисячолітньою мудрістю доведено, що вдячні і щасливі люди живуть довше і виглядають красивіше. Це пов'язано з цілим рядом гормональних і нейрохімічних процесів, які обумовлюють специфічну рухливість м'язів обличчя і структуру шкіри: у веселих і вдячних інша міміка, у них по-іншому утворюються лицьові складки, у них менше зморшок, які в побуті називають «старечими»!

Отже плануйте і відкривайте нові сторінки свого життя; вірте в себе і на повну користуйтеся наявними ресурсом; вчіться керувати емоціями, дякуйте за те, що є, і радійте життю. Ці правила завжди актуальні і гарантовано продовжують психологічну, а значить і біологічну молодість, і дають повноту життя.